Енн Тайлер: Блакитне мереживо долі

Книжки 7 листопада, 14:35 564
Додати до обраного
За стилем письма авторку часто порівнюють з Джоном Апдайком і Джейн Остін.

Книжка Енн Тайлер, яку в Україні видали #книголав та Наш форматувійшла до короткого списку Букерівської премії, а також визнана бестселером New York Times. "Блакитне мереживо" названо однією з кращих книг року за версією видань The Washington Post, Chicago Tribune, The Telegraph, BookPage та іншими медіа. 

Читайте також: Лорен Ґрофф: Долі та Фурії

Пропонуємо ознайомитися із фрагментом.

Однієї пізньої липневої ночі 1994 року Реду та Еббі Вітшенкам зателефонував син Денні. Вони саме збиралися лягати спати. Еббі у нічній сорочці стояла біля комоду та повільно виймала одну за одною шпильки зі світлого волосся, зібраного у пучок. Ред, худий чорнявий чоловік у смугастих штанях і білій футболці, присів на край ліжка, щоб зняти шкарпетки. Тому коли на нічному столику задзвонив телефон, він одразу відповів. 

— Будинок Вітшенків, — сказав Ред. — Ну, привіт.Еббі відвернулася від дзеркала, тримаючи руки вгорі над зачіскою. — Що ти таке кажеш, — вимовив він без питальної інтонації. — Що-що? — сказав у слухавку. — Та якого дідька, Денні!Еббі різко опустила руки.— Алло? — перепитав Ред. — Чекай. Ти чуєш? Алло? Якийсь час він просто сидів мовчки зі слухавкою у руці, лише потім поклав її на місце.— Що сталося? — запитала Еббі.— Сказав, що він гей.— Що?— Сказав, що йому треба мені дещо повідомити: він гей.— І ти поклав слухавку?!— Ні, Еббі, це він поклав слухавку. Я встиг лише сказати: "Якого дідька", і він кинув слухавку. усе.— О, Реде, як ти міг? — скрикнула Еббі. Вона рвучко повернулася, наспіх накинула безбарвний халат, що колись був рожевим, і щільно зав'язала пояс.— Що на тебе найшло? — докірливо запитала вона.— Але ж я не хотів нікого ображати! Тобі телефонують, повідомляють подібні речі, і все, що ти можеш сказати — це "якого дідька?" Хіба ні? Еббі прибрала волосся, що неохайно спало на лоб.—Усе, що я хотів сказати, — продовжував Ред, — це: "Денні, що ти вигадаєш наступного разу, аби ми почали хвилюватися за тебе?".

І він зрозумів, що саме це я мав на увазі. Повір мені, він точно знав. Але тепер він звинуватить мене в обмеженості, синдромі прискіпливого татка чи у чомусь там іще. Про це свідчить і те, як швидко він кинув слухавку, наче лише очікував, що я скажу щось подібне.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Книжки 7 листопада, 14:35 564
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції