Варшава: готи, панки та українські пісні

© Travel Maker
Польська столиця - унікальне місто із особливим колоритом.

Столиця Польщі оповита величезною кількістю стереотипів. Більшість моїх знайомих відгукуються про місто так: "Нічого там особливого! Ось Краків чи Вроцлав – це історія! А Варшава…Ну що таке Варшава?". Після поїздки я точно можу сказати – це місто зі своїм колоритом й цікавого історією.

Ще в дитинстві мої батьки поїхали за кордон на заробітки, тому з дитинства я живу на дві країни. Приїхавши до столиці Польщі на вулицях можна почути десятки різних мов, а польські ресторани національної кухні органічно сусідять із італійськими піцеріями, британськими пабами і турецькими кебабами, на які можна натрапити на кожному кроці. Поруч із химерними костелами виблискують вогнями сучасні торгові центри і будівлі транснаціональних корпорацій. А квартали з сірими забудовами часів соціалізму тут цілком органічно уживаються з сучасними хмарочосами і симпатичними вуличками старого міста. Напевно, в цьому різноманітті і полягає головний шарм польської столиці.

Транспорт мегаполісу

У Варшаві найбільше мене вразив транспорт. Тут немає звичних київських тролейбусів чи маршруток. До ваших послуг завжди чисті трамваї, автобуси, метро і велосипеди. Причому трамваїв і автобусів дуже багато, дістатися можна різного куточка міста, все ходить по графіку, а на кожній зупинці є розклад і маршрут. Навіть для людини, яка вперше приїхала до країни, буде все зрозуміло.

Дорожній рух організовано таким способом, щоб максимально знизити кількість аварійних ситуацій. Водії правил дотримуються, їздять завжди пристебнуті і не змагаються навипередки один з одним. У місті скрізь є велосипедні доріжки, прямо на вулицях організовані прокати: платиш в автоматі, береш велосипед і їдеш до потрібного місця, там ставиш його на такий самий паркінг. Містом курсують понад 2,5 тисячі велосипедів, на них їздять усі: молоді хлопці та дівчата, батьки з маленькими дітьми, офісні працівники в костюмах та літні пани і пані.

Читайте також: Ізраїль: "зачіпки" або те, що не стерлося з пам'яті

Ціни на міський транспорт чималі. Звичайний разовий квиток коштує майже 5 злотих, тобто близько 35 гривень. Прокат велосипеда набагато дешевший. Перші 20 хвилин – безкоштовні, а далі за першу годину потрібно заплатити символічну ціну в 1 злотий (близько 6,5 гривень). Друга година коштуватиме вже 3 злотих, третя – 5, а четверта і кожна наступна вартує 7 злотих.

У теплі дні я постійно користувалася велосипедом: це і корисно, і дешево. А якщо є ще знайомі поляки, то можна побачити дуже цікаві місця, про які навіть екскурсоводи не розкажуть.

Що можна подивитися у Варшаві

Визначні пам'ятки Варшави можна перерахувати на пальцях двох рук. За 24 години можна з легкістю побачити все найцікавіше.

Візитною картко міста є Королівський палац. Він розташований в самому центрі міста на Замкові площі. Тут можна роздивитися розкішні інтер'єри в стилі раннього бароко, картини Рембрандта, предмети декоративного мистецтва. Якби не знала, ніколи не подумала б, що всі ці будівлі повністю відновлені після війни. Окремий респект полякам за те, що вони відновили всю цю красу, а не нили сімдесят років, що їх німці розбомбили.

Роздивляючись історичні будівлі, я почула, що позаду мене грає українська пісня "Ніч яка місячна". Я поцікавитися, звідки така любов до української народної пісні. Виявилось, що вуличні музиканти – українські студенти, які навчаються у Варшаві. У вільний час вони дають концентри просто неба.

королівський палац варшава
tonkosti.ru

Після відвідин палацу я подалася вглиб старого міста і вийшла на Ринкову площу. Це одне з найбільш живих місць сучасної Варшави: як городяни, так і туристи люблять тут прогулюватися. Життя кипить: повно вуличних музикантів і художників, багато сувенірних крамничок, невеликих галерей і все це оточують ніби іграшкові будиночки. За словами місцевих, найбільш популярна будівля – це так званий Будинок під левом. Саме його часто можна побачити на листівках Варшави.

варшава площа ринок
Google

Ще одне цікаве місце, куди мене занесло - шопенівські лавки. На них польською та англійською мовами викарбувана історія про те, як Шопен пов'язаний із тим чи іншим місцем (навчався, жив, за хлібом ходив). Поруч кнопка, натискаєш її – і починає грати одна з його симфоній.

Далі зі старого міста я направилася до центру, щоб роздивитися місто з іншого ракурсу. Краща панорама Варшави відкривається з оглядового майданчика Палацу культури і науки. Самі поляки цю сталінську висотку, подаровану Варшаві в 1955 році Радянським Союзом, відверто недолюблюють. На їх погляд, вона спотворює центр міста. Але саме звідти відкривається незабутній вид. Оглядовий майданчик розташований на 30 поверсі, на висоті 114 метрів. Щоб потрапити туди, потрібно в холі придбати квиток, його вартість – 20 злотих (135 гривень).

палац науки і культури варшава
Weatlas

Другий день мого перебування у Варшаві розпочався із відвідування наукового центру Миколи Коперника. Як свідчить опис, це інтерактивний науковий музей, де можна не тільки ознайомитися з експозицією, але і придбати корисний досвід. Відвідувачі можуть торкатися до експонатів і навіть проводити самостійні експерименти, завдяки яким складні природні явища стають простими і зрозумілими. За вхід потрібно віддати 25 злотих ( 170 грн). Від самого початку мені стало зрозуміло, що цей музей не схожий на всі ті музеї, які я відвідувала до цього. Сказати, що я в захваті – не сказати нічого! Назвати центр "інтерактивним" не повертається язик, бо він просто "мегасупергіперінтерактівний". Це два величезних за площею поверхи, буквально кожен його метр заповнений різними агрегатами, які дозволяють проводити захопливі експерименти і досліди в галузі фізики. Механіка, термодинаміка, квантова фізика – все, що було так складно уявити на шкільних уроках, дивлячись у в пошарпаний підручник, тепер прийняло нову форму. В науковому центрі я спробувала себе в ролі білки в колесі, полежала на цвяхах, видула метрову мильну бульбашку, доручила роботу намалювати свій портрет, перевірила швидкість власної реакції – це тільки менша половина того, що я зробила. Це новий унікальний формат музею, де все потрібно чіпати, відчувати, натискати і рухати. Дуже шкода, що в дитинстві у мене не було можливості відвідати такий центр, думаю, що це докорінно змінило б моє ставлення до науки. Тому якщо ви опинилися в Варшаві з дітьми – це просто must see, та й без дітей тут буде дуже цікаво. Єдине, потрібно на пристойному рівні знати англійську чи польську мову, інакше просто не буде зрозуміло, як і з якого боку підійти до того чи іншого агрегату.

Зміїна мова: суцільне шипіння

У перші дні польська мова для мене була важка та незрозуміла, хоч вона і належить до слов'янської групи, але від цього не легше. Звичайно, розуміти загальний зміст того, що говорить поляк, можна, але чіткого і конкретного діалогу домогтися важко. Інколи мені здавалось, що до барабанної перетинки доноситься зміїна мова (не в поганому сенсі слова). Мені було складно прочитати: prezszkadzam, wdzieczny або wspanialy. Суцільне "пш-ш, вдз-з, фс-сп". Якщо ви, наприклад, гуляючи вулицями, побачите напис "склеп", то не лякайтеся, це не кладовище, а звичайний магазин. Не буду перечисляти всі дивні для українців слова, бо їх дійсно багато, але скажу одне: за 5 днів я сама почала потроху розмовляти цією шиплячою мовою.

P.S

Варшава мені нагадала Львів – своїми будиночками, аптеками, вивісками, вітринами, кафе, смачною кавою та десертами. Також здивувала кількість церков. Я думала, що їх багато тільки в Києві, але це просто крапля в морі, порівняно з кількістю костелів і монастирів у Варшаві. Вони всюди, практично на кожній вулиці.

За кілька днів у столиці Польщі я нарахувала неймовірну кількість панків, готів, емо, циган з гармошками, дівчат з синім, рожевим або зеленим волоссям. Чесно кажучи, приїхавши до України, мені їх не вистачало. 

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
Вибір редакції