Пост-панк та ямайський позитив на "Sziget-2010"

Фестиваль сучасної музики "Sziget-2010" триває. Джон "Роттен" Лайдон зі своїм гуртом Public Image Ltd заспівав свої вічні хіти. 

На другий день перебування на фестивалі "Sziget-2010" відчуваєш себе старожилом і гуру. Вже не ходиш з відкритим ротом і не говориш собі кожні 5 хвилин: "Який крутий сервіс, як все правильно зроблено і так далі й тому подібне".

Зникає бажання почути все і вся – тепер простіше взяти в руки програму, спокійно сісти з келихом пива і визначитись, що і кого хочеться послухати. І в один чудовий момент розумієш, що з'явилось багато вільного часу, який можна витратити на щось інше. Наприклад на прогулянки Будапештом.

А куди першим ділом йдуть всі гості угорської столиці? В купальні! Ще в часи Древнього Риму тут знайшли гарячі мінеральні джерела, які одразу ж пристосували під терми. От і відпочивали патриції на мармурових лавках та купались в теплій водичці, яка дуже корисна для душі й тіла.

Однак Імперія розвалилась і культура купалень відновилась тільки в 16-17 століттях, за часів турецького нашестя. В результаті зараз в Будапешті діє 26 купалень. Найвідоміші з них – "Сечені", куди ми і подались.

Знаходяться вони в самому центрі, позаду Площі Героїв та поблизу Музею Архітектури. 2500 форинтів за вхід (близько 12 доларів) і ви можете цілий день не вилазити з басейну, наповненого 38-ми градусною радоновою водою. Або плавати в велетенському басейні чи просто киснути на полицях однієї з численних саун. Варіантів тут багато і мадяри часто приходять в купальні на цілий день, орендуючи лежаки або ж просто постеливши рушничок на бруківку. Єдиний мінус – після купалень взагалі лінь рухатись. А що ж тут казати про те, що треба через пів міста їхати на острів та слухати чергову пачку гуртів. Лінь!

У Будапешті триває фестиваль "Sziget-2010" / Фото: sziget.hu
Метро, HEV і знову перед очима легендарний міст, що веде на острів. По обидва боки від моста купа народу, які сидять і щось п'ють. Всередину не запускають з напоями (хіба що тільки з кемпінг тікетами) от і доводиться швиденько допивати все, що накупляв.

На острові традиційно купа людей. І ще більше купа продавців їжі, одягу або ж просто необхідних кожному туристу речей – туалетного паперу, фрісбі, м'ячів etc. Щодо їжі, як я вже писав, тут рай. І якщо є можливість взяти половинку порції – то не вагайтесь. Інакше існує серйозна загроза тріснути або ж просто пів дня промучитись животом. Порції просто велетенські й одну миску того ж індійського їдла легко можуть їсти двоє людей.

Але повернемось до музики. Все-таки потрібно якось розтрушувати всю цю кулінарію та і зрештою на Сігет їдуть заради виконавців, а не кухарів.

Нашою першою метою були електронні британці The Young Punx. Здавалось, що ці хлопці є підопічними Нормана Кука (Fat Boy Slim), але не так сталось, як гадалось. Зрештою, вони грали дуже цікаву суміш електронної музики з ритмами вісімдесятих (пост-панк, глем) та слухати таке було б веселіше десь о першій годині ночі, а не в розпал денної спеки. То ж ми втекли від головної сцени до Реггі Селища, де потрапили на цікавий локальний бенд Zagastic і вдосталь напились газованої води з сиропом (смак дитинства!).

Маленький відвідувач "Sziget-2010" / Фото: sziget.hu
І тут в один чудовий момент, звідусіль до головної сцени почали прямувати натовпи людей. На самій сцені вже вивісили великий чорно-білий логотип PiL, а стейджмени закінчували підключати інструменти. А за кілька хвилин на сцену вийшла людина, яку вже давно назвали одним із найзнаковіших виконавців сучасності.

Джон "Роттен" Лайдон. В сімдесятих він був в центрі уваги ЗМІ як основний виразник протесту проти консервативного музичного середовища, британської класової системи та монархії. Саме він був фронтменом і "мозком" Sex Pistols – завдяки яким панк-рок з нішевої субкультури виріс в справжнє масове явище та став свого роду культом.

В один чудовий момент Лайдону набрид панк-рок в його класичному вигляді й він створив гурт Public Image Ltd. І вважається, що саме PiL були одними з батьків пост-панку. І ось цього разу Паблік Імейдж приїхали на Сігет. І знову навколо сцени була купа старих вже сивих панків, які прийшли побачити свого улюбленця і разом з ним проспівати кілька вічних хітів.

Ну і одразу було видно, що на сцені мега-специ. Постійні музичні експерименти, купа різних інструментів, електронні примочки та ефекти. І Лайдон, який постійно проповідував вільний світ без держав, релігій та "старих маразматиків, які заважають усім жити". Час від часу він полоскав горло Мартелем, випльовував його і продовжував співати. Потрохи вечоріло, а над острівними просторами єрихонськими трубами лунав голос Роттена. І навколо була така неймовірна кількість щасливих пик, що я потрохи почав жалкувати про те, що не міг бути на такому концерті на початку вісімдесятих, коли все це ще тільки починалось.

Такі ж відчуття були і під час виступу ска-монстрів The Specials. Півтори години танців та безмежного ямайського позитиву з британським колоритом. Повна очистка від негативу після якої тільки й залишалось сил, щоб дыстатись готелю.

Читайте також:

Фестиваль сучасної музики Sziget-2010 очима ТСН.ua

Гурт Madness "запалив" на фестивалі "Sziget-2010"

Гурт UB40 відкрив фестиваль "Sziget-2010" у Будапешті

Повʼязані теми:

Наступна публікація