Смак життя від Єви Нейман Гламур 5 вересня, 21:34
"Біля річки": дебют української режисерки Єви Нейман скоро виходить на широкі екрани. Ексклюзив від iPlus: фото з прес-конференції.

Смак життя від Єви Нейман
Офіційна прем'єра відбудеться 20 вересня у кінотеатрах Києва
Вчора, 4 вересня, у столичному кінотеатрі Жовтень відбулася прес-конференція з приводу презентації дебюту Єви Нейман “Біля річки, а також допремєрний показ стрічки.

Біля річки

Україна 2007

Режисер: Єва Нейман

Актори: Ніна Русланова, Марина Поліцеймако, Сергій Бехтерев, Юрій Невгамонний

Фільм представляють:

Одеська кіностудія

Міністерство культури і туризму України

«Місто-Банк»

ТМ «ALeXX cognac»

«Артхаус Трафік»


Участь у фестивалях:

Учасник Роттердамського Міжнародного кінофестивалю, 2007;

Конкурсна програма Московського Міжнародного кінофестивалю, 2007;

Конкурсна програма Лондонського Міжнародного кінофестивалю, 2007;

Приз «The Silver Grape» на Міжнародному кінофестивалі в Лагове, 2007;

Приз «За кращу жіночу роль» Марині Поліцеймако на Севастопольському міжнародному кінофестивалі, 2007.

Про режисера:

Смак життя від Єви Нейман
Єва виявилася досить забобонна, тож на питання стосовно наступних проектів коментувати відмовилася (фото: Larchick)
Єва Нейман Народилася 1974 року в Запоріжжі. З 1997 по 2006 вчилася у Німецькій академії кіно і телебачення в Берліні. Її короткометражна робота «Замри, Відімри» демонструвалася на Міжнародному кінофестивалі «Молодість». У січні 2000 року Єва Нейман була стажистом-практикантом на зйомках фільму «Другорядні люди» у Кіри Муратової.

Фільмографія:

1998 – Хризантема в жовтому/ Chrysanthemen in Gelb (короткометражний фільм) 2000 – Хроніка прощавання/ Chronik eines Abschieds (короткометражний фільм)

2001 – Замри, Відімри / Friere ein, taue auf (короткометражний фільм)

2004 – Все у старого/ Alles beim Alten (документальний фільм)

2006 – Дорога Бога/ Wege Gottes (документальний фільм)

2007 – Біля річки/ At the River (повнометражний фільм)

Про фільм:

Смак життя від Єви Нейман
"Біля річки": один день з життя двох старих жінок – матері та дочки
Стрічку знято за оповіданням Фрідріха Горенштайна «Старенькі» (до речі, це – далеко не перша екранізація твору письменника, який є автором сценаріїв таких культових фільмів, як “Солярис” Тарковського та “Раба кохання” Міхалкова).

Смак життя від Єви Нейман
Приз «За кращу жіночу роль» Марині Поліцеймако на Севастопольському міжнародному кінофестивалі, 2007
Один день з життя двох жінок – матері та дочки. Обидві – старенькі настільки, що різниця у віці візуально не зчитується взагалі, лише з діалогів. Обидві знають, що кожен день може бути останнім, навіть оцей. Обидві бояться смерті, але мати це визнає, а дочка відмовляється - і в цьому трагедія як першої, так і другої. Мати відчайдушно намагається досмакувати всього солодкого, що є в житті. Вона практично протягом усієї стрічки з насолодою маленької дитини їсть варення чи тістечка, вдягає улюблені кумедні сукні та намиста, прагне відчути ніжність піску босою ногою, тощо. Дочка ж тим часом (до речі стара діва) поводить себе як прискіплива опікунка, дратуючись з будь-якого приводу і докоряючи матері за інфантильну поведінку. Але в кінці кінців, вона втомлюється, і плаче на маминих руках в останніх кадрах фільму.

Смак життя від Єви Нейман
Смак життя від Єви Нейман: дебют "Біля річки"
Важко сказати про що саме цей фільм: про жагу до життя, про те, як абсолютно по-різному його можна прожити, про тонкощі жіночої душі, про те, як душа лишається молодою, а тіло невпинно старіє. Напевно, кожен знайде тут своє - тим паче, що фільм фактично складається з маленьких (яскравих і не дуже) сюжетів, які – щоправда – не завжди доречно поєднані в єдину композиційну лінію, а деякі ліричні відступи (які невиправдано бувають затягнутими) взагалі важко якось поєднати з настроєм, темою, чи задумом фільму.

Смак життя від Єви Нейман
Єва Нейман (фото: Larchick)
Робота Нейман, безумовно, є щирою, подекуди навіть наївною. Це й не дивно: по-перше – це типове ніжне жіноче кіно, по-друге – дебютна повнометражна робота. Але як не крути, стиль Єви ще важко окреслити. Можливо німецька школа (Нейман вчилася у Німецькій академії кіно і телебачення в Берліні) на українському (чи то суто одеському) ґрунті складно приживається, хоча які-небудь явні риси німецького кінематографу теж важко відмітити.

Крім того, звичайно ж молода режисерка не могла уникнути (свідомо чи несвідомо) впливу генія Маратової, з якою вона працювала над фільмом “Другорядні люди”. І хоча прямого наслідування почерку пані Кіри немає (ну хіба що актори, які стали своєрідною візитівкою режисерки), все ж, певні моменти можна назвати практично цитуванням. Зокрема, сцена з Наталією Бузько, в якій – традиційна муратівська манера та інтонація діалогів. Або, приміром, вкраплення сюрреалізму (при чому, також, ну дуже схожого на муратівський), які чергуються з буденними (дуже буденними) сюжетами, чи то ліричними відступами. Все це складає картину певної незавершеності, ескізності.

Смак життя від Єви Нейман
Ніна Русланова, яка є сиротою, безмежно вдячна Єві, що та надала їй можливість вимовити слово "мама" (фото: Larchick)
Та все ж, ескіз зроблено з любов’ю, і цього неможливо не помітити. Тема обрана надзвичайно глибока, актори підібрані бездоганно! До речі, актори – це, певно, найбільший комплімент даній роботі. Особливо хочеться відмітити Марину Поліцеймако. Вона у своєму образі 90-річної інфантильної бабусі фактично в жодному кадрі не асоціювалася зі старою людиною. Перед тобою старе тіло, але очі і слова, бажання і дії цієї жінки настільки чисті та по-дитячому наївні, що ти просто перестаєш помічати власне саме тіло, бачиш лише образ. Не дивно, що Поліцеймако отримала приз «За кращу жіночу роль» у цій стрічці на Севастопольському міжнародному кінофестивалі 2007.

Отож, чи варто дивитися цей фільм?

Варто, бо ця робота все ж відноситься до українського нового кіно, якого не так вже і багато. Варто, бо ідеї (хоч як і обіграні) варті того, аби на них витратити дві години свого часу. Варто, бо не так часто (якщо взагалі) можна побачити людину, що підходить до фінішу життєвої дороги, а при цьому надихає тебе насолоджуватись життям!


До речі, офіційна прем'єра відбудеться 20 вересня у кінотеатрах Києва.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Гламур 5 вересня, 2007, 21:34 372
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції