Моя маленька незалежність, або Сонячний колектор із мотлоху

© фото: Ольга Пахар
Зібрати такий колектор здатен будь-який грамотний слюсар – і потім економити сотні гривень на електриці.

Все-таки я муза, бо надихнула двох інженерів власноруч зробити сонячний колектор. Тато, інженер-будівельник, його змайстрував, а чоловік, інженер-телевізійник, встановив.

Навіщо ця морока? Та тому що доля нам послала маленький шматочок раю – садовий будиночок під Києвом. А райської насолоди без гарячого душу бути просто не може. Левову частку електрики у нас споживає саме бойлер. Відколи вона подорожчала – наші щомісячні витрати на електрику сягнули 500 грн. Забагато? І я так думаю, але відімкнути помпу, що качає виду зі скважини, не можу, відімкнути електроплитку теж. Тому вирішила заощадити на нагріві води.

Поблукала я просторами інтернету, а там чого тільки немає: від найпростішого водонагрівача з садового шланга, який скручують пласким бубликом і викладають на даху, до сонячного рефлектора із дзеркалами (але з оптикою я ніколи не дружила).

Принцип дії

Що мені справді сподобалося, так це колектор-змійовик із водопровідних труб із баком-накопичувачем. У засклену коробку поміщають змійовик, у який знизу подається вода. На сонечку вона нагрівається до непристойних температур. Вам же траплялося сідати в автівку, яка постояла на сонці? Такий же ефект парника створюється всередині заскленого короба.

Далі за елементарними законами фізики тепла вода піднімається вгору і потрапляє у бак-накопичувач. У самому баку тепла вода збирається у верхній частині і звідти потрапляє у кран. Тим часом у нижній частині бака збирається холодніша вода – вона стікає назад у змійовик. Там знову нагрівається на сонці і знову піднімається у бак. Ось так постійно відбувається циркуляція.

Колектор із вторсировини

Маючи клепку в голові, зібрати такий колектор здатен будь-який грамотний слюсар. Я, звичайно, не слюсар, але… Роздивилася я все це в інтернеті, подзвонила татові, розказала, і вже готувалася їхати в будівельний магазин за деталями, аж тут тато сам телефонує: "Я тобі колектора зробив, приїдь забери". Моєму здивуванню і захопленню не було меж. Виявилося, сонячний колектор тато зібрав повністю з вторинної сировини: замість змійовика - радіатори зі старої хати, у ролі бака-накопичувача - молочний бідон, старий як світ. Але всі фітинги (сантехнічні з'єднувальні елементи) - нові.

Збираємо докупи

Встановити усю цю конструкцію ми вирішили на сонячній стороні будиночка, якраз на стіні ванної кімнати, щоб гаряча вода прямісінько у душову потрапляла. Похилий дах теж підходить, головне, аби бак-накопичувач знаходився вище сонячного колектора, щоб нагрітій воді було куди підніматися.

До стіни прикріпили фанерні короби. В ідеалі їх слід покрити зсередини утеплювачем і пофарбувати в чорне, але я цю операцію до наступного сезону відклала – дуже вже хотілося зібрати колектор якомога швидше.

Сонячний колектор, для блогів_1
фото: Ольга Пахар

Сонячний колектор, для блогів_3
фото: Ольга Пахар

У короби помістили старі пласкі алюмінієві радіатори. Пофарбували їх у чорне, аби грілися краще, і пригвинтили до коробів дебелими саморізами.  

Так зібрали дві сонячних панелі – одна над одною. По-модному чи то пак по-науковому вони називаються "сонячні абсорбери".

Сонячний колектор, для блогів_7
фото: Ольга Пахар

Сонячний колектор, для блогів_8
фото: Ольга Пахар

Настав час бака-накопичувача. Того, який обов'язково має розташовуватись вище панелей. Але відстань між панелями і накопичувачем повинна бути невеличка – 20-30 см, аби нагріта сонцем вода швидко піднялася і не встигла охолонути. За бак-накопичувач, як уже відомо, тато обрав молочний бідон. По-перше, він був у нього в господарстві, тож не коштував ані копійки. По-друге – він тримав тиск.

Читайте також: Як зекономити на комуналці

Водичка і у міському водогоні, і зі свердловини на дачі піднімається із тиском 1.6 атмосфери, не менше. Так насоси працюють. Пластиковий бак для літнього душу тиску не тримає – тому не підходить. А молочний бідон сталевий, герметичний, а значить, у самий раз. До того ж бідон харчовий, у ньому зберігали молоко і мед, тому для питної води він теж безпечний.

Тато перевернув бідон догори дригом (дном угору) і у кришці зробив три отвори. Перший – аби потрапляла вода із сонячної панелі. Всередину вставив невелику трубку – 15-20 см. 

Сонячний колектор, для блогів_10
фото: Ольга Пахар

Сонячний колектор, для блогів_16
фото: Ольга Пахар

Отже, нагріта у сонячному абсорбері вода піднімається у бак (без жодних насосів) і прямує до верхівки. Звідти її забирає друга трубка, яка від дна бака доходить до самої верхівки. Холодна вода ж  опускається на дно бака і через третій отвір потрапляє назад в абсорбер. А там знову починає нагріватися. Ось такий принцип дії. Оскільки сонячний колектор підключено до системи водопостачання, вода у ньому, на відміну від літнього душа, не закінчується. Чим рідше користуєтеся – тим вища температура води.

Аби закріпити бак-накопичувач на стіні, тато зварив із металевих кутиків паралелепіпед без однієї вертикальної грані. Бідон добре закутали  утеплювачем, а металеві ребра зашили фанерою.  На стики пригвинтили дерев'яні кутики. Як на мене – вийшло цілком цивілізовано.

Сонячний колектор, для блогів_12
фото: Ольга Пахар

Сонячний колектор, для блогів_13
фото: Ольга Пахар

В останню чергу – засклили фанерні короби. Скло теж вийняли зі старих дерев'яних віконних рам.

Сонячний колектор, для блогів_24
фото: Ольга Пахар

Воду із сонячного колектора ми вивели на кухню окремим краном і в душову - замість холодної води. Результат перших тижнів експлуатації: у сонячну погоду електричний бойлер можна не вмикати взагалі. Колектор нагріває воду до 40-45 градусів – це дуже гарячий душ. Коли небо захмарене – вода зі скважини зі своїх підземних +9 градусів підігрівається до +18-30 градусів в залежності від температури за бортом. У такій водичці можна і руки мити, і посуд.  Електричний бойлер вмикаємо на 2-3 години на день.

На зиму воду із колектора доведеться злити, а конструкцію частково демонтувати, подалі від мисливців за металом.

Бюджет

Оскільки для колектора використовували переважно уживані матеріали,  обійшовся він близько 800 грн. Витратили ми їх на з'єднувальні гнучкі шланги, фітінги і металопластикові труби. А золоті руки і світлі голови чоловіків моєї родини - безцінні.

Сонячний колектор, для блогів_26
фото: Ольга Пахар

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції