Понад 50-річна епоха санкцій США проти Куби завершується, і завершується достатньо безславно.
Обама оголосив про кардинальний перегляд позиції США щодо Куби. Понад 50-річна епоха санкцій, введених після комуністичного перевороту та приходу до влади Фіделя Кастро, завершується.
Завершується достатньо безславно. Оголошуючи початок нового етапу відносин з Кубою, скасування санкцій і обмежень на подорожі, поштові перекази, ділову активність, Обама відверто заявив, що блокада Куби не мала успіху. Як зрештою і понад 20 офіційно визнаних замахів на життя команданте, що організовувалися американськими спецслужбами (про це, звичайно, Обама промовчав. Так, так - Америка країна не ідеальна).
Для мене аргументи Обами щодо того, що відновлені дипломатичні відносини і поновлене співробітництво з Кубою зробить для поновлення прав і свобод кубинців більше, ніж безрезультатна блокада (жодна інша країна світу не підтримала санкції США проти Куби), не є надто переконливими.
Але важко не погодитися, що принаймні економічно кубинці почуватимуться краще. І, звичайно, це абсолютно точно варто було зробити задля того, щоб обмінятися кількома заарештованими розвідниками, які по два десятиліття розплачувалися за велику політику своїми життями в американських і кубинських тюрмах.
Так, не всі аргументи Обами пролунали для мене однаково переконливо. Але переконливим є те, що одна з наймогутніших людей на планеті - президент США - пояснював минуле, теперішнє і майбутнє американсько-кубинських відносин та детально роз'яснював усі подробиці та мотиви свого рішення, не оминувши навіть найскладніших і найдиспутивніших питань у п'ятнадцятихвилинній промові.
Як би мені хотілось, щоб і мій президент розмовляв зі мною таким чином!
Щоб за півроку перебування на посаді президент знайшов 15 хвилин часу пояснити нам, ну нехай не усі підходи до зовнішньої політики, але принаймні те, як він розвиватиме відносини з Росією.
Ні, мені не потрібні більше придихання про те, що ми переможемо. Я хочу знати ЯК. Хочу знати, чим у війні треба пожертвувати мені, моїй сім'ї, решті українців включно з самим президентом. Я хочу знати, що буде з газом, вугіллям, електроенергією, твелами для АЕС, окупованим Кримом. Так, і про заводи в Липецьку і Севастополі я теж хочу знати.
Не вистачить 15 хвилин - я слухатиму півгодини.
І я хочу не пустих запевнень, а професійного аналізу та реалістичних планів. Не закликів брати автомат і йти в донецький аеропорт, якщо я з чимось незгодний, а повної гідності фрази з виступу Обами: "Я готовий до відвертої дискусії з Конгресом з цих питань".
А тому хочеться запитати у своїх колег Павла Клімкіна та Валерія Чалого - у президента немає 15 хвилин чи ідей?
Оригінал публікації
Долучайтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!