11 прорахунків Путіна. Чому бліцкриг "русского мира" в Україні провалився?

Кремль провалив операцію "Новороссия" - тому готуватиме новий план колонізації України. 

Операція "Новороссия", яку в Кремлі так довго готували для України, не принесла Москві бажаних дивідендів. Але це зовсім не означає, що Путін готовий зняти зі свого порядку денного "українське питання". Скоріше за все, у Кремлі почнуть готувати нову концепцію колонізації України. А на її розробку і поетапне планування Путіну потрібен певний час, - пише Віктор Каспрук для Радіо Свобода.

Для того, щоб зрозуміти, що ж у Москві можуть робити далі, потрібно проаналізувати головні прорахунки путінської влади.

Перший прорахунок Путіна полягав у тому, що разом із російською мовою він намагався проштовхнути в Україну неприховану реакційну суміш із російського шовінізму, ненависті до Заходу та інше мракобісся.

Це стало його стратегічною помилкою, тому що в сучасному світі на таку "наживку" може повестися тільки найбільш зомбована і неосвічена частина населення, і то за умови попередньої багаторічної монопольної пропаганди подібних "брендів".

Другим фатальним прорахунком для путінського режиму стала анексія Криму.

І тут просто якась містика. Як міст через Дудергофський канал у Санкт-Петербурзі буде нездоланним бар'єром для Рамзана Кадирова, так і Крим, невеликий за географічними мірками півострів, стане цвяхом у "політичну труну Путіна" – в якого цих островів і півостровів сотні.

Путін спіткнувся об Крим, і з цього моменту політична кар'єра цього чекістського "везунчика" нездоланно покотилася вниз. Фатальний крок, але, у підсумку, він здатен стати однією з головних причин провалу Путіна на українському напрямку.

Аншлюс України готувався навмання

Третім прорахунком Путіна була відсутність кваліфікованих керівників і виконавців для реалізації задуманих планів.

Сама концепція силового поширення "русского мира" на інші держави – це деструктивний шлях, і взятися за її реалізацію, як і за підтримку, можуть тільки деградовані та повністю маргіналізовані елементи і спільноти. А це означає максимально безглузді ініціативи й управління у стилі "є таке слово "треба".

За такого підходу можливі "швидкі успіхи" для показухи і демонстрації картинки на путінському телебаченні, але якщо при цьому "загруз" у проблемах, то з цього вже не виборсатися.

Четвертим прорахунком Путіна було те, що хоча Росія довго і старанно готувалася до аншлюсу України, але діяла вона навмання. Можливо, зовнішня розвідка доповідала йому, що українці тільки і мріють, щоб знову потрапити під контроль Москви. Тому потрібно лише силою захопити Крим і Донбас, а далі спрацює "ефект доміно", і всі інші українські області просто таки проситимуться увійти до складу Російської Федерації.

П'ятий прорахунок Путіна полягав у тому, що він не противився, коли його найближче оточення створило для нього віртуальну реальність, перебування в якій видавалося йому найбільш комфортним. У цій "віртуальній реальності" Путін був геополітичним "Термінатором", з силою і м'язами Арнольда Шварценеггера у молоді роки. Там він диктував свою волю всьому світові, а розслаблені європейські лідери (заражені вірусом "шрьодерства"), стояли у чергу перед ним, щоб показати свою відданість і лояльність.

Шостий прорахунок Путіна у тому, що він з дитячого садка, школи і вишу сліпо вірив радянській пропаганді, за версією якої українців і України ніколи не було. Тому він вважає, що територія, яка чомусь прагне називатися Україною, заселена "малороссами" або "южными русскими", і що в дійсності українці і росіяни – один народ. А тут цей політичний трафарет виявився повною фікцією.

Кремль повірив у те, що Україну не буде кому захищати

Сьомий прорахунок Путіна – це віра в те, що Україну не буде кому захищати. А тут виявилося, що знайшлося багато міцних хлопців-патріотів, для яких "Україна – понад усе!". І для них це не просто красиві фрази, а сенс їхнього життя. Й вони боронять свою землю зі зброєю в руках. Це поламало всі кремлівські розрахунки. Ці герої воюють, гинуть, але не відступають.

Восьмий прорахунок Путіна - він сліпо повірив експертам і аналітичним центрам КГБ-ФСБ, за прогнозами яких "українська кампанія" стане нічим іншим, як простою і приємною прогулянкою. Попри те, що кількість завербованих у різні часи агентів КГБ-ФСБ залишається в Україні ще досить значною, чисельність "п'ятої колони" Росії не складає необхідної для успіху просування імперських ідей Москви критичної маси. Тут Путін явно став "жертвою капіталізму". Путінська агентура в Україні, щоб отримувати від Кремля безперервне грошове фінансування, постійно видавала бажане для нього за дійсне.

Дев'ятий прорахунок Путіна полягає в тому, що розпочавши війну з Україною, він вивільнив на українському Близькому Сході сили, які він не зможе контролювати і стримувати. Випустивши на Донбасі з пляшки "джина тероризму", він вже не здатен загнати його назад. Що Путін збирається робити з цими усіма "Гіві", "Моторолами" й іншою нечестю, яка почала вважати себе "суперлюдьми", хоча насправді вийшла з маргіналізованого люмпенського середовища? І він ще хоче всю цю армію терористів скопом передати Україні, ввівши її очільників у велику політику. Але, в підсумку, Росії доведеться забрати назад на свою територію усі ці сформовані нею угруповання бойовиків.

Путін організував для росіян подобу політичного МММ

Десятий прорахунок Путіна – він не розуміє, що таке демократія. На його переконання Майдан-1 та Майдан-2 в Києві організувало ЦРУ, а самі українці стали "жертвою" змови Заходу. Тому, виходячи із цього свого "розуміння", він вже після Майдану-1 почав таємно готуватися до протиборства із західним світом, навіть не намагаючись озирнутися на те, до чого призвело у підсумку протиборство СРСР із Заходом у Холодній війні.

Одинадцятий прорахунок Путіна полягає в тому, що він вирішив переграти історією, самочинно присвоївши собі на це ексклюзивне право, уявивши себе Сталіним, Петром І та Чингізханом в одній особі. Звідси і створена в Росії за 17 років його правління диктатура КГБ-ФСБ, залякування своїх супротивників, як у середині Російської Федерації, так і на міжнародній арені. А в підсумку Путін став загрозою для всього демократичного світу, який ніколи не сприйме методів його правління і просування ідей "русского мира".

Але те, що путінський бліцкриг "русского мира" в Україні провалився, ще зовсім не означає, що він від всього відмовився. Путін просто взяв тайм-аут.

Необхідно пам'ятати, що несподівані ситуації Путіна вводять у ступор. Йому потрібен час, щоб знайти підходяще, на його думку, рішення, тому що імпровізація – це не його сильна сторона. Схоже, що він не зовсім розуміє, що йому робити далі за обставин, які він сам же спровокував.

Проте, намагаючись виступати у ролі ліквідатора української державності, Путін лише підставив цим Росію. Адже тепер вийти без великих втрат із операції "Новороссия" йому не вдасться. Путін сам себе переграв. А Росії, яка повірила цьому кагебешному пройдисвіту, що організував для росіян подобу політичного МММ, ще довго доведеться після нього розплачуватися за "наш Крим", Донбас і підступно збитий малайзійський "Боїнг 777" з мирними цивільними громадянами на борту.

Передруковується з дозволуРадіо ВільнаЄвропа/РадіоСвобода

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: