Викриття папки Валенси. Це нарешті сталося

© Reuters
Перегляд міфу завжди болісний для тих, хто його визнає, але в перспективі служить усім цілющим ковтком реалізму та логіки. 

Уже було важко стерпіти лицемірство у справі "Болека" в лавах так званого табору ІІІ Речі Посполитої (політичні лідери, які брали участь у відновленні незалежності сучасної Польщі – ред.). Останніми роками у приватних розмовах цього табору майже всі погоджувалися, що Валенса співпрацював із КДБ. І навряд чи б хто здивувався, якби з'ясувалося, що він за це брав гроші. Проте публічно говорилося дещо інше: "не до кінця відомо", "комуністи могли фальсифікувати", "у 2000 році люстраційний суд зняв обвинувачення з Валенси". І десь наприкінці цих розмов випливало логічне запитання: навіть якщо в молодості співпрацював, то що з того? А й справді… Це ж ключове питання. Якщо зможемо довести, що "болетство" Валенси істотно не вплинуло на хід історії, то навіщо було цей факт заперечувати, тим більше якщо докази, що підтверджували агентурність Валенси з 70-х років, були настільки вагомими? Бо ж очевидно, що за умов, коли сам факт цих зв'язків постійно ставиться під сумнів, будь-яка інтерпретація зв'язків Валенси з КДБ не могла звучати правдоподібно.

Справа Болєка, Лех Валенса
Reuters

Коротко кажучи, ляпсус полягав у тому, що добре ім'я Валенси завжди ототожнювалося із досягненнями ІІІ Речі Посполитої. Оборонці ладу, встановленого після Круглого столу (переговори між представниками радянської Польщі та опозиційної "Солідарності" в 1989 році – ред.), на жаль, повірили "оповідці" правих сил про "Болека", який нібито звів на манівці великий рух "Солідарності", втихомирив революцію і розділив владу зі своїми давніми довірителями, в результаті чого народився бастард – III Річ Посполита. Насправді існує досить аргументів на користь того, що демократична Польща, закорінена в ЄС і НАТО, не є посткомуністичним бастардом, а справа "Болека" досить побіжно її стосується.

Звичайно, Валенса був великим символом. Однак після 1989 року це вже було не так важливо, як, наприклад, під час воєнного стану (з 1981 по 1983 роки – ред.). Коли комуністичне телебачення оприлюднило записану в центрі інтернування розмову Валенси з братом, всі одразу вирішили, що це фальшивка спецслужб. І мало хто морочив голову тим, що навіть коли в записі щось десь-трохи підмонтовано, то вихідний матеріал був, однак, автентичний, і вождь "Солідарності" в п'яній родинній розмові насправді плів страшні речі, що ставлять під сумнів його чесність і благородство мотивів. Але, можливо, тоді так було потрібно. Польща під військовим чоботом потребувала бездоганного символу опору, оскільки була близька до колапсу.

Читайте також: Радше кривавий, ніж святий

Настільки близька, що бездумне перенесення цієї логіки десятиліттям пізніше на боротьбу незалежної III Речі Посполитої з її внутрішніми ворогами виявилося серйозною помилкою. Бо яким є Валенса, зрештою, відомо давно. Людина великих заслуг, хоча й не обов'язкового великого духу. Герой польської незалежності, який передусім любив власне "я". Історичний лідер, але й звичайний хитрун. Так, потрібно було боротися за Валенсу,  потрібно було захищати усталену під його проводом дорогу від зосередженої на собі революції "Солідарності" до компромісу Круглого столу з давнім ворогом, слід було хвалити Валенсовий реалізм, протиставлений радикалізму всіх його опонентів. Однак не слід було впадати в міфологізувальні перебільшення і закривати очі на незручні факти. Тепер доведеться за це заплатити. Бо якщо символ, найімовірніше, все ж таки доносив КДБ, то із символом III Речі Посполитої має бути щось не так.

Екс-президента Польщі звинуватили в співпраці зі спецслужбами

ТСН. 19:30 19 лютого, 21:29
Скандал у Польщі: колишнього президента, першого лідера руху "Солідарність" Лєха Валенсу звинуватили в співпраці зі спецслужбами. Знайшлися підписані його рукою документи, які це, начебто, підтверджують. Їх вилучили у вдови екс-міністра внутрішніх справ. Сам Валенса зараз у Венесуелі - він спростовує закиди, але не всі. 

Ця дискусія важлива, особливо тепер, коли колишній польський лад опинився у великих неприємностях. Напевно, було б краще, якби вміст шафи Кіщака опублікували в більш спокійний час. Незважаючи на все, викриття теки "Болека" (якщо вона є дійсно справжня, оскільки на пристойний аналіз ще не було часу) є дуже позитивний фактом. Бо незалежно від того, що саме розширює наше історичне знання, воно одночасно звільняє честь польських еліт від накопиченого лицемірства, з якого вже неможливо вибратися самостійно. Визволяє від магічного мислення, від все більш клопітного фетишизму. У польській дискусії роками домінують символи над аргументами – від цього вона в'яне. Емоції керують розумом, заполоняючи простими, чорно-білими конструкціями, переважно заснованими на більш-менш свідомо сконструйованих історичних міфах. Перегляд міфу завжди болісний для тих, хто його визнає, але в перспективі служить усім цілющим ковтком реалізму та логіки. Незалежно від того, чи стосується то Валенси, чи, наприклад, "проклятих солдат" (загальна назва учасників різних антикомуністичних підпільних організацій Польщі на пізніх етапів ІІ Світової війни – ред. ).

Зрештою, уреальнений Валенса навіть із плямою "Болека" і так себе, напевно, захистить. 

Читайте оригінал публікації на Newsweek.pl

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції