Звичка все спрощувати

Методи впливу на американські вибори Росія раніше випробувала в Україні. 

Оскільки про це масово говорять в українських ЗМІ варто зазначити, що в мейнстрімі американських політичних дебатів практично відсутня думка "оскільки росіяни втручалися, значить Трамп обраний незаконно".

Навіть Гілларі Клінтон, яка фактично стала основною жертвою російської спецоперації, повідомила, що разом із чоловіком прийме запрошення на церемонію інаугурації Дональда Трампа.

Схоже, що в США українську звичку все спрощувати поділяє лише Трамп. Принаймні, він сприймає всі ці доповіді саме як напад на свою легітимність. Хоча всі тексти сформульовані таким чином, щоб наголосити: за тему легітимності виборів спецслужби навіть близько не брались. Адже і правда, яким чином виміряти ступінь впливу російських інфоатак на вибір американських виборців? Думаю, що методики просто немає.

Фактично, зусилля великої кількості експертів, політиків, спецслужбовців у США спрямовані – свідомо чи несвідомо, організовано чи нескоординовано – не на підрив довіри до Трампа (американський політичний клас все ж таки знайомий із поняттям відповідальності), а на те, щоб підпорядкувати дії Трампа на російському напрямку певному простому алгоритмові: росіяни здійснили на нас атаку – і якщо ти, Дональд Трамп, не при справах, то доведи це активними діями у відповідь на кіберагресію РФ. Cловом, доведи, що ти любиш свої конституційні обов'язки більше, ніж Путіна.

Виявляється, що тема ігнорування президентом обов'язку обороняти країну (можна не так категорично – недостатність і невідповідність законам дій у відповідь на зовнішню агресію) актуальна не лише в українських реаліях. І не неправомірність обрання, а саме ігнорування президентської присяги в частині обов'язку захищати націю від усіх зовнішніх і внутрішніх ворогів може не в зовсім далекій перспективі стати причиною серйозної політичної кризи для адміністрації Дональда Трампа.

Це, звичайно, якщо американська громадськість сприйме реакцію Трампа на звіт спецслужб недостатньою. А громадськість у цій справі буде представлена не лише крикливими активістами, прискіпливими та в'їдливими журналістами і оглядачами, але і дуже впливовими конгресменами і сенаторами, які офіційно й неофіційно черпатимуть знання фактів із тих самих джерел, що і президент Дональд Трамп.

Звіт американських спецслужб остаточно пояснив для мене причину наших дипломатичних перемог щодо прийняття антиросійських резолюцій впродовж 2016 року.

Поки Україна послідовно, наполегливо і подекуди навіть професійно боролась за те, щоб уряди та парламенти дружніх країн змінювали ставлення, фразеологію, політико-правові оцінки російського вторгнення в Україну, РФ протидіяла навіть не в півсили.

Схоже, що основні й гігантські зусилля Кремля в той же самий були спрямовані на зміну тих урядів і парламентів, які демонстрували здатність чути і співчувати Україні. Цинічно, але грамотно – якщо немає аргументів переконати цих, то можна ж замінити їх на інших, яких і не потрібно буде переконувати.

У звіті американських спецслужб достатньо посилань на те, що всі методи впливу на американські вибори вже були випробувані Росією в Україні, а також будуть застосовані в інших державах.

Звідси перекину останній логічний місточок – до теми ролі президента Барака Обами.

Справа в тому, що всі окреслені у звіті механізми і завдання російських спецслужб під час виборів в США були прекрасно і повно описані в серпні минулого року в статті блискучої Енн Еппельбаум в The New York Times. Судячи з усього (фактичний збіг основних висновків згаданої статті і обговорюваного звіту), саме спецслужби і підказали та роз'яснили авторці цю тему.

Отже, щонайменше з середини літа 2016 року американські спецслужби вже не мали сумніву, хто топчеться в їхньому городі. Але найбільше, що могли собі дозволити, – це організувати витік інформації в пресу. Звичайно, я не можу навіть припустити, що цьому не передували численні брифінги президента Обами про суть справи.

І ось тепер ми бачимо, що зреагував Обама лише в грудні 2016 року висилкою 35 російських дипломатів і забороною росіянам використовувати певні об'єкти нерухомості в США. Це фактично тоді, коли гра була вже зіграна. Зрозуміло, що в Путіна це не могло викликати іншої реакції, ніж через сміх запросити дітей американських дипломатів на новорічну ялинку в Кремль.

Ця ситуація залишає широке поле для оцінок Обами – від мудрого і стриманого, до бездіяльного і неадекватного. Трамп вже дав йому оцінку. Подивимось, як оцінить Обаму історія.

Оригінал

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і слідкуйте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: