Чи бути новому майдану?

© УНІАН
Майдан став могутнім імпульсом, який відчувається дотепер. І українська влада змушена з ним рахуватися.

Про можливість нового майдану вже говорять три роки. Однак потрібно усвідомлювати специфіку цього явища: майдан не можна штучно організувати. За цей час таких спроб було декілька, навіть під час річниці Революції гідності, та всі вони провалилися, адже не мали під собою суспільного підґрунтя.

Ризики нового майдану тепер набагато менші, ніж, наприклад, восени 2014 року. Навіть попри підвищення тарифів, що потенційно могло б спровокувати протести. І в економічному, і в політичному плані ситуація в країні виглядає більш стабільною, хоча незадоволення і розчарування людей досить велике. Проте треба розуміти, що ті соціально-економічні проблеми, які виникли за ці три роки, сталися внаслідок російської агресії, втрати частини території і до 20% економічного потенціалу, а також різкого падіння торгівлі з Росією.

Прихильники й активісти Майдану розчаровані повільними темпами політичних змін і боротьби з корупцією. Вони хотіли б, щоб це відбувалося жвавіше, рішучіше, революційніше. Водночас ще одна частина українців виступає проти європейського майбутнього. І парадокс ситуації полягає в тому, що на майданах перемагає революційна меншість, а на виборах – консервативна більшість. Нинішнє керівництво держави намагається шукати баланс між консервативною більшістю та необхідністю впровадження і просування реформ і боротьби з корупцією. Проте, наївно очікувати, що в Україні можна дуже швидко, за допомогою політичних змін побороти корупцію, адже по суті це боротьба політичного, бізнесового і адміністративного класів проти самих себе. Тому цей процес буде тривалим, складним, суперечливим і болісним.

Читайте також: Майдан у головах

Інша частина проблем пов'язана із тим, що в Україні до цього часу при владі перебуває старий політичний клас. І його хвороби, зокрема схильність заробляти на владі, проявляються й у тих, хто обійняв свої посади завдяки Майдану.

Однак, попри все, Україна рухається вперед і змінюється. Ми рішуче обрали європейський вектор розвитку. Інша річ, що деякі політики і частина країн-членів Євросоюзу не хочуть бачити там не тільки Україну, але й будь-які інші нові держави.

Ми маємо зрозуміти, що тільки успіх внутрішнього розвитку України гарантує нам європейську перспективу. А далі неважливо, чи буде успішна європейська Україна членом ЄС, чи ні. Головне – досягти реального результату, а не просто піклуватися про членство в ЄС і безвізовий статус. Це рано чи пізно станеться, ми вже впритул до цього наблизилися.

21 листопада 2013 року українські студенти вийшли на Майдан заради Угоди про асоціацію. Вона вже підписана. Тепер потрібно зусиллями нашого державного управління, політиків і бізнесу домогтися, щоб цей документ почав активно працювати на нашу економіку. У прогнозах економістів ще від 2012-2013 років йшлося про те, що ефект Угоди буде відчутним не раніше, ніж за три роки. Однак уже є позитивні тенденції, наприклад, збільшення товарообігу з Європейським Союзом. Тож вектор розвитку обраний – тепер потрібно рухатися в цьому напрямку.

Читайте також: 94 дні. Євромайдан очима ТСН

Наведу показову аналогію. Як під час Майдану, так і в 1991 році, коли наша держава стала незалежною, було багато завищених очікувань, а потім – величезні розчарування. Навіть у самій незалежності. Як тоді, так і тепер ми маємо рухатися обраним курсом.

Сьогодні президент Порошенко у виступі з нагоди річниці початку Революції гідності нагадав, що внутрішні чвари очільників українського національно-визвольного руху майже 100 років тому призвели до втрати незалежності. І ми справді маємо про це пам'ятати і не повторювати цих помилок.

Ми повинні розуміти, що лише політичними рішеннями, кадровими змінами ми не побудуємо нову державу. Успішна європейська країна – це перш за все сильні та ефективні державні і суспільні інституції, нова економіка, а не просто нові обличчя.

Майдан ще не досяг своїх цілей, але він став могутнім імпульсом, який спрямував Україну в європейському напрямку. Цей імпульс відчувається й тепер, і наша влада змушена з ним рахуватися. Саме під суспільним тиском були створені антикорупційні інституції та запроваджене електронне декларування.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і слідкуйте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 8
Вибір редакції