У кишеню до студента

© УНІАН
Пропозиція Міністерства фінансів скасувати стипендії для більшості студентів в нинішніх умовах є неприпустимою.

Питання скасування стипендій тільки за останніх два роки піднімається вже вдруге. У грудні 2014 року уряд Арсенія Яценюка також розглядав можливість скасування стипендій, але від цих планів відмовився. А перед цим Яценюк хотів створити Єдиний стипендіальний фонд, щоб "… стипендії платити тим, кому потрібно". Виникає логічне запитання: а що, зараз її платять не тим, кому потрібно, отже, у невідповідності до законодавства України?

Ідею щодо стипендіального фонду тоді підтримала і нинішній міністр освіти Лілія Гриневич – на той час вона очолювала профільний парламентський комітет з питань освіти. Вона зазначала, що "...комусь потрібна соціальна підтримка, хтось має заохочуватись за свої академічні успіхи. І це повинно бути зосереджено в єдиному стипендійному фонді країни, який буде мати Наглядову раду. Таким чином ми винесемо з університетів зловживання, які подекуди на рівні навчальних закладів відбуваються зі стипендіями". Проте знову виникає запитання: які можуть бути зловживання, якщо бухгалтерія вищих навчальних закладів нараховує стипендії, суворо дотримуючись чинного законодавства України?

Який сьогодні розмір стипендії?

Студент-бюджетник вищого навчального закладу, який має середній бал 4,0 і вище, отримує стипендію 825 грн., відмінник (середній бал – 5,0) – 930 грн. Учні професійно-технічних училищ та коледжів мають стипендію 622 грн.

Що пропонує Мінфін?

Залишити стипендію тільки для учнів та студентів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", а також аспірантам та докторантам. Це так звані соціальні стипендії. У вишах вони становлять 1989 грн., в училищах та коледжах – 961 грн.

Пізніше міністр фінансів Олександр Данилюк уточнив, що йдеться про "європейську практику" "справедливих стипендій".

"Ми запропонували Міністерству освіти, Міністерству соціальної політики розглянути можливість перейти на європейську практику, коли стипендії виплачуються не всім, а діляться на дві складові: академічні стипендії, як інструмент мотивації для того, щоб краще вчитися. І це має бути дійсно не просто стипендія, це має бути нагорода, це має бути щось, що відрізняє їх від інших. І друга складова, це соціальна складова, це стипендія, яка, насправді є соціальною підтримкою тих студентів, які найменш захищені соціально", - сказав міністр.

"Тому я сподіваюсь, що в рамках підготовки до бюджету 2017 року ми досягнемо згоди із Міністерством соціальної політики і Міністерством освіти щодо запровадження цього механізму, тому що він є поширеним у всіх країнах Європи, і головне – він є справедливим", - додав міністр.

Переконаний, що жодної згоди у цьому питанні з Міністерством освіти не буде через його чітко і недвозначно заявлену позицію щодо неприпустимості скасування стипендій для абсолютної більшості студентів. Казати про те, що у всіх країнах Європи є академічні стипендії, це є перебільшенням. Наприклад, у Німеччині та Норвегії є виключно наукові стипендії. У наших сусідів з Польщі  є академічні стипендії, але там держава не приймає у цьому жодної участі, оскільки у кожному окремому вищому навчальному закладі створюється стипендіальна комісія, і саме вона визначає відповідні критерії того, хто має право претендувати на отримання стипендій. Очевидно, що в сьогоднішніх умовах порівнювати, більше того, запроваджувати європейську практику без відповідного збільшення доходів батьків сьогоднішніх студентів неприпустимо і неприйнятно.

Яка "ціна" питання?

За словами першого заступника міністра освіти і науки України Інни Совсун, сьогодні на виплату стипендій держава витрачає 5 мільярдів гривень.

Водночас студентам кажуть, що не варто сподіватися на підвищення стипендій. Однак відповідно до частини 6 статті 62 Закону України "Про вищу освіту" розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для студентів ВНЗ не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму (на 2016 рік - це 1400 гривень). І відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, Кабінет міністрів мав до 1 січня 2015 року визначити терміни поступового збільшення розміру мінімальної академічної стипендії до рівня прожиткового мінімуму. Але цього не було зроблено ні до 1 січня 2015 року, ні до 1 січня 2016 року, ні до сьогоднішнього дня включно. Тобто маємо невиконання норм чинного законодавства України.

Що значить відібрати ці 830 гривень у студента, який приїхав до обласного центру на навчання у ВНЗ? Це для нього катастрофа. А що робити дітям із сільської місцевості? Вони тільки за рахунок цієї стипендії та спільно з іншими односельчанами у гуртожитках і виживають.

До чого може призвести потенційне скасування стипендій?

Скасування стипендій для більшості студентів може призвести до багатьох наслідків. Вже не один раз студенти доводили, що вони будуть виступати категорично проти намагань влади "залізти до їхніх кишень". Тому скасування стипендій може спричинити соціальний вибух, якщо Мінфін не відмовиться від таких планів. Другим наслідком може бути бажання студентів поїхати на навчання до наших сусідів – Польщі, де не вистачає власних студентів, тому там створюють гарні умови для наших. Це, перш за все, безкоштовне навчання без врахування ЗНО, що приваблює наших абітурієнтів, а також академічні та соціальні стипендії. А для української молоді навчання в Польщі - це доступний варіант здобути західну освіту, оскільки в інших європейських країнах та США навчання занадто дороге. У разі скасування стипендій може статися відтік студентів із столичних ВНЗ, оскільки життя у Києві практично настільки ж дороге, як і в деяких європейських країнах.

Ті ж діти, батьки яких не будуть в змозі відрядити своїх дітей на навчання закордон, хоч навчання там і буде безкоштовним і зі стипендіями, скоріш за все, взагалі втратять можливість отримати вищу освіту. Також невідомо, що буде із системою професійно-технічної освіти, де потенційно могли б навчатися такі діти. У цьому році значно скоротили фінансування системи ПТУ з державного бюджету, а перенесли все це на плечі місцевої влади. 

Сподіваюся, що рішення не буде підтримане ні урядом, ані народними депутатами під час прийняття держбюджету на 2017 рік. Адже держава, в якої бракує коштів на освіту, не має перспектив.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 11
  • Устим Григорьєв Устим Григорьєв 12 серпня, 23:03 Згоден 9 Не згоден 4 Вопрос к ватникам: если укроСМИ такие цензурованые и пропагандистские, почему здесь присутствует критика власти и критика действий правительства (на подобии этого). Практика диктаторских государств показывает, что у них утсутствует ЛЮБАЯ критика власти и слепое соглашение с всеми ее действиями (как например в России) відповісти цитувати Игорь Борщецкий Игорь Борщецкий 13 серпня, 11:40 Згоден 4 Не згоден 6 В каком месте тут критикуют власть? Тут говорится что будет если, ни о какой критике тут речи не идет промытый! На Кролика теперь гнать то можно, он уже не при власти, а то как ваших учителей за "сепаратистские" лайки против власти в СБУ доносы катают, это нормально? Ваша власть вас дерет и будет драть кверху задницей, а вы идите дальше стучите, стукачки проклятые! цитувати Aleksandr  Nikulin Aleksandr Nikulin 13 серпня, 09:29 Згоден 4 Не згоден 2 Ну и что да плевать власти на народ. цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції