За коханим хоч на край Лівії

© ТСН.ua
Ніколи не знаєш, куди тебе може занести доля і кохання - як і не знаєш, які наслідки це може мати.

Лівійська тема, яку я піднімав у блозі про підсумки "Арабської весни" в країні, на мій подив, отримала продовження. Історія однієї українки вчергове довела – ніколи не знаєш, куди тебе може занести доля і кохання.

Українська Лівія

Лівія для багатьох українців стала близькою. До африканської країни активно переїжджали наші громадяни в пошуках роботи. Цьому сприяли економічне зростання і підвищення соціальних стандартів за часів правління Муаммара Каддафі. Проте рівень освіченості лівійців залишався на вкрай низькому рівні. Цим вдало скористались наші співгромадяни. Вони працювали у медустановах, отримуючи за свій високий професіоналізм хороші заробітки. Громадянка України Галина Колотницька навіть була особистим лікарем лівійського лідера.

Під час "Арабської весни" ЗМІ уважно стежили не лише за подіями в країні, а й за долями українців, яких затримали після падіння режиму. Десятки співгромадян звинуватили в тому, що вони воювали на боці сил Каддафі у 2011 році.

Наразі Лівія зникла з перших сторінок багатьох видань. Інформація звідти, яка з'являється у вітчизняних новинах, зазвичай стосується боротьби з бойовиками ІДІЛ на території країни, а також процесу створення єдиного уряду. Для нас, українців, Лівія нині – далека і незрозуміла країна.

Кохання потягнуло до Лівії

Однак після публікації блогу про Лівію я дізнався історію, яке, чесно, мене шокувала. І аж ніяк не здалася далекою і незрозумілою. Виявляється, в неспокійній африканській країні живе українка, яка на власному досвіді переконалась, що таке наступ ісламістів, осада міста і втеча від ворожих куль.

21-річна Ольга минулого року поїхала з України до Лівії – за своїм коханим. Рідним дівчина про це не розповіла. Тож коли за кілька місяців вони про це дізналися, були шоковані. Тоді запропонували обранцю Ольги переїхати до України, але чоловік відмовився. Сказав, що не залишить рідний дім і посаду менеджера з продажу палива. За словами дівчини, щоб їй дозволили полетіти до Лівії, вона узаконила стосунки з лівійцем.

Своїм рідним дівчина розповіла, що зараз живе у місті Адждабія, на півночі Лівії. Місяць тому через воєнні дії родина була змушена тікати в інше місто. Сім'я повернулася до свого будинку в Адждабії лише коли бої почали вщухати, але, за її словами, у місті продовжували стріляти. Зараз вона нікуди не виходить з помешкання і постійно носить нікаб. У будинку вікна закриті так, що навіть не видно денного світла. Проте навіть коли ситуація була спокійною, дівчина лише кілька разів виходила – на місцевий базар.

Місто під кулями

Місто Аджабія – центр регіону Ель-Вахат, який важливий своїми портами та терміналами для зберігання нафти, за рахунок якої бюджет Лівії ще хоч якось наповнюється. Через муніципалітет Ель-Вахат веде дорога середземноморським узбережжям Лівії. Ця дорога є стратегічною, адже сполучає дві частини роз'єднаної держави.

Місто тривалий час контролювали сили "Ісламської держави". На позиції бойовиків наступали сили Лівійської національної армії. 21 лютого цього року війська взяли під свій контроль Китайську компанію, Південні ворота і мукомельний завод у промисловій частині Аджабії. Паралельно відбувалась зачистка відбитих районів. Зокрема, були проведені обшуки у помешканнях підозрюваних у сприянні діяльності ІД. Представник армії Акмар Бухаліка повідомив, що місто повністю під їхнім контролем.

При цьому, за даними Afrigatenews, бойовики замінували багато будинків у місті. На околицях населеного пункту досі знаходять снаряди від крупнокаліберного озброєння, яке застосовувалось під час боїв. Втім, на щастя, зараз місто під контролем урядових сил. Цю новину мешканці гучно відсвяткували автопробігом.

"Не бажає спілкуватися"

На зв'язок з рідними Ольга виходить не часто. Неодноразово говорила їм, що дуже хоче повернутися до України. У присутності лівійця вона боїться говорити про своє бажання знову побачити рідну домівку. Рідні підозрюють, що дівчину можуть залякувати. Ситуацію ускладнює і прострочена віза Ольги.

Про те, що дівчина не стала на консульський облік у Лівії і не зверталась по допомогу, підтвердили у посольстві України, яке наразі розташоване у Тунісі.

Читайте також: На порозі великої війни

Посол Микола Нагорний у відповіді на мій запит повідомив, що у разі звернення українці "в межах компетенції та наявних можливостей нашої установи буде надано сприяння у виїзді з території Лівії".

"Наразі, на підставі отриманих від каналу відомостей, Посольство України звернулося до причетних державних органів Лівії з проханням надати інформацію щодо громадянки Ольги З., а також, у разі її бажання, сприяти в забезпеченні виїзду за межі країни. Хотіли б зазначити, що з огляду на критичне загострення безпекової та внутрішньополітичної ситуації в Лівії та, як наслідок, евакуацію у лютому 2015 року Посольства України на територію Туніської Республіки, можливості дипустанови в частині захисту прав та інтересів наших співвітчизників в Лівії значно обмежились", - наголосили у посольстві України в Лівії.

Також дипломат нагадав, що починаючи з лютого 2011 року, МЗС України через погіршення безпекової ситуації в Лівії регулярно оприлюднювало рекомендації утриматися від відвідування країни, а тим, хто продовжує там перебувати, невідкладно залишити її територію.

Нині про долю Ольги нічого невідомо. Її чоловік повідомив рідним, що вона не бажає з ними спілкуватися.

* * *

У Лівії не припиняються бої. Щойно армія відбиває у ІДІЛ один населений пункт, втрачає контроль над іншими. Так сталося, приміром, з містом Сабрата, що поблизу Тріполі. Приморське містечко було головним пунктом для відправки нелегалів до країн Європи. Бойовики "Ісламської держави" після взяття міста провели масові страти. Вони стратили 17 людей, серед яких 11 військових і шестеро цивільних. Ісламісти просто увійшли до місцевої адміністрації вночі і заявили про захоплення населеного пункту.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції