Майк Йогансен: Подорожі філософа під кепом

Вирушіть у захопливі мандри через репортажі одного із найяскравіших українських письменників. 

У цій книжці видавництва "Темпора" зібрано п'ять художніх репортажів Майка Йогансена – письменника, перекладача, журналіста, мисливця, більярдиста і просто чудермайстра, коли скористатися словом, яке він сам вигадав.

П'ять репортажів – це п'ять подорожніх нарисів: до єврейських поселень, до болгарського національного району, до Дагестану, до Дніпро-Бузького лиману і до Казахстану, де добувають нафту.

Вирушайте в одну із мандрівок Майка одразу з нашого сайту.

***

Майк Йогансен, "Єврейські колонії"

До речі, про озимину. Озимі хліби, окрім того, що годують людей білим хлібом і піддержують наш експортний баланс, годяться ще для того, щоб випробовувати всякої шерсті людей.

‒ На всім півдні України, на Донщині, на Кубані вимерзли озимі.

Слухайте тепер, що вам на це скажуть люди.

"Так, ‒ скаже один, ‒ це може відбитися на курсі червінця. Та ми гірші вже перебороли труднощі, переборемо й це".

Так сказав би представник Озету[1], кругленький, делікатний чоловічок, що оце одмовився від горілки і налив собі трішки пива.

‒ У нас вимерзли всі озимі на півдні.

‒ "Так, ‒ скаже другий, ‒ нічого, буде їсти хліборобові в степу. Він уже продав коня і корову".

Так сказав би робітник Шава, простий селянський чоловік, що скільки не робив на заводі, а зостався дядьком, добрим і скромним дядьком, представником Кам'янського заводу.

На всім півдні вимерзли озимі.

"Так, ‒ сказав би третій, ‒ це дуже, дуже погано".

"І в нас у недорід люди їдять лободу; від цього хворіють і пухнуть діти".

Так сказав би великорос Тиков, робітник Дніпропетровського заводу. І взявся б за чарку, бо тяжкувато про таке балакати.

‒ Озимі вимерзли на всім півдні.

"Так!" ‒ сказав би Енко з Луганського заводу.

"Цікаво, яких буде вжито заходів? Чи вдосталь є посівного матеріалу? Чи вивезуть нас ярові? Чи буде дощ і коли саме? Чи пройде дощ по всіх районах, а чи тільки по деяких? Чи досить однієї половинки на всіх, а чи треба брати дві половинки? Чи кладуть лимон у білоголівку[2], а чи не кладуть туди лимону?"

‒ На всім півдні вимерзли озимі.

"Озимі, озимі, ‒ скаже п'ятий. ‒ Пробачте, будь ласка, що таке ці самі озимі, про які так багато говориться? Пробачте ще раз, бо я не дуже розуміюся на сільському господарстві. Озимі ‒ це ті хліби, що їх косять зимою, чи не так я вас зрозумів? Чи, може, це ті хліби, що їх орють або сіють зимою? Цікаво також, чи це білі, чи чорні, чи питльовані[3] хліби?"

Коли ви почуєте таке, ‒ а ви можете й таке почути, леле, не так уже рідко як вам здається, ‒ то знайте: перед вами людина, що її через якусь прикру помилку не встигли чи не управилися розстріляти під час громадянської війни. На превеликий жаль, тепер уже пізно. В кодексі й статті такої немає.

Ви можете тільки трішки придушити такого жевжика податковим пресом. Крім того, коли хочете посидіти тижнів двоє за хуліганство, можете дати йому ляща, пхнути коліном, загнати його під стіл і побити об нього два чи три стільці. Але розстріляти його ви не можете.



[1] ОЗЕТ ‒ від рос. Всесоюзное общество по земельному устройству трудящихся евреев в СССР.

[2] Білоголівка (розм.) ‒ горілка, пляшка горілки.

[3] Питльований (від нім. Beutel ‒ мішок) ‒ хліб із дрібного борошна, просіяного крізь спеціальний мішок. 

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції