Паспортний колапс: як дати українцям прописку

© УНІАН
В Україні стався справжній колапс з реєстрацією місця проживання.

У жовтні 2014 року в багатьох містах України, в тому числі в Києві, виникли несподівані для громадян труднощі з відносно простою адміністративною послугою – з реєстрацією місця проживання (відомою як "прописка"). Особливо відчутною виявилася проблема для великих міст, де часто неможливо навіть записатися на прийом до чиновника, аби здати документи на реєстрацію. Чому так сталося?

Ще у вересні за функцію реєстрації місця проживання за законодавством відповідала Державна міграційна служба (ДМС). Але фактично дана послуга надавалася через так званих "паспортистів", тобто працівників ЖЕКів, ОСББ. Саме ці люди несли основний тягар спілкування з громадянами, готували документи і переносили їх з житлово-експлуатаційної організації до ДМС і назад. Згідно з законом, реєстрація місця проживання має здійснюватися протягом одного дня. Але на пррактиці це було неможливо. Адже у паспортистів дуже обмежена кількість прийомних годин (загалом 5-6 годин протягом тижня). Тож послуга з реєстрації місця проживання забирала у громадянина, як правило, один тиждень.

Відповідно до урядового розпорядження №523 з 1 жовтня ця сфера послуг повинна була "зайти" до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Адже разом з іншими популярними адміністративними послугами (щодо видачі паспортів, реєстрації бізнесу, будівельних декларацій тощо) послуги з реєстрації місця проживання складають основний масив контактів громадян з державою.

Читайте також: Де в антикорупційних законах "приховався диявол"?

До прикладу, реєстрацій місця проживання в Україні здійснюється щороку біля 4 мільйонів. Ці послуги були запропоновані для надання через ЦНАП насамперед тому, що вони мають адекватні приміщення для роботи з відвідувачами, розширені прийомні години (не менше 42 на тиждень, в тому числі працюють по суботах та двічі на тиждень до 20.00), некабінетна система обслуговування, автоматичне регулювання черги, супутні послуги (ксерокопія, банківські послуги) тощо.

Проте з реєстрацією місця проживання виник справжній колапс. Багато ЦНАП виявилися неготовими до сотень відвідувачів протягом дня. Особливо відчутним є брак персоналу у ЦНАП для цієї функції. Адже, наприклад, у Солом'янському районі Києва працювало 180 паспортистів, а тепер цю ж роботу мають виконувати кілька адміністраторів.

Найгірше, що зацікавленими в утворенні "завалів" виявилися відповідальні центральні органи виконавчої влади. Для ДМС це буде аргумент, щоб не передавати дану функцію ЦНАП і органам самоврядування (хоча ще раз нагадаю, ДМС фактично її виконувало лише через напівлегітимних паспортистів).

Саме ДМС не забезпечило підготовку адміністраторів. Саме ДМС не підготувало належних інформаційних карток для цієї сфери, які б враховували різні випадки реєстрації (в т.ч. для неповнолітніх, для іноземців тощо). Саме ДМС не забезпечило ЦНАП бланками-формулярами, висуваючи при цьому до таких документів особливі вимоги. Саме ДМС часто повертає документи з відмовами без будь-яких пояснень. І взагалі, після 16 травня, коли було затверджено відповідний перелік послуг для ЦНАП, уряд та причетні міністерства (насамперед, МВС та ДМС) не вжили жодних підготовчих заходів для впровадження цієї реформи.

Паспорт України, український паспорт_2
УНІАН

Тому, на мій погляд, разом зі свавіллям у сфері закордонних паспортів саботаж урядової політики з розвитку центрів надання адміністративних послуг та децентралізації –ще один аргумент задуматися, якими інтересами керується керівництво ДМС: публічними (тобто суспільства і держави), своїми вузьковідомчими або взагалі особистими?

Так само очевидно, що мають місце недопрацювання місцевих керівників, в тому числі окремих ЦНАП. Адже насправді проблеми виникли не у всіх містах України.  Наприклад, у місті Луцьку як і загалом у Волинській області громадяни можуть отримувати достатньо якісні послуги з реєстрації місця проживання. У першу чергу, це заслуга керівництва міста, області, ЦНАП і територіального підрозділу ДМС. Бо була налагоджена співпраця, працівники ДМС були переміщені у бек-офіси ЦНАП, і це дозволило впоратися з новим навантаженням.

Принципово важливою виявилася належна підготовка адміністраторів ЦНАП. Тож навіть з усіма недоліками законодавства і недолугими процедурами ситуація залишається щонайменше контрольованою, а громадяни задоволеними.  Проте слід визнати, що успішні приклади наразі швидше винятки. Зараз найважливіше питання: як виправити ситуацію у інших містах і куди взагалі рухатися далі.

Читайте також: Реформа МВС - знову пофарбуємо небо

Перший варіант - повернути все в попередній стан. Можливо, для українців обслуговування у паспортистів виявиться вершиною сервісу. І в тих містах, де ситуація наразі безнадійна для громадян – так, мабуть, і треба зробити. Принаймні тимчасово.

Другий варіант – пробувати у ручному режимі налагодити ситуацію. Адже якщо є успішні приклади (той самий Луцьк), значить, ситуацію взяти під контроль можливо. При цьому очевидно, що такий стан речей не може бути вічним. Бо для ЦНАП – це нова функція і меганавантаження. Міста не погодяться збільшувати персонал, фінансувати закупівлю бланків, виконувати роль кур'єрів постійно, якщо це не буде сферою їхньої безпосередньої відповідальності.

Тож основний варіант системного вирішення проблеми - це передати дану сферу у порядку "делегування" органам місцевого самоврядування. Саме за таких умов:

1) буде один відповідальний суб'єкт (при чому цю послугу можна надавати навіть у найменшій громаді);

2) можна буде створити електронні локальні реєстри мешканців громад (аніж далі роками чекати коли це зробить держава);

3) цю послугу могли б невідкладно надавати самі адміністратори ЦНАП, а не займатися передачами документів до ДМС і назад; 

4) кошти від цієї послуги можна буде передати тим, хто її реально надає. Відповідні законопроектні напрацювання вже є в Мінрегіонбуді.   

Також було б доцільно ще раз подумати і прийняти ідею переходу з "дозвільного" до повідомного характеру реєстрації місця проживання - це коли для реєстрації достатньо лише заяви особи і не потрібно надавати додаткових документів, як-от документів, що підтверджують право особи на користування житлом (свідоцтва про власність чи договір оренди тощо). Тоді би збирати різні документи для реєстрації не доводилося, а послуга стала дійсно "швидкою". Для цього треба відійти від "совкової" прив'язки реєстрації до сфери комунальних послуг, приватизації житла, призначення субсидій та житлової черги.  

В будь-якому разі політики при владі повинні чітко визначитись з курсом на децентралізацію, тобто передачу максимального обсягу повноважень органам місцевого самоврядування. Лише це дозволить кардинально покращити якість адміністративних послуг.

Долучайтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції