Тест Ахметова-Бойка

Тест Ахметова-Бойка

Фото: УНІАН

"План Медведчука" технічно не може бути реалізованим - наразі це тестування реакції суспільства.

Так званий "план Медведчука" - це лише зондаж, виток або викид інформації, але не реальні плани, оскільки немає відповіді на ключове питання: на які посади в такому разі призначатимуть Ахметова і Бойка.

Якщо йдеться про те, що Ахметов очолить "ДНР", а Бойко – "ЛНР", то для України це неприпустимо. І справа не в прізвищах. Неважливо, хто буде на чолі цих квазіреспублік, – Захарченко чи Ахметов, Плотницький чи Бойко. Для України неприпустимо повертати окуповані території в якості псевдореспублік, тому що наша держава - не федерація, в Конституції цього не передбачено, не кажучи вже про те, що це неприйнятно як політико-правовий прецедент.

Хоча сама ідея усунення Захарченка і Плотницького, як людей війни, і заміни їх на тих, хто б забезпечив плавний перехід назад в Україну, доволі продуктивна. Однак для цього, по-перше, потрібно, щоб у якійсь додатковій угоді чи в законі про особливий порядок самоврядування в окремих регіонах Донецької та Луганської областей був прописаний механізм ліквідації структур "ДНР" і "ЛНР" та відновлення українського адміністрування на цій території. Одним із ключових інструментів цього перехідного періоду можуть бути перехідні адміністрації. І ось тоді буде місце для Ахметова і Бойка, які могли б їх очолити.

Наші західні друзі - великі демократи: вони шукають компромісні виходи з конфліктних ситуацій і перехідні варіанти. Усунення Захарченка та Плотницького обговорюється західними дипломатами та експертами ще з минулого року і розглядається як обов'язковий елемент переходу окупованих територій під контроль України. Тому Україні справді потрібно шукати людей, які змогли б забезпечити цей перехід і сприймалися місцевим населенням як свої.

Та чи підходять на цю роль кандидатури Ахметова і Бойка? Ахметов на Донеччині свій, хоча він багатьом не подобається як олігарх із дуже неоднозначною репутацією. Але всі серйозні експерти розуміють, що в подоланні конфлікту на цій території Ахметов дійсно може зіграти вирішальну роль, оскільки він ключовий економічний суб'єкт, роботодавець і авторитет у регіоні. До нього будуть прислухатися. Не випадково ж йому раніше пропонували стати губернатором. Наприклад, Коломойський відіграв цю ключову роль для Дніпропетровська в 2014 році, а от Ахметов для Донецька - ні. Тому йому може випасти спроба повернути боржок і відіграти основну роль у поверненні регіону. Однак гарантій, що все буде гаразд після його призначення, немає. Відомо, що Рінат Леонідович специфічна особа, й іноді так ховається, що кінців не знайти, хоча, врешті-решт, сам від цього програє.  

З Луганщиною ситуація складніша. Місцеві еліти в Луганську дуже дрібні, частина з них продала свою країну, до таких як Єфремов немає довіри. Де шукати перехідні фігури? Безумовно, Бойку, як лідеру "Опозиційного блоку", не довіряють ті, хто вірить у Майдан. Але він потенційно може зіграти потрібну роль на Луганщині. По-перше, тому що він починав свою кар'єру в Лисичанську і має якийсь зв'язок із цими територіями. По-друге, значна частина населення на Луганщині голосувала за Партію регіонів.

До того ж у Росії Бойка можуть сприймати більш лояльно. Він там не чужий, оскільки ще за часів Кучми, коли він очолював "Нафтогаз", а потім під час віце-прем'єрства, він брав участь у газових переговорах. Окрім того, наразі в українській політиці в Путіна не залишилося тих, хто може на щось впливати - окрім його кума Медведчука і того ж Бойка. Але призначення Бойка має один нюанс - якщо він зможе повернути Луганщину Україні, це дасть "Опозиційному блоку" шанс на повернення у велику політику.

Щодо Ахметова, то Росія йому повністю не довіряє, оскільки він завжди працює сам на себе і, очевидно, має амбіції знову стати хазяїном Донеччини. Як Москва, так і Київ на нього не матимуть на нього вирішального впливу.

Отже, ризиків із призначенням Ахметова і Бойка багато, зате нічого не гарантовано. У будь-якому разі "план Медведчука" - поки один із теоретичних сценаріїв. Для того, щоб його практично реалізувати, потрібно домовитися і провести вибори на окупованому Донбасі й, що дуже важливо, аби Росія погодилася на реальні поступки: вивела своїх військових, передала контроль над кордоном (можливо, спочатку - ОБСЄ, а потім - Україні). Лише в такому випадку можливий сценарій із перехідними адміністраціями. Це комбінація як мінімум із п'яти-шести ходів, і призначення Бойка й Ахметова – один із останніх. 

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація