Не розсмокчеться

Не розсмокчеться

Фото: ТСН.ua

Всі українці мають пам'ятати одне – Росія має зброю, має бажання її використовувати і робить це, коли вважає за потрібне.

Українці дещо розслабилися і почали забувати, що війна, яка почалася в лютому 2014 року з окупації Криму, не закінчилася. Вона триває. І те, що український уряд, президент, парламент й українці загалом можуть піти у відпустку, не значить, що у нас на фронті не гинуть люди, і що щодня хтось не стріляє в Україну. Цю війну Росія веде, як ми вже мали змогу пересвідчитися, найрізноманітнішими методами. Один із улюблених підходів – це комбінація методів інформаційних, дипломатичних, політичних, економічних, військових, терористичних та інших. Дійсно, це гібридна війна.

Росія дуже розраховувала на виконання Мінських домовленостей за її сценарієм. Але Україна змогла порушити ці плани, зокрема, переконати світ у тому, що перед будь-якими розмовами про вибори на Донбасі спочатку має бути перемир'я, припинення вогню. Оскільки це абсолютно не влаштовувало Кремль, у Мінському процесі виник певний вакуум – у нормандської групи бракувало ідей і розуміння, куди рухатися далі за таких обставин.

І, здається, тепер Володимир Путін вирішив скористатися якимись внутрішніми російськими проблемами і проблемами в Криму для того, щоб перехопити політичну ініціативу. Те, що нинішні події на півострові, швидше за все, не мають жодного відношення до України та її активностей, свідчить те, що кілька днів якихось надзвичайних приготувань і переполоху в Криму минули взагалі без висвітлення в ЗМІ РФ. Ми вже звикли до того, що російська пропаганда вміє буквально онлайн готувати інформаційні вкиди, провокації тощо. А тут Росія довго думала. Тому, найімовірніше, на півострові щось сталося, і їм треба було підготуватися до того, яким чином вину можна було б перекласти на Україну. Насправді ми навіть не знаємо, чи взагалі була якась стрілянина і якісь втрати серед російських силовиків.

Перший феномен полягає в тому, що Крим перенасичений, з одного боку, військовими та спецслужбами Росії, з іншого боку - кримінальним елементом. Частково цей кримінальний елемент завозиться до Криму з Донбасу. Це люди, які відпочивають та лікуються у перервах між вбивствами українців. Також серед них є частка людей, які завозилися або самі заїжджають з Росії, щоб перехоплювати бізнес українців, щоб тиснути на кримських татар, на мусульманську громаду в Криму.

Другий – що в Криму накопичується соціально-економічне невдоволення людей. Громадяни України в Криму, можливо, не звикли до заможного життя, але звикли, що вони мають право скаржитися. Зараз вони не мають ні хорошого життя, ані права скаржитися.

Запізніла і дуже агресивна, непереконлива і неаргументована реакція Кремля доводить, що все це висмоктано з пальця.

Отже, в Криму є підстави для різних соціальних вибухів, заворушень, надзвичайних ситуацій, пов'язаних як з діяльністю спецслужб та кримінального елементу, так і зі станом економіки та суспільного життя. Очевидно, сталося щось подібне, в результаті чого могли бути якісь втрати серед російських силовиків. Але запізніла і дуже агресивна, непереконлива і неаргументована реакція Кремля доводить, що все це висмоктано з пальця.

Не можна піддаватися ілюзії, що будь-яке рішення Ради безпеки ООН, скликання нових засідань Ради безпеки – хоча очевидно, що ми повинні робити і це, – допоможуть нам вийти з цієї ситуації. Єдиним гарантом нашої безпеки є наші збройні сили і наші спецслужби.

Треба розуміти – політичного і дипломатичного рішення цієї проблеми ми не знайдемо, допоки не зможемо переконати Володимира Путіна в тому, що силою він від України нічого не доб'ється.

Перша реакція світу показує, що загалом Кремлю ніхто не вірить, і в інформаційному плані провокація в Криму є абсолютно невдалою. Перш за все, реакція Державного департаменту США свідчить про те, що всі розуміють основну проблему, яка існує в Криму - не вигадані "українські ДРГ", а окупація півострову Російською Федерацією.

Через те нам треба зміцнювати свою безпеку, продовжувати працювати зі своїми союзниками і готуватися до того, що це серйозна проблема, яка само собою не розсмокчеться. Росія є загрозою, ворогом, і так залишатиметься ще довго.

Тому все населення України від президента до звичайного громадянина повинно пам'ятати щосекундно один факт: Росія має зброю, має бажання її використовувати і робить це, коли вважає за потрібне. І це є незмінним. Чи планує вона у найближчі години на нас напасти, чи ні - ми повинні завжди бути готовими відбити цю агресію.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація