Невідворотне тавро

Невідворотне тавро

Фото: Reuters

На Путіна чекає новий Нюрнберзький трибунал: військові злочини не мають терміну давності.

Звіт прокурора Міжнародний кримінальний суд у Гаазі Фату Бенсуди має принципове значення. По-перше, по суті це міжнародно-правове визнання того факту, що Україна та Росія перебувають у стані війни, тобто у стані міжнародного збройного конфлікту. По-друге, цим документом Суд повністю спростовує версію подій, пов'язану із анексією Криму, яку намагається представити Росія, і підтримує позицію України. По-третє, прокурор визнав міжнародно-правовий статус Криму не як частини Росії, а окупованої території.

Таким чином, Суд визнав факт скоєння Росією міжнародного злочину – збройної агресії проти України та окупації частини її території. Окрім того, цей документ засвідчив низку військових злочинів Росії в анексованому Криму та на Сході України. Тепер виникає логічне запитання про міжнародно-правову відповідальність РФ.

Поки Суд залишив відкритим питання, хто саме несе відповідальність за ці злочини. Бенсуда тут виявляє обережність і говорить про необхідність більш широкого розслідування. Проте очевидно, що подальше розслідування приведе до Росії – і знову постане питання про її міжнародно-правову відповідальність. Тепер все залежатиме від прокурора Суду, хоча Україна може сприяти більш швидкому просуванню справи шляхом надання усіх необхідних матеріалів.

У цілому цей звіт – велика і важлива перемога міжнародного права над Росією як злочинною державою. Це початок руху до серйозного міжнародного процесу над РФ та військовими злочинцями, які її очолюють. Можна сказати, що міжнародне правосуддя рухається в сторону нового Нюрнберзького трибуналу.

Тому щойно прокурор Міжнародного кримінального суду визнала військові злочини Росії в Україні, російський президент Володимир Путін відмовився від ратифікації Римського статуту Суду – міжнародного договору, яким у 1998 році було створено Міжнародний кримінальний суд. 

Та навіть не ратифікувавши договір, Росія все одно (згідно з правом міжнародних договорів) не повинна порушувати об'єкт і мету договору. А своїми діями на території України вона порушила об'єкт і мету Римського статуту. Тож навіть якщо Путін тепер щось підписав, він все одно вже запізнився. До того ж за ініціативою прокурора Суду розслідування може тривати і стосовно тих країн, які не є сторонами Статуту.

Річ у тім, що військові злочини Росія скоїла на території України, яка, своєю чергою, висловила згоду на юрисдикцію Суду. Отже, розслідування "Справи України" все одно продовжиться. Водночас Україні самій треба скоріше ратифікувати Римський статут.

Тож розслідування і сам процес може тривати і без участі Путіна. Головне, щоб було рішення про його відповідальність, а також інших військових злочинців. Це вже тавро на все життя. Військові злочини не мають терміну давності.

І коли президенство Путіна закінчиться, можна буде вимагати від Росії його видачі або арешту, якщо він перебуватиме на території іноземної держави. Путін може повторити долю Слободана Мілошевича. Це питання часу. Міжнародне право терпляче і вміє чекати, але покарання – невідворотне.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і слідкуйте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація