Я кидаю курити. Доба друга: марафон

© nosmoking18.ru
Я не міг нормально спати майже дві доби, голову свердлила одна і та сама думка - курити, курити. Але я знайшов порятунок.

Це дійсно був марафон! Він почався о 5 ранку. Спати не хотілось. Це, до речі, окрема тема для розмови – сон. Ось уже другу добу його майже немає. Вночі прокидаюсь через кожну годину, а то і частіше. Не знаю, чи лише від дикого бажання курити – просто очі в стелю, і все. Саме чергове з таких пробуджень і припало на 5 ранку. Встав, дійшов до кухні, увімкнув чайник – усе машинально, відрепетируване роками, хоч в суцільній темряві – не проблема. Так от, чайник закипів, кава, балкон, привідчинив трішки віконце, свіже повітря і подумав – все… їх немає… вже другу добу… Чесно кажучи, від цього відчуття боротьби стає навіть вже приємно і трішки цікаво – хто кого?

На день була купа планів. Перший день після відпустки, улюблена робота, колеги, купа розповідей, надвечір тренування ще запланував. Цікаво, яка ж зйомка на мене очікує. Головне, щоб без стресів. Словом, день обіцяв бути насиченим.

"Ну шо, тримаєшся?! Не куриш (дістає цигарку) Ось це?!" Ні, я, звісно, люблю своїх колег, але коли діло доходить до тролінгу, а особливо коли саме ти опиняєшся в його епіцентрі – сам собі не позаздриш. На телебаченні усі люди творчі, та ще з тим почуттям гумору! Але сьогодні я точно не був готовий до такої зустрічі. Я, безперечно, розумів, що кидаю палити онлайн, ділюся з усіма своїми відчуттями і переживаннями, і що це матиме наслідки – як і в кожному колективі, курців у нас добрих відсотків сорок. До всього тролінг від колег виявився не єдиною проблемою для мене-не курця в офісі. Думаю, це зрозуміло, що до останнього часу на роботі я дуже любив випити кави на службовому балконі разом з колегами-курцями, обговорити останні новини, посварити життя за несправедливість і, звичайно ж – все це за цигаркою. А тут – хоооп – і все. Усе обірвалося.

Читайте також: Я кидаю курити. Початок

Читайте також: Я кидаю курити. Перша доба незалежності

Хто ж все-таки кого – я залежність чи залежність мене? З одного боку, ти чудово розумієш – нічого не змінилося. Люди ті самі, робота та сама і ти той самий. Просто намагаєшся позбутися однієї з поганих звичок. З іншого боку – змінилося усе! Ще два дні тому ти курив на цьому місці. Ти завжди курив – коли пив каву, коли йшов з роботи додому, коли очікував на громадський транспорт, коли спілкувався по телефону, коли вдома, коли з друзями і, зрештою, після гарного пристрасного сексу – ти курив!

…Ввечері я біг. У голові усе ті ж думки, але з кожним подоланим кілометром їх ставало усе менше. Табло на біговій доріжці відраховувало метр за метром. А я просто біг. Не знаю, як в кого, але саме ця частина тренувань у мене найулюбленіша. Ти залишаєшся сам на сам із собою. Хоча ні – із психологом – такою для мне вчора була бігова доріжка. Вона, здається, чує усі твої думки і тримає, допомагає втекти від усього, що турбує. З кожною краплею поту ти ніби прозріваєш. Серце калатає – а перед очима реальність, але вже не окутана одним-єдиним бажанням – закурити. Це був мій марафон і моє відкриття. Це був мій особистий спосіб боротися за свою незалежність впродовж другої доби без цигарок.

Я повернувся додому десь опівночі. Після дикої пробіжки і силових вправ на свіжу голову я не пам'ятав ні про те, що начебто втратив, ні про те, чому було сумно, чого хотілося, чого не вистачало і ще сотні подібних чого та чому. Я просто відімкнувся. До ранку. Я вперше за дві доби спав - без жодного пробудження. Без жодної цигарки і думки про неї. Я був вільний.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 38
  • Ярослав Гончак Ярослав Гончак 28 січня, 16:53 Згоден 6 Не згоден 0 Я би не радив сприймати це випробування як марафон, оскільки у кожного марафону є фініш, а тут фініш (повне подолання залежності) якщо і буде, то зрозуміти, коли цей день настав, буде непросто. Краще сприймати фініш як останню сигарету, а марафон (час паління) уже пройдено. Попереду нове життя - без залежності, ось і все! А от перехідний період, який може тривати місяцями, а у когось навіть роками, все одно потрібно пройти. Крім того, з кожним днем/тижнем/місяцем долати його буде все легше... відповісти цитувати Дякуємоспам Іван Гребенюк Іван Гребенюк 28 січня, 17:00 Згоден 7 Не згоден 1 Привіт, Ярославе. Радий, що ще тут. Дивись, я пишу про свої відчуття за кожен день. Друга доба для мене видалась марафоном. І там де мова йде про бігову доріжку - от саме в тій частині про те, ЧОМУ. Я не сприймаю увесь процес як марафон, я лише ділюсь враженнями. Я кидаю курити вперше у життя. Для мене все по-новому) І традиційно - звісно - все буде добре! Дякую, друже, за підтримку! цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції