"Викидень" польського Сейму

© Reuters
Законопроект про повну заборону абортів змусив поляків згадати, що таке солідарність - і, схоже, відступати вони не збираються.

"Моє тіло – моє діло! Моя матка – теж моя справа, як і моя вагіна" - польки злі і носять траурно-чорне понад тиждень. Чоловіки не менш злі і не менш відверті: "Старі козли, геть руки від дівчат!" написав на плакаті про ініціаторів аборційного табу один з учасників "чорного протесту". Він пояснив, що у нього є дружина, донька і дуже хоче онучку. І так само сильно хоче, щоб усі вони мали можливість самі обирати, що робити з власним тілом. Cтратегія нинішньої "правої" влади з заборони абортів будь-якою ціною і перетворення жінок на машини з виробництва дітей замішана на ідеологічно-релігійному ґрунті, огидна для більшості польок.

При цьому у Польщі і зараз неможливо зробити аборт за бажанням. Офіційно вони заборонені з 1993 року. Польські політики домовилися обмежити аборційне право для жінок, бо за комуністичних часів аборти робили направо і наліво. Відтоді правила суворі: аборти можливі лише у трьох випадках. Перший, коли вагітність загрожує життю матері, другий – якщо плід має важкі чи невиліковні генетичні вади. Третє виключення роблять для жінок, які завагітніли в результаті зґвалтування – в такому разі переривання вагітності можливе лише після рішення прокурора.

Проте більше народжувати і менше робити абортів в Польщі не стали. Польки стають аборційними туристками і ідуть до України чи Словаччини, або ж роблять підпільно на батьківщині, часто у жахливих умовах. На одному з протестів я познайомилась з дівчиною. Вона відмовилась говорити на камеру, проте поза нею розповіла, як підтримувала свою подругу під час домашнього фармакологічного аборту (із застосування ліків, без операційного втручання). За її словами, в Польщі аборт – це передусім страх. Страх за те, що буде, як буде, якщо щось піде не так, і що робити в такому випадку.

"За дверима у твоєї сусідки може бути страх і пекло, а ти про це і не здогадаєшся. А якщо знатимеш, то навіть не уявлятимеш, яке це пекло і як цьому зарадити", - сказала вона, тримаючи плакат із написом "пекло для жінок триває" з намальованим вішаком – символом аборційного підпілля. Як і більшість учасниць "чорного протесту", вона додала, що не закликає робити аборт у кожному першому випадку, вона лише за право вибору і сексуальну освіту замість кардинальних табу.

Жінки страйкують проти заборони абортів у Польщі

ТСН. 19:30 3 жовтня, 21:09
Вони не пішли на роботу, вдягли чорне і проводять вуличні пікети. Нагадаю, польський Сейм у першому читанні ухвалив законопроект, що цілком забороняє переривати вагітність. А лікарям та жінкам, які наважаться на операцію, загрожуватиме ув'язнення.

Польський Сейм нібито хоче врятувати дівчат від того пекла, в яке вірять поляки-католики. Але така з першого погляду місіонерська робота – берегти життя ненароджених – радше нагадує інквізицію. Ініціатори тотальної заборони абортів з парламентського комітету "Стоп аборту" кажуть, що країна має долучитися до держав, в яких життя охороняється з моменту зачаття. Але водночас такі життєлюби лицемірно згортають в країні програму штучного запліднення. Мовляв, у такої дитини немає гідності. А як щодо гідності малюка, який народився після зґвалтування чи інцесту? У нього багато гідності буде? І що робити тим родинам, які так хочуть дітей або навіть кілька, але природа не дає такого дару? І чи заслуговує на тюремне ув'язнення від 3 місяців до 5 років жінка, яка завагітніла, бо її зґвалтували, і вирішила позбавитися цієї важкої психологічної та фізичної ноші?

В той час, коли мільярдер та винахідник Ілон Маск хоче відправити людей на Марс, парламент європейської країни обговорює єзуїтський закон, який є абсолютно поза своїм часом. Він більше б пасував до Середньовіччя, яке відводило жінці дуже скромне або навіть нікчемне місце в соціальній ієрархії, коли до жінок ставилися лише як до винуватиць гріхопадіння усього людства і наділяли одним правом – народжувати та виховувати дітей. І тим більше дивно, що у країні, яка 25 років тому боролася за свою свободу і таки вирвалася із залізних обійм тоталітаризму, хочуть відродити тотальний контроль над іншими. Більше того – контроль над тілами інших людей.

У день, коли Сейм у першому читанні ухвалював цей законопроект, польська акторка Христина Янда опублікувала на своїй сторінці у "Фейсбуці" посилання на статтю про страйк ісландських жінок у 1975-му. Тоді жінки паралізували роботу багатьох інституцій Рейк'явіка, вийшовши на вулиці, закинувши роботу і хатні справи. Янда бідкалася, що немає солідарності у польських жінок. Вже за тиждень у "чорному протесті" у "чорний понеділок" понад 20 тисяч жінок та чоловіків показали, що Польща не забула, що таке солідарність. Чорні, злі, під проливним дощем, поважного віку і зовсім "зелені" поляки вигукували, що законопроект про заборону абортів – це викидень.

Зараз законопроект про повну заборону абортів у Польщі знаходиться на доопрацюванні в комісіях Сейму. Провладні політики тим часом намагаються відсторонитися від нього через протести, хоча до цього активно підтримували. Солідарність – це сила. І в поляків вона є. А значить, є шанси не допустити ухвалення закону, який відкине права жінок у Польщі до часів Середньовіччя.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 6
Вибір редакції