Що за звір Балто-Чорноморський союз?

© ТСН.ua
Балто-Чорноморський союз міг би стати відгалуженням східноєвропейської політики ЄС і НАТО, яка нині – малоефективна. 

Ідея Балто-Чорноморського союзу – геополітичного регіону впливу між Заходом і пострадянським Сходом – у різних формах існує багато століть. Її коріння сягає ще в історію Великого князівства Литовського і згодом Речі Посполитої, коли ці держави охоплювали територіально якраз ті терени, про які тепер йдеться, – Польща, країни Балтії, Білорусь і Україна. Сама спадщина цієї колись великої держави спонукає до розмов про можливості в тій чи іншій формі відновити політичну єдність цих країн.

Сьогодні реалізація ідеї Балто-Чорноморського союзу ускладнена, насамперед, тим, що країни цієї потенційної групи входять до різних утворень. Білорусь є членом СНД, Договору про колективну безпеку і Євразійського економічного співтовариства з Росією. Своєю чергою, Польща і країни Балтії входять до Європейського Союзу і НАТО. Україна фактично не входить у жодне з цих утворень, але проводить курс на європейську інтеграцію.

Які чинники спонукають знову заговорити про Балто-Чорноморський союз? Передусім, це агресивна поведінка Росії, на яку ЄС і НАТО ефективно не реагують. Максимум, що вони можуть собі дозволити, - запровадити санкції щодо Росії. Але таких заходів недостатньо, для того, щоб країни, які межують з Росією, відчували себе безпечно.

Другим мотивом є кризові явища в традиційних європейських інститутах. Країни східного флангу ЄС і НАТО не задоволені, яким чином ці організації поділяють їхнє занепокоєння щодо безпеки. Країни східного партнерства відчувають екзистенційну  загрозу збоку Росії, на відміну від західних-членів ЄС. Саме через це НАТО і Євросоюз не проводить ефективної політики стримування Росії. Звідси й випливає ідея об'єднання країн, які можуть мати спільне бачення і спільний інтерес.

Читайте також: НАТО, дипломатія і реальні наміри

Наразі контури і форма об'єднання не зрозумілі – це  політичний чи військово-політичний союз. Якщо йдеться про неформальний союз, то таке утворення не буде достатньо суб'єктним. На кшталт ГУАМу (Організація за демократію та економічний розвиток, до складу якої входять Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова), який існує тільки на папері. Для того, щоб Балто-Чорноморський союз наповнився реальним змістом, потрібно демонтувати деякі інституції того ж НАТО. Однак ці країни на такий крок не підуть. Практика міжнародних відносин не передбачає участі одразу в двох оборонних союзах. Отже, НАТО і ЄС виступають стримувальним чинником, оскільки членство в цих утвореннях може бути несумісним із членством у Балто-Чорноморському союзі, якщо його розуміти як далекосяжну структуру із взаємними зобов'язаннями і внутрішніми правилами.

Проте більш реалістично, якщо цей союз стане відгалуженням східноєвропейської політики Євросоюзу і НАТО, спрямованим, у першу чергу, на розвиток стосунків із Україною, Молдовою і в перспективі з Білорусією, оскільки наразі Євросоюз і НАТО проводять малоефективну політику на східному напрямку.

Ідею Балто-Чорноморського союзі найбільше педалює Польща, яка шукає для себе активнішого застосування. За нової влади позиції країни в Європейському союзі дещо послабилися. Однак, з іншого боку, лунають голоси, що Польща має проводити більш активну політику на сході. Саме до цієї ідеї пасує концепція Балто-Чорноморського союзу, яку близькі до правлячої партії стратеги розглядають як спосіб самореалізації Польщі на міжнародній арені в умовах, коли рівень впливу її в Євросоюзі не дуже високий.

 Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 4
Вибір редакції