Ексклюзив. Настя Приходько розповіла про небезпечний тур зоною АТО та підготовку до "Євробачення"

Ексклюзив. Настя Приходько розповіла про небезпечний тур зоною АТО та підготовку до "Євробачення"

Настя Приходько дала концерти в зоні АТО / Фото: особистий архів

Артистка днями повернулася з п'ятиденного туру із зони бойових дій, де давала по два концерти на день.

Українська співачка, молода мама, справжній патріот Анастасія Приходько вражає своєю чесністю і відвагою.

Буквально днями артистка повернулася з небезпечного туру зоною АТО, де піднімала бойовий дух наших бійців своїми піснями. Зірка бувала в таких містах, де артист не з'являвся з 1989 року.

В ексклюзивному інтерв'ю сайту ТСН.uа Настя розповіла, що найбільше її вразило під час туру, хто її підтримував в зоні АТО і чим вона збирається дивувати Європу на "Євробаченні".

- Насте, ви повернулися з дуже непростого туру, виступали перед бійцями АТО. Розкажіть, скільки тривав ваш тур? Де ви виступали?

- Ми почали з Луганської області. Перше місто Сватове, потім Троїцьке, Сєвєродонецьк, Попасна, Лисичанськ, Краматорськ. Ми давали по два концерти на день, було дуже важко. Не скрізь були готелі, доводилося переїжджати з міста в місто перед концертами. На відпочинок не було часу. Дуже складний тур. Ми вклалися в п'ять днів.

Охороняли нас бійці. Були ситуації, коли мене забирали з Попасної окремою машиною, щоб ніхто не знав, де я. Після того концерту я дуже перенервувала. Не спала всю ніч, просто не могла закрити очі! Страшно там бути!

- Чому взагалі вирішили поїхати в цей тур? Як налаштовувалися морально? Не пропонував хтось із українських артистів поїхати разом з вами?

- Ми поїхали в тур по всій Україні. Донецьк і Луганськ - це теж Україна! І в цих областях люди дуже чекають. Наприклад, у Троїцьке - артист не приїжджав до них з 1989 року! Тому перед моїм виходом на сцену люди зламали двері, так хотіли мене побачити.

Я працювала на всю котушку, як на всіх концертах, вони нічим не відрізняються від інших! Так, важко, але коли я бачила щасливі очі та море посмішок, я була переповнена емоціями.

Фото: особистий архів

На жаль, ніхто не пропонував поїхати з нами, тому що графік скажений, міста небезпечні. Я поїхала сама! Морально було дуже важко, я переживала за все, але поруч був коханий чоловік, який весь час стояв за сценою і після тримав за руку! Тому не так страшно було!

- Концерт у якому місті вас найбільше вразив?

- Мені дуже сподобалося, як приймав Сєвєродонецьк. Вони просто не відпускали зі сцени! Двічі викликали на біс, море квітів! І атмосфера, ніби ми одна велика родина, яка зібралася за великим столом і рада одне одного бачити. Ще, це місто Сватове, було шалено приємно, коли на сцену мені винесли величезний коровай! Я була дуже здивована, оскільки це вперше в житті! Загалом, приймали на вищому рівні!

Фото: особистий архів

- Як вас приймали солдати? Що розповідали?

- Солдати - стримано, як справжні чоловіки. Тому почувалася сором'язливо. Спочатку зовсім соромилася, потім від пісні до пісні було легше. Найцікавіше для них – дивитися на мою реакцію, коли вони показують зброю, і, природно, як будь-яка жінка я мало в цьому розумію, і від моїх запитань і реакцій у них з'являються посмішки, а часом і сміх! Це найулюбленіша частина мого візиту до них! Потім показували, де сплять, їдять, ну це просто не описати! Мільйон фото робили, спілкувалися, потім їли шурпу. Шалено смачна! Загалом, не описати! Звичайно, всі вони хочуть додому, всім важко, але сказали, що до останнього будуть стояти. За що їм низький уклін!

Фото: особистий архів

Що говорили солдати, я, на жаль, не можу це розповідати. Багато чого, хочеться вірити в краще! Але не все так просто, як здається...

- Чим ви харчувалися, де спали весь цей час?

- Ой, із харчуванням проблем не було. Все було від душі, все дуже смачне. Спали два рази. Грубо кажучи – це в Сєверодонецьку і Краматорську! Все! Але, загалом, там про це не думаєш, думаєш тільки, як виступити і віддати все те тепло і добро, яке привезла з собою.

- Ви молода мама. Хто наглядав за вашими дітками? Адже чоловік супроводжував вас у турі.

- Так, мій чоловік завжди мене оберігає у таких гастролях. Одну не відпускає. Дуже допомагає мама чоловіка, вона сидить із сином, а старша – з нянею.

- Як взагалі чоловік відреагував на те, що ви, тендітна, та ще й до того ж молода мама, поїдете в зону АТО? Не намагався вас переконати, зупинити?

- Мій чоловік ніколи мені не забороняє займатися улюбленою справою. У всьому мене підтримує, тому суперечок у нас на цю тему немає.

Фото: особистий архів

- У недавньому інтерв'ю ви сказали, що не проти взяти участь у "Євробаченні", але вже від України. Якраз розпочалися кастинги. Чи плануєте ви спробувати щастя на конкурсі цьогоріч?

- Так, ми вже подали заявку на відбір, і братимемо участь у відбірковому турі. Вже готуємо пісню і номер!

- Вже придумали, яку пісню виконаєте? Ліричну, або навпаки, як Руслана, щось таке дике і танцювальне?

- Пісня для мене буде складною, оскільки в такому стилі я виконуватиму перший раз! Сподіваюся, я впораюся з цим завданням.

- Яким ви бачите свій номер на "Євробаченні"? Так вже сталося, що останнім часом на конкурсі перемагають різні фріки, нестандартні артисти. Ви вже придумали, чим могли б здивувати Європу?

- Я покладаюся на свої сили і свій талант! Точно – я буду не фрік! Я сама по собі нестандартна, тому в мій образ потрібно додати всього потрохи, і буде те що треба. Я в цьому впевнена!

- Чи перестали вас кликати в Росію? Або є ще якісь відчайдушні російські організатори, які вірять, що Настя Приходько приїде в країну-окупант?

- Таких вже немає! І слава Богу! Багато було провокацій і таке інше, але це в минулому і щодо цього я не переживаю, мені всього вистачає і у мене все є!

- Чи спілкуєтеся ви з друзями з Росії? Якщо так, то з ким? Що вони вам розповідають про ситуацію, настрої росіян?

- У мене в Росії залишилося досить вірних людей. П'ять точно є. Але і вони розуміють, що в Москві жити стає все складніше і дорожче, а ті, хто приїхав з України і живе там, умови не найприємніші. Дуже багато паперової тяганини, щоб претендувати на проживання в Росії. Та й криза торкнулася кожного, і рівень життя став ще більш складним.

Ксенія Габріадзе

Повʼязані теми:

Наступна публікація