Що не так із курсом гривні

Що не так із курсом гривні

Фото: УНІАН

Через війну на Донбасі гривня мала б знецінитися максимум до 10 грн/дол. Все інше – спекуляція на війні.

Девальвація гривні, яка почалася із середини серпня, стовідсотково штучна і не має під собою жодних економічних підстав. Є три фактори, які формують курс будь-якої грошової одиниці. І це не пора року, не напрямок вітру чи ще якісь обставини. Перша - це зовнішньоторгівельний баланс, який у нас позитивний. За підсумками першого півріччя 2016 року, експорт більший за імпорт на понад мільярд доларів.

Другий – це платіжний баланс, який, окрім торгівлі, враховує ще й прямі фінансові потоки - притік й відтік валюти. Він також у нас позитивний - майже мільярд доларів.

І третій фактор, який формує курс, – це державний борг. Оскільки ми завдяки наших західним партнерам минулого року отримали реструктуризацію зі списанням 20% боргу, то держборг також не тисне на курс гривні.

Усі три фактори, які формують курс, у нас позитивні вже рік. Тобто як мінімум рік немає жодних причин для девальвації гривні. Більше того, навіть є можливість для її зміцнення. Особливо влітку, коли працює ще й четвертий, додатковий фактор на користь гривні, а саме сезон відпусток. Через різке падіння доходів переважна більшість українців відпочиває не за кордоном, а в Україні, а для відпочинку в Україні потрібні гривні, тому люди здавали і здають свої заощадження, як правило, валютні, щоб провести відпустку.

Тож нинішня девальвація повністю спланована урядом разом із НБУ, підтвердженням чого є те, що майже два місяці тому новий уряд подав бюджетну резолюцію на 2017 рік, в якій заклав прогноз курсу 27,2 грн/дол. Хоча у той час курс на ринку був 24,6 грн/дол. Тож це запланована девальвація, яку вони кілька тижнів тому почали здійснювати.

Чому це відбувається? Чинний уряд іде дорогою, якою два роки йшов попередній, вирішуючи за допомогою штучної девальвації два завдання. Перше –наповнитидержавний і місцевий бюджети через інфляційний ефект, який іде слідом за девальвацією. Друге – задовольнити апетити фінансово-промислових груп, які орієнтовані на експорт. Це найлегший шлях для уряду та експортерів, але руйнівний для українців і підприємств, які не експортують (а таких – переважна більшість), тому що знижує їхню купівельну спроможність.

Наразі реальний обмінний курс міг би бути не нижче 10 грн/дол. Це той максимум, до якого могла б девальвувати гривня через війну на Донбасі. Вищий курс – це спекуляція на війні. За купівельною спроможністю 1 долар вартує не більше 3 гривень. Тобто якщо порівняти, що можна купити у США за 1 долар, те в Україні можна придбати за 3 гривні. Отже, сьогоднішній курс, який майже досяг позначки 27 грн/дол – це наслідок внутрішньої неефективної економічної політики, зокрема помилкової курсової стратегії – девальвації гривні на користь окремих економічних груп.

За реальний курс долара – 10 грн/дол – чи навіть за 15-20 грн/дол можна забути. Прогноз, якою буде гривня, наразі робити неможливо, тому що немає бази прогнозування – курсової стратегії від НБУ й уряду. Плаваючий курс – це не стратегія, а самоусунення НБУ від будь-якої курсової стратегії. Можемо лише відштовхуватися від закладених у бюджетній резолюції 27,2 грн/дол. Інше питання, коли уряд хоче досягнути цього курсу - чи до кінця цього року, чи на початок наступного. Ще одним орієнтиром стане проект бюджету, який прем'єр обіцяє подати до Верховної Ради цього тижня. Там можуть закласти інший прогноз курсу, ніж у бюджетній резолюції. 

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація