Хазяїн-садист поховав живцем свого собаку під купою землі і цегли Чорнa хронікa 5 листопада, 00:30
Хазяїн познущався над своїм собакою, поховавши його живцем. Пес пролежав 40 годин під купою землі та цегли, але поліцейським вдалося його врятувати.

У місті Дезенцано (Італія) безсердечний хазяїн живцем поховав свого собаку. Після 40 годин, проведених під землею, песик вижив.

Сусіди, які почули жалібний крик собаки, одразу ж викликали рятувальну службу.

Разом з рятувальниками викопувати британського спанієля Джеррі допомагали також сусіди.

Він був заритий у землю на глибину, не меншу двох футів, і зверху закиданий цеглою.

За словами поліцейських, хазяїн навалив на собаку декілька прошарків землі, щоб переконатися у тому, що пес не зможе прорити собі вихід назовні.

Після дивовижного порятунку песика відправили у спеціальний центр зі спасіння тварин, де він пройде реабілітацію.

"Це було дуже моторошно спостерігати, як в такий жорстокий спосіб знущаються над тваринами", - розповів один з рятувальників.

Він також додав, що хазяїн зізнався, що волів поховати собаку раніше, але не зміг відповісти чому.

Водночас хазяїн собаки заявив, що був переконаний, що Джеррі помер і просто хотів позбутися його останків.

Проте, все одно, власника собаки звинуватили у жорстокості по відношенню до тварин.

За словами правоохоронців, чоловік буде засуджений за цей вчинок і в нього назавжди відберуть права на утримання домашніх тварин.

Читайте також:

Браконьєри встановили рекорд за вбивством носорогів у Південній Африці

У США собакам заборонили гавкати довше 10 хвилин

Вбивці собак об'єдналися в рух та "зачищають" Київ від тварин

У Києві отруйну їжу для собак залишають на дитячих майданчиках

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції © За матеріалами The Daily Mail / КМ
Побачили помилку - контрол+ентер
Чорнa хронікa 5 листопада, 2011, 00:30 4541 13
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 13
Вибір редакції