Війна наздогнала мене у мирному Києві

Коротким телефонним дзвінком – Іванович потрапив під мінометний обстріл. Сказали лишень, що солдати несли його у простирадлі. Чи живий, чи виживе – ще не відомо.

Іванович - танкіст, щодня на своєму Т-64 їздив у самісіньке пекло – у Донецький аеропорт. Підвозив нашим "кіборгам" набої, на броні вивозив поранених, відганяв своєю гарматою сепаратистів подалі від терміналів, в яких тримають оборону наші десантники. На його танку не залишилося живого місця – весь побитий осколками, прострелений у кількох місцях з гранатомета. Від вибуху снаряда башту перекосило і вона була схожа на старомодний кашкет сільського дядька.

Кілька днів тому Івановичу пригнали новий танк, точніше старий, з консервації, але у кращому стані. Капітан тішився як мала дитина, казав, тепер можна й повоювати нормально. Мінометна міна прилетіли звідти, із-за Донецького аеропорту. Я не знаю, чи живий цей танкіст, я навіть не знаю як його звати - усі називали його або Іванович або "теща", бо постійно бубонів, по-родинному діставав молодих танкістів, щоб не забували ховатися від ворожих мін.

А тепер от сам… Під час останньої зустрічі він найбільше просив нас передати восьмикласниці Каті з Чернігова, щоб вона не переживала – танкісти отримали її листа і обов'язково виконають її прохання – виживуть і переможуть.

Сьогодні вперше за багато років хочеться плакати, а ще - молитися, просити у Господа, щоб цей танкіст у засмальцьованому комбінезоні вижив. Я навіть не знаю як його звати, але мені хочеться знову привезти йому молока та свіжого хліба – так як він любить. І просто обняти його за плечі. Івановичу, тримайся, Івановичу, будь ласка, живи! Ти ж пообіцяв це маленькій Каті з Чернігова. Чорт забирай, Івановичу, я хочу дізнатися як тебе звати!!!

Долучайтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: