Армію мають будувати революціонери

Гроші в армію також треба вкладати, але гроші без революційної душі – вода у ситі.

Впродовж двох тижнів відпустки я остаточно вкоренився у думці, що армію мають будувати революціонери. Перспективна структура, в яку варто вкладати революційну душу. Гроші в армію також треба вкладати, але все залежить від того, хто ними керує... Тобто гроші без революційної душі – вода у ситі. Клептократична ієрархія, яку судомить від слів "рапорт", "журналісти", "СБУ". Випадок з 53-тьою бригадою – не виключення, а закономірність. Просто так сталося, що їх помітили. Реформатори з МО на чолі з Бірюковим більшістю солдатів (хто в темі, звісно) сприймаються як ширма. Коли живеш у гівні, нові таланівські берці приносять мало радості. Миздобульні пости у "Фейсбуку" сприймаються з іронією. Небажання бачити дійсність сприймаються з агресією. Проїхатися вопами (взводними опорними пунктами – ред.) – цього недостатньо. Інша справа – пожити інкогніто з солдатами на передку в бліндажах. Тільки не в тих, які зазвичай відвідують генерали, а в справжніх: сирих, темних, що пропахли мишами та димом. І коли говорять про те, що безруким солдатам і живеться погано, одразу згадую свою дачу, де нібито небезрукий мій дід усе тримав на підпорах, перемотуючи ізолентою ці хитромудрі конструкції. Не від ліні, а від браку матеріалів.

У багатьох підрозділах починають жорстко пресувати особовий склад. Переважно у формі позбавлення премій, а це до 80% всієї зарплатні. Доколупатися можуть до будь-чого. Хлопці розповідають якісь дикі історії. Служба перетворюється на кріпацтво. Добре, якщо це "аватаризм" або серйозне порушення дисципліни, але... Написав рапорт на зампотила – до..алися, зняли премію. Зателефонував на гарячу лінію – зняли премію. Таке розповідають, і це не у новостворених п'ятдесятих бригадах, де особовий склад, як говорять деякі комбати, "на тобі боже, що мені негоже", а в бригадах і батальйонах з іменем та історією.

Погоджуюся, "синька" з армії має викорінюватися. Погоджуюся, радикальними методами. Аж до суду із зняттям не лише премій, але й посад і звань, із листами рідним та на місце роботи. О, це діє. Бути в очах близьких не славним воїном АТО, а банальним "синяком" – непоправний сором. Але і солдат (а що він, не громадянин своєї держави?) має право писати рапорти й телефонувати на всі існуючі гарячі лінії, аби його право на гідну службу не порушувалося. До армії мають іти люди (зараз буде пафос) із революційним запалом та чесністю на межі маніакальності. Ті, хто на гражданці завалюють ЖЕКи листами, а міськвиконкоми – позивами до суду й не засинають, поки не підпишуть з десяток петицій. Це діє, це тримає командування в режимі "алярм", це, врешті, цивілізовано. І, головне, потрібно тиснути на мозолі: хіба за це стояв Майдан? Для багатьох Майдан досі залишається особливою, майже священною темою.

У "Фейсбуці" маю вдосталь френдів-військовиків, які пишуть багато, але обережно. Сам такий. Страх не нашкодити має місце, але якщо мовчати, все залишиться на рівні раннього феодалізму. Рапорт без розголосу – здебільшого псування паперу, адже армія – вертикаль, пов'язана сім'ями та спільним бізнесом, і без стороннього погляду та втручання небайдужих всі ці рапорти матимуть не більшу силу, ніж сила молитви. Два роки війни з колосальним вливанням грошей дозволили будувати залізобетонний фундамент спільних інтересів багатьох високопосадовців, що знаходяться не на своєму місці. І задача всіх чесних і принципових – не дати тому бетону застигнути.

Я не високопосадовець, а простий стрілець і тимчасова затичка. Колись мені на зміну прийде достойний боєць, який знатиме, як будувати нову армію. Тому що я, на жаль, не знаю. Але вкотре впевнююся, що армію, як би наївно це не звучало, мають будувати революціонери.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: