Проросійські польські видання страшать поляків українцями – і давно померлими, і сучасними.
Російська агресія проти України, а, мабуть, і проти інших колишніх совєтських республік, планувалася давно. Для цього заздалегідь створювалися псевдопатріотичні фальшиві сайти, організації, партії і т. д. Щойно тепер, коли ретельно спланована агресія провалилася і загальмувала, усі ці консерви тривалого зберігання почали розкриватися.
У 2008 році в Польщі було створено сайт Kresy.pl, нібито присвячений кресам – тобто околицям колишньої Речі Посполитої, куди входили західні терени Литви, Білорусі й України. Автори сайту писали про колишнє чудове довоєнне життя на кресах, публікували спогади, документи епохи, фіксували історичні події і персоналії.
Сайт і досі називається "порталом кресової спільноти", а однак від часу Майдану там дуже все помінялося, а проблеми кресів відійшли на задній план. Ба більше – лінки, які спрямовують на окремі туристичні, краєзнавчі чи кулінарні теми, уже не діють.
За Майдану на сайті домінувала звична уже для нас російська пропаганда про бандерівців та націоналістів, наголошувалася, що небезпека з їхнього боку навіть більша за небезпеку російського імперіалізму. Нагніталася інформація про якихось бойовиків і цілі табори цих бойовиків, що готуються до збройного повалення влади в Україні. Між іншим, у нас це поширювалося також, хоча на Майдані ми жодних бойовиків так і не побачили, а з палицями на штурм ішли студенти.
Інколи доходило до абсурду, пише польський журналіст Кжиштоф Нєчипор на сайті Eastbook. eu, коли автори "Кресів" раптом "вистежили" гніздо бандерівців у Вищій офіцерській школі у Вроцлаві, узявши червоно-чорні прапори за прапори ОУН-УПА.
Врешті сайт перетворився на загальнополітичний. Там тепер фіксуються всі світові події, навіть ті, які походять з африканських "кресів". Як зауважив К. Нєчипор, таке хитре постачання інформаційних матеріалів ледь не на кожну тему прив'язує читача до порталу і сприяє його зацікавленню матеріалами і на іншу тематику. Тим більше, що сайт любить послуговуватися мілітаристичною риторикою, яка вабить молодь. Зокрема, вже на головній сторінці читачам пропонують мілітаристські майки з зображенням Пілсудського або написом "Волинська дивізія піхоти Армії Крайової".
Таким чином, кресова тема виявилася шкаралупкою, а начинка вже зовсім інша. Назва сайту мовби дає його обслузі право розширювати питання кресів і рухатися щодалі на Схід.
Попри такі простенькі статті як "Українські цигарки заливають Польщу", є й інші – власне міліарні. І чомусь здебільшого про могутню російську армію, про новітню зброю і її войовничий дух. Зокрема, чимало щоденної інформації про російську армію в Сирії, про її славні перемоги і звершення. Погодьмося, що це доволі дивна тема для сайту, присвяченого полякам, що живуть за межами Польщі. Але цього мало, бо до статей про російську армію додається ще й фільм, який цю армію рекламує.
Цікавою є стаття "Фіцо не впав з неба" про словацького прем'єра Роберта Фіцо. Тут розповідається про давні культурні зв'язки словаків з росіянами, про слов'янську єдність, яка, мовляв, уже традиційно склалася і скріплена роками, а далі про те, як премудрий Фіцо бачить стосунки України з Росією. А бачить він їх не інакше, як дружні, відкидаючи будь-які звинувачення Росії в агресії. "Україна не здатна керувати власною державою", – каже він і вважає, що санкції щодо Росії несправедливі.
Так чи так маємо справу з дією, яка повинна допомогти Росії в її пропагандистській війні з Україною і Заходом.
Не дивно, що такі заяви відразу викликають гостру реакцію з боку "Кресів". Кресов'яни без особливої фантазії звинувачують своїх критиків у заздрості або, за принципом "сам дурак", у співпраці з американцями. І вже зовсім кумедно, коли дорікають тим, хто звинувачує їх у роботі на Путіна, що вони вдягають майки з написом "ПТН ПНХ". Це, мабуть, страшний гріх.
Треба сказати, що Kresy. pl не єдине видання на службі у Путіна. Бо є ще й Pikio.pl, в якому домінує інформація про злочини лютих українців, але нічого не говориться про гітлерівські та більшовицькі злочини. Проросійські польські видання страшать поляків українцями, які відкривають у Польщі рахунки в банках і купують будинки, описують якісь незрозумілі зацікавлення українців українськими кресами на терені Польщі. Хоча це безглуздя, бо українці своїми кресами мало цікавляться і їздять на роботу углиб Польщі.
Абсурд інколи зашкалює. Анджей Розенек, політик і журналіст, якого дивним чином найчастіше цитують у кремлівських виданнях, опублікував у тижневику "NIE" статтю про те, що десь на Донбасі по українському боці воює кільканадцять польських командосів при повній амуніції. А вислало їх туди командування військової контррозвідки.
Журналіст Пйотр Сквєціньскі у виданні "Polityka" справедливо пише, що така інформація "незалежно від того, якою є правда, якщо справді польські солдати виконують якусь таємну місію на Донбасі, то текст Розенека є не чим іншим як націлюванням на них російських ракет. А навіть якщо все це вигадка, то й так ми маємо справу з публічним доносом на власну країну і спробою поставити її в дуже незручну ситуацію. Так чи так маємо справу з дією, яка повинна допомогти Росії в її пропагандистській війні з Україною і Заходом.
Я вважаю, що за свій вчинок Розенек повинен зазнати кримінальної відповідальності. За якою статтею? За довільною, яку вдалося б йому "пришити". А потім отримати максимальний вирок, який ця стаття передбачає, і відсидіти вирок "від свистка до свистка". В не надто люксусових умовах".
Оце пишу про Польщу, а дзеркало показує змосковщену пику українських політиків. Ціла зграя псевдодемократів на чолі з Тимошенко і Савченко не голосувала за нелегітимність російської Держдуми.
Консерви розкриваються партіями?
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!