Багатший за Пінчука й Ахметова Культурa 12 листопада, 15:25
Виявляється, в Україні є людина, багатша за Пінчука та Ахметова. Цій людині щойно виповнилося 50, і вона добре відома радіослухачам.

Концерт до ювілею Олексія Когана Just 50 (Фото: Олексій Вєдров)
Друзі-музиканти з’їхалися привітати свого улюбленця – джазового ерудита й просвітника Олексія Когана. (Фото: Олексій Вєдров)
Свій шлях до багатства він торував не діловою хваткою, а знанням і спілкуванням.

Олексій Коган вчився грати на скрипці, грав на бас-гітарі в ресторанах, служив у танкових військах, набув спеціальності музикознавця, вісім років працював у бібліотеці, далі – на радіо, де працює й донині. То як йому вдалося стати багатшим за Пінчука та Ахметова?

Ідея незвичайного підрахунку капіталів належить Миколі Амосову з "Українського радіо”. На концерті, присвяченому 50-річчю Олексія Когана, він згадав про знайоме всім прислів’я "Не имей сто рублей, а имей сто друзей”. Тож у такому перерахунку статок Когана в друзях може перевершити сумарний фінансовий капітал українських олігархів. Адже його друзі – це і провідні джазмени України, Росії та Польщі (Олексія навіть відзначено урядовою нагородою "За заслуги перед польською культурою”), і світові джаз-зірки, і працівники радіо, і музикознавці, а найголовніше – тисячі українських слухачів, вихованню чийого смаку неабияк прислужуються його програми на радіостанціях.

Важко уявити, якою була би представленість джазу в українських медіях і на концертних майданчиках, та й загалом яким був би джаз в Україні, якби не було цієї людини, що поєднує музикантів з музикантами, музикантів зі слухачами, слухачів і музикантів – із самою музикою. Адже Олексій Коган відомий як унікальний джазовий ерудит і архіваріус, у якого музиканти часом знаходять настільки рідкісні записи, що їх не можуть знайти навіть у Німеччині, США чи Японії. Не в останню чергу завдяки його вихованню, як зауважив ведучий ювілейного концерту Володимир Феєртаг, слухачі впізнають цитати, вплетені до джазових імпровізацій виконавців.

Тож 50 років - саме стільки Олексієві Когану виповнилося 10 листопада. Через це частинка його капіталу стала надбанням української публіки: музиканти, друзі Когана, зібралися в Жовтневому палаці, аби привітати джаз-олігарха та порадувати слухачів порцією драйвової й винахідливої музики.

"Тільки 50” – саме в такому з багатьох можливих сенсів витлумачив назву концерту "Just 50” відомий джазовий клавішник і вокаліст Сергій Манукян у спеціально присвяченій Коганові імпровізації, відкривши нею концерт. Він тривав близько п’яти годин і складався з трьох відділень. Невідомо, чи було так замислено й чи варто надавати цьому якесь особливе значення, але факт залишається фактом: у першому відділенні виступали українські музиканти, в другому – російські (за винятком Енвера Ізмайлова), в третьому – білоруські. Репліка музиканта Юрія Шепети про те, що музиканти діють протилежно до політиків – намагаються єднатися, долаючи кордони – наводить на думку, що сенс такому поділові надавати варто.

Українську частину концерту відкрив гурт "Кактус фреш”, представивши цікаву суміш звичного джазу та ф’южну. Їхній сет непогано контрастував з витонченим і десь ліричним співом Сергія Манукяна. "Закус бенд” і тріо Родіона Іванова загалом продовжили лінію мейнстримового джазу, яка звучала вже в першої української команди. Тріо Сергія Овсянникова грало запальну подобу циганського джазу, добре відтінивши головну лінію першого відділення. Перед виступом свого колективу Night Groove його солістка Юлія Рома звернула увагу на цементуючу роль Олексія Когана для джазової спільноти: таку кількість особливих людей, сказала вона, може зібрати тільки особлива людина. Завершилася українська частина загальним джем-сейшном, де сам іменинник мав змогу згадати школу гри на бас-гітарі, взявши участь в імпровізованому виконанні боссанови.

На початку другого відділення Олексій Коган прийняв кілька привітань, найцікавішим із яких, напевно, виявилися віршовані стилізації під Сергія Єсєніна, Агнію Барто та Володимира Маяковського його колеги-джазознавця з Петербурга Володимира Феєртага.

Тріо Андрія Кондакова здивувало музикою, геть несхожою на ту, що її грали українські колективи. Концептуальна музика тріо, яка поєднувала в собі й складний для непідготовлених слухачів авангардний джаз, і ліричні фрагменти, і несамовиті "забойні” фрази, дійшла логічного завершення у вигадливому плетиві композиції "Арабеска”. Властиво, це було не зовсім тріо Андрія Кондакова, адже не тільки цей клавішник, а й контрабасист Володимир Волков, відомий більш широкій аудиторії за спільними фолк-роковими проектами з учасниками гурту "АукцЫон”, і трубач В’ячеслав Гайворонський, автор специфічного музично-філософського трактату, який мали змогу придбати в антракті відвідувачі концерту, є рівноправними з номінальним лідером авторами та виконавцями музики. Андрій Кондаков розповів, що він може зателефонувати Олексієві Когану просто серед ночі для того, щоби спитати, чи є сам він, Андрій Кондаков, автором певної композиції. І Олексій Коган пам’ятатиме краще, написав її Андрій Кондаков чи просто пригадав мелодію чужого авторства!

Далі була черга Аркадія Шилклопера вразити публіку. Він грає джаз на унікальних для цього жанру інструментах – валторні та кількаметровому альпійському розі. Останній не тільки виглядає, але й звучить дуже ефектно, просто переповнюючи звуком тих, кому пощастило потрапити до одного з музикантом приміщення. Аркадій Шилклопер чудово поєднує доступність і експериментаторство в музиці. Проте і його експерименти публіка сприймає на ура: адже він може добувати звук в нетрадиційні способи, грати на розі без допомоги рук, грати багатоголосся сам, без допомоги інших музикантів. Та й особистий шарм, напевно, сприяє його популярності. Це він розповів, що намагався дістати унікальні записи Хермето Паскуаль, і не міг знайти їх ніде за кордоном – та в Олексія Когана відразу знайшов цілих шість альбомів.

Також у другому відділенні виступив гітарист Енвер Ізмайлов, що володіє унікальною технікою гри на грифі двома руками. Разом зі своєю донькою Леніє вони виконали композицію "Шкатулка”, ґрунтовану на традиційних для Ізмайлова татарських мотивах, та джазову інтерпретацію забойного рок-хіта гурту Deep Purple “Smoke on the Water”. Натомість колектив Arkhangelsk Jazz Trio, що виступив після дуету Ізмайлових, представив переважно джазові стандарти.

Третє відділення розпочав білоруський вокальний гурт Camerata, що примудряється виконувати голосами інструментальну музику. Вони співають і класичні джазові твори, і експериментальну музику, замішану на народних мотивах, супроводжуючи виконання хореографічними елементами. У гурті Apple Tea, який виступив наступним і зіграв кілька багатих на фантазію ф’южн-композицій, автором усіх п’єс є бас-гітарист Ігор Сацевич. Спадає на думку "Контрабас” Патрика Зюскінда, де саме басовий інструмент є найнепомітнішим, але центральним в оркестрі інструментом, на якому тримається, так би мовити, музична світобудова. Насамкінець ледь не всі учасники концерту поєднали своє натхнення в спільній імпровізації.

Олексієві Когану можна зробити лише одне зауваження – за маленьке лукавство. В інтерв’ю інтернет-виданню "10 дней” напередодні концерту він сказав, що протягом усього концерту перебуватиме за кулісами, а не на сцені. Та сталося якраз навпаки. Але є в улюбленця музикантів і слухачів непогане алібі. На саме проведення концерту Коган погодився, оскільки йому пообіцяли: в разі, коли концерт удасться, він переросте в щорічний триденний джазовий фестиваль. Хіба ж не варто було заради такої перспективи порушити обіцянку?

День народження джаз-олігарха

Культурa 15 листопада, 2007, 00:00

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Культурa 12 листопада, 2007, 15:25 1671 8
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 8
  • 11 грудня, 11:10 Згоден 0 Не згоден 0 Jazzuki $ BUSTRYI BCC -- мені дужешкода таких обмежених людей ; А по темі статті Дуже приемно що е люди які вміють підтримувати якийсь напрямок мистецтва в Україні,а ДЖАЗ це мистецтво. Мистецтво відображення та передачі свого бачиння цьго свту. відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції