Блондинка за кермом. Мрії, страхи і перше заняття

© pixabay.com
Я давно мріяла, що керуватиму авто – хоча, чесно кажучи, навчання звалилося на мене як сніг на голову.

Я за кермом авто... Колись у голові спливав образ, ну, авжеж, мене за кермом салатного кабріолету - волосся розвивається на вітру, я лечу трасою на великій швидкості… З роками ця райська картинка розбилась об скелі жорстоких реалій цього світу. Я стала усвідомлювати, що на швидкості і без даху моє волосся, звісно, розвиватиметься, але паралельно набиратиме купу пилюки, а рої нещасних комашок намагатимуться "завітати" до мого рота і носа. Тож мрію про авто з відкидним верхом довелося залишити у дитинстві.

Однак мрія навчитися керувати авто все ж міцно вкоренилася в моїй голові. Настільки міцно і глибоко, що я закінчила школу, встигла сказати "арівідерчі" університету і ще певний час посилено робити вигляд, що я доросла людина і навіть працюю, - але не забула про неї.

Втім, я б і далі лише мріяла, якби одного дня мені не зателефонував мій хлопець та не заявив, що "сьогодні у тебе перше заняття з водіння".

Перші години дві я була неймовірно щасливою і вже бачила, як за кермом якого-небудь монстра розсікаю столичними вулицями. "Врум-врум!"

В голові проминали усі плюси від уміння водити авто, які стануть мені доступні вже за кілька місяців (залишиться лише придбати авто): поїздки до інших міст та країн, пікніки та банальне уникнення громадського транспорту. Є машина, знаєш мільйон знаків – і все, летиш трасою без жодних турбот.

Читайте також: Чому у США не жартують про блондинок за кермом

Мільйон знаків?! І ось тут моє щастя та ейфорія здулись, як повітряна кулька. Я пригадала усі ті квадратики, кружечки та прямокутники вздовж доріг, які доведеться вивчити. Більше того - що треба буде навчитися їх вчасно помічати і розшифровувати під час вільного плавання автошляхами. Щось мені підказує – чи то страх, чи то здоровий глузд – що я буду безбожно тонути.

А ще я сильно занепокоїлась при думці про свого майбутнього інструктора – скоріш за все, це буде чоловік, з яким мені пощастить провести багато годин у закритому просторі на дорозі. По-перше, я жінка. І в усіх місцях це добре, окрім корабля та водійського крісла – ну, так вважають чоловіки. Хоча, чесно кажучи, я і сама так думаю. По-друге, я щаслива власниця білявого волосся. Тож для любителів стереотипів, я – загроза номер один на дорозі.

Я одразу ж уявила своє "вперше" на київській дорозі – я перелякана, плутаю педалі та щосили хапаюся за кермо, а від водіїв мені услід летить "білявка за кермом, як мавпа з гранатою!". Або інструктор, споглядаючи на мої лихі викрутаси на зустрічній смузі, тихо скавчить, все глибше втискаючись у крісло.

Коротше кажучи, на перше абсолютно неочікуване заняття я йшла не те що не з приємним передчуттям, а взагалі із нервовим тиком та бажанням відправити усе куди подалі. Масла у вогонь підливало і відчуття поганого студента, оскільки я не взяла з собою зовсім нічого, навіть ручки і листочка. І так, я примудрилася спізнитися.

Але щоб не мучити вас, одразу зізнаюся, що перше заняття було абсолютно звичайне. Нас ознайомили з фронтом робіт, планом дій і деякими організаційними моментами.

Далі кожен отримав пухкеньку книжечку із правилами дорожнього руху і більше двох годин ми, як мухи по калюжі сиропу, ковзали по термінах та поняттях. Від нудьги рятувало лише те, що викладач постійно переривав лекцію цікавими розповідями зі свого більше ніж 40-річного водійського досвіду.

Однак навіть цікаві розповіді та прохолодний вітерець, на якому я сиділа, не врятували мене від того, що ближче до кінця заняття я стала трохи випадати з реальності, а простіше кажучи – куняти. В якийсь момент, коли мені вже починало щось снитися, із забуття мене вирвало питання "Ви взагалі розумієте, про що я?!" Судячи з усього, робочий день і спека вплинули не лише на мене, але й на всю групу, бо у відповідь наш викладач почув лише невпевнене мугикання.

До речі, як я зрозуміла, мій ментор – екс-володар доріг, іншими словами – колишній співробітник ДАІ. Однак своєю неймовірною прихильністю до ПДД він мене приємно здивував та позбавив певного упередження щодо представників колишнього ДАІ.

Тож загальне враження від першого заняття залишилося дуже позитивне. Додому я йшла з приємною додатковою вагою у вигляді новеньких ілюстрованих правил ПДД.

Проте пізніше до голови закралися сумніви щодо мовного питання. Заняття ведуться російською мовою, правила мені також видали російською. Утім, я підозрюю, що екзамен доведеться складати рідною українською. Тому тепер переживаю, чи не виникне проблем із термінологією. Може, хтось стикався з такою проблемою? Якою мовою складають екзамен?

Відповіді на ці питання, корисні поради для майбутнього водія, а також власні спогади про навчання та перші місяці на дорозі – залишайте у коментарях, буду вдячна!

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 12
  • lulz_ua lulz_ua 27 червня, 15:25 Згоден 4 Не згоден 3 хули там читать вконце всеравно 300$ попросят відповісти цитувати Дякуємоспам Вадім Лопатюк Вадім Лопатюк 27 червня, 18:38 Згоден 2 Не згоден 1 300 не 300, а пдд знати потрібно так чи інакше. отримати права - недешеве задоволення. за навчання треба заплатити, корупцію ніхто не відміняв. але, не знаючи елементарних правил і положень, просто купивши посвідчення , ти зробиш гірше тільки собі, (у кращому випадку). цитувати Дякуємоспам Eugene Tackleberry Eugene Tackleberry 27 червня, 17:37 Згоден 3 Не згоден 0 Я скажу так. Якщо є бажання не складати іспит, то вартість такого задоволення в три рази менша від тої, що ти зазначив. Крім того, при бажанні скласти самостійно ти це зробиш і ніхто тебе не змусить платити. На приклад, на питання "Скільки коштує здати відразу і стовідсотково?" мій інструктор відповідав щось типу "Ты что придурок платить? Ты сдашь все сам и с первого раза!". Можливо це через те, що я дійсно сумлінно готувався до іспиту і був кращим в групі з практичних навичок. цитувати Дякуємоспам Марія Марія 27 червня, 15:49 Згоден 3 Не згоден 2 чула про менші суми. та все ж, кажуть, що шанс отримати права чесно є цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції