Вбивство Жиліна і правоохоронці України

© Getty Images
Жилін був відомий як голова "Оплоту", а про росіянина "Козирева" відомо мало. Спробуємо заповнити цей пробіл. 

Увечері 19 вересня в Мережі з'явилося повідомлення про вбивство відомого лідера бойовиків Євгена Жиліна, який саме гуляв у ресторані "Ветерок" у підмосковному селищі Горкі-2. Гуляв він у компанії 39-річного громадянина, що відбувся пораненням, ім'я якого передають як "Андрій Козирев", - пише Петро Матвієнко для Крим.Реалії.

Сьогодні Жилін більше відомий як голова терористичної організації "Оплот". Це справжнє кримінальне угруповання, яке було створене в Харкові ще в 2011 році під виглядом бійцівського клубу – для силового прикриття бандитських оборудок. Але справжню "славу" воно набуло у збройній боротьбі проти майданівського руху взимку 2013-2014 років та захопленні частини Донбасу. Про "Козирева" ж взагалі мало що відомо. Спробуємо заповнити цей пробіл.

Для цього слід поринути в минуле – кінець літа-осінь 2010-го та згадати вбивство засновника харківської газети "Новий стиль" та громадської організації "Незалежна агенція журналістських розслідувань" Василя Кліментьєва. Нагадаємо, воно викликало значний резонанс. Справді, після 9 років перерви в Україні знов почали фізично знищувати журналістів. Якщо вбивство Георгія Ґонґадзе стало для виконавців замовних вбивств своєрідним майстер-класом, то смерть Кліментьєва – іспитом на сертифікат безкарно вбивати. Розслідування велося так, аби дати винуватцям можливість "сховати кінці". Але його результатів від режиму Януковича тоді вимагали не лише українці, але й за кордоном: канцлер ФРН Анґела Меркель, представник ОБСЄ зі свободи слова Дуня Міятович, міжнародна журналістська спільнота.

Жилін і Андрій Козара

Врешті-решт, певну компромісну логічну крапку у справі таки було поставлено. Єдиним підозрюваним винуватцем вбивства слідство назвало Андрія Козара, який вивозив Кліментьєва у пастку і якого від гріха подалі вирядили ховатися в Росії. Розслідування було призупинене "у зв'язку з відсутністю підозрюваної особи". Хоча київські слідчі групи під керівництвом підполковника Легецького не сумнівалися в тому, що Козар не міг діяти сам. Він входив до складу злочинної групи, очолюваної Жиліним. До речі, Козар та Жилін давно товаришувати та працювали разом у міліції. Відомо також, що саме Жилін, колишній міліціонер, потім ув'язнений та відпущений на волю, був одним із головних "героїв" журналістських розслідувань Кліментьєва. Його справам та зв'язкам із корумпованими прокурорськими працівниками була присвячена гучна стаття "Грімуча суміш", вміщена в останньому номері газети "Новий стиль". Цього номеру в паперовому варіанті Василь Кліментьєв на власні очі вже не побачив.

Читайте також: Від ватажка "тітушок" Харкова до "героя "ДНР". Що відомо про вбитого під Москвою Євгена Жиліна

Саме після провального розслідування, відвертий бандит Жилін здобув неабиякого успіху. Організував сумнозвісний "Оплот", мережу конвертаційних центрів, що обслуговували інтереси не лише харківських, але й столичних можновладців. Навіть висував свою кандидатуру в депутати Верховної Ради на виборах 2012 року. Але це вже його господарям здалося забагато. І Жиліну наказали знятися з виборів… Звичайно, в обмін на режим максимального сприяння взаємовигідному "бізнесу". Так він і процвітав в Україні аж до відомих подій на Донбасі. Потім, як і очікувалося, перебрався до "дружньої держави" та розгорнув свою діяльність там. Очевидно, став складати конкуренцію тамтешньому криміналу.

Стосовно ж долі Андрія Козара, також колишнього міліціонера, який, щоправда, "посидіти" не встиг, висувалися різні гіпотези. Аж до того, що він просто фізично зникне. Як виявилося, зник Козар не фізично, а лише юридично, перетворившись на громадянина Росії Андрія Козирева. Слід зазначити, що орієнтування на нього таки відправлялося до МВС Росії. Як не дивно, восени 2015 році цей "кадр" таки був там затриманий та етапований до Ростова для передання українській стороні. Однак в останній момент усе зірвалося. Як заявив один із високопосадовців російської генпрокуратури, Козар подав прохання на отримання російського громадянства – і, треба ж таке, саме перед екстрадицією воно було задоволено. А, як відомо, "русские своих не сдают". І от тепер він перейшов у статус важливого свідка у зовсім іншій справі... То ж шанси на його повернення в Україну зникли повністю.

Що ж, життя знов підтвердило правоту законів логіки Аристотеля. А відповідно до них, як вже неодноразово писалося, вбивці Кліментьєва в Україні викриті та покарані не будуть. Так і сталося. Імена Жиліна та його поплічника у вбивстві Кліментьєва вже не згадуються. Та суд Долі є інстанцією значно вищою. І діє вона хоча й повільно, але напевно.

Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
Вибір редакції