Або чому часто до візиту в Москву європейські високопосадовці говорять одне, а під час перебування там - зовсім інше. Начебто.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро прагне побачити у першому півріччі 2016 року зміни до української Конституції, що передбачають "особливий статус Донбасу". Про це він заявив у Москві після зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим.
Певної пікантності ситуації надає той факт, що голова французького МЗС на шляху до Москви в розмові з авторитетним виданням Le Monde говорив про інше – про необхідність Росії більш активно виконувати Мінські домовленості заради встановлення миру на Донбасі. Але у російській столиці прозвучали зовсім інші слова. Чи не прозвучали?
Не секрет, що Німеччина та Франція зацікавлені у в якнайшвидшому врегулюванні конфлікту на Донбасі, який завдає їм іміджевих втрат та створює загрозу європейській безпеці, та зовсім не проти поступового зменшення до суто формального обсягу санкцій проти Росії (анексія Криму виключає можливість їх остаточного скасування). Великі європейські гравці думають насамперед про власні політичні інтереси (що природно), і в Москві це використовують.
Місяць тому німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр у тій самій Москві закликав до рішучого прогресу у врегулюванні на Донбасі. Тут, здавалось би, є своя логіка, адже Німеччина нині головує в ОБСЄ, а Штайнмаєр готується до виборів до бундестагу наступного року, він є ветераном Соціал-демократичної партії Німеччини, що конкурує з ХДС/ХСС, яку очолює Ангела Меркель. Проте у матеріалі DW розставлені зовсім інші акценти з приводу візиту Штайнмаєра до російської столиці. У чому ж справа?
Вся проблема, як не банально, у стані гібридної війни, яку енергійно ведуть російські медіа, включаючи державні інформаційні агенції. Російська інформаційна машина працює за законами державно-приватного партнерства та використовує визначені ідеологічні принципи. Тому у виступах західних дипломатів високого рангу, інших політиків вправно підхоплюються тези, які можуть бути використані на користь Росії, а далі вже справа техніки – Sputnik, Russia Today, дружні європейські журналісті та медіа потужно розганяють сигнал по різних напрямах, створюючи підстави говорити про чергову "велику перемогу" Володимира Путіна. В українських реаліях починається чергова #зрада.
Що в цих умовах робити українським медіа? Очевидно, спробувати, відмовившись від конкуренції, зосередитися на інформуванні громадян нашої країни, про що справді говорять на публічних заходах наші партнери та опоненти, не покладаючись виключно на МЗС та МінІнформ. Інакше подолати "московський синдром" буде надзвичайно важко.
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!