Банки в Україні готуються до нової кризи

Банки в Україні готуються до нової кризи© Економічна правда
Гроші 11 листопада, 2011, 06:03 15185 9
Додати до обраного
Під час кризи 2008-2009 років, банківська система зазнала чи не найболючішого удару, низка великих банків збанкрутувала, інші були порятовані за рахунок багатомільярдного рефінансування.

Враховуючи досвід подій 2008 року, українські банки, здавалося б, краще підготовлені до нової хвилі кризи. Але зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на їхню діяльність, дуже відрізняються від ситуації трирічної давнини, а відтак, і події розвиватимуться по-іншому, пише Бі-бі-сі.

Тоді, під час кризи 2008-2009 років, банківська система зазнала чи не найболючішого удару, низка великих банків збанкрутувала, інші були порятовані за рахунок багатомільярдного рефінансування.

Читайте також: Українці за місяць віднесли у банки більш як півмільярда доларів

Але тепер у банківської системи немає того запасу міцності, що накопичився за роки зростання економіки від 2000 року, немає можливості залучати кошти населення, життя якого не покращилося від часів попередньої кризи, а джерело інвестицій у вигляді "материнських" західних банків також перекрито.

Це, а також досить складний бізнес-клімат у самій Україні змушує банки із західними інвестиціями або припиняти співпрацю з фізичними особами, або шукати нових власників для своїх українських відділень.

"Якщо у 2008 році криза була на рівні банків, то зараз вона вийшла на рівень держав", - каже Сергій Наумов, голова правління Правекс-банку, який влітку 2008 року, напередодні попередньої кризи, було продано італійській банківській групі Intesa Sanpaolo.

Відтак, "материнські" компанії, яким зараз не варто чекати допомоги від своїх держав, переглядають політику стосовно "дочок" на ринках, що розвиваються, каже банкір. А цим "дочкам", зокрема, в Україні, нема чого запропонувати: прибутковість падає, кредитування корпоративного бізнесу скорочується, а позики для фізичних осіб - на іпотеку, на споживчі товари тривалого вжитку - також суттєво "просіли" через падіння доходів та скасування Національним банком валютного кредитування.

"З чим ми залишаємося на 2012 рік? На чому ми зароблятимемо? На іпотеці? На дорогих гривневих кредитах?" - питає банкір, і вказує на ще один фактор ризику - валютний курс, спрогнозувати який зараз мало хто може.

На збіг у часі двох факторів - посилення тиску на валютний ринок та скасування валютних кредитів звертає увагу і Ярослав Колесник, колишній голова правління банку "Форум", що також із 2008 року перейшов під контроль німецького Commerzbank. Тепер Commerzbank не приховує бажання продати свою українську "дочку".

Читайте також: Українські банки виявились найслабшими у Східній Європі

Колесник твердить, що і для банків, і для клієнтів довгострокові валютні кредити були певною страховкою від ризиків, пов'язаних із девальвацією гривні. Після їхнього скасування банкам залишилося видавати гривневі кредити, у які вони закладають і курсові, і девальваційні ризики. А при нестачі "довгої" гривневої маси на ринку, тобто, коштів у гривні, які можна було б позичити на тривалий термін, ціна цих кредитів підскочила до 25% річних.

Отже, підсумовує Колесніков, "світова криза, звісно ж, впливатиме на ситуацію в Україні при її залежності від зовнішніх факторів, але те, що комерційні банки згортають свою діяльність на українському ринку, відбувається через те, що вони не отримали ані очікуваних прибутків, ані обіцяної стабільності".

Водночас директор генерального департаменту Національного банку Олена Щербакова каже, що говорити про вихід західних банків з України дещо неправильно. Радше, йдеться про зменшення їхньої агресивності на ринку, каже вона. Представниця НБУ також звертає увагу на прихід на український ринок російських банків.

Але, як каже Олена Щербакова, у НБУ всі банки сприймають як українські, бо вони працюють із українськими громадянами і на них також працюють українці. У НБУ також не бачать проблеми зі скасуванням валютних кредитів, на яку скаржаться банки:

"Що б ми хотіли бачити від банків, і на що банки вже поступово ідуть? Вони знижують ставки по депозитах у іноземній валюті, і підвищують ставки по депозитах у національній валюті. Завдяки підвищенню ставок на гривневі депозити банки потроху почали вирішувати проблему із залученням гривневого ресурсу у банківську систему", - каже Олена Щербакова, визнаючи водночас, що "валютні ризики залишаються досить високими, і вони утримуються".

Координатор проектів Світового банку у фінансовому та приватному секторі України, Білорусі та Молдови Маріус Вісмантас, підтримує НБУ у тому, що зосереджуватися на виході певних банків з українського ринку, так само, які на приході російських не варто. Натомість варто уважно придивлятися до швидкості їх входження, адже кредити, видані не за рахунок акумульованих в Україні депозитів, а за рахунок коштів "материнського" банку завжди є ризиковими, бо залежать від зовнішніх факторів, незалежно від географії їх надходження. Але найважливіше, до чого варто підготуватися українським банкам, це досить тривалий період, коли нових вливань капіталу не відбуватиметься:

Читайте також: Найбільші банки України несуть мільярдні збитки

"В короткостроковій перспективі існують великі ризики - і для Європи, і для України, і це є очевидним. Стрес-тестування європейських банків... рік тому воно показало, що із Грецією все добре, а зараз Греція банкрут. І можна лише уявити собі, скільки капіталів тепер потрібно європейським банкам. Тому нових вливань капіталу із Європи не буде, або не буде принаймні у тих обсягах, що були ще 5-6 років тому, та й навіть 3 роки тому".

Руфат Алімарданов із Міжнародної фінансової корпорації звертає увагу на ще одну відмінність ситуації 2008 року від нинішньої. Три роки тому Україна почала долати кризу за рахунок нарощування експорту, світова кон'юнктура на який була досить сприятливою. Проте зараз цієї переваги не буде, так само, як і не варто розраховувати на внутрішній попит, як на двигун виходу із кризи.

Одна із небагатьох галузей, яка здатна стати локомотивом виходу України із чергової кризи - це аграрний сектор, який, з одного боку, в Україні має величезний потенціал, а з іншого - не залежить напряму від галузей, які традиційно страждають від кризи - виробництво, торгівля, фінанси.

"Аграрний бізнес живе дещо у своєму окремому світі, розвивається за дещо окремими законами, його цикли не співпадають із індустріальними циклами розвитку. Але, як не дивно, в Україні у цей сектор іде лише 4% кредитів. Цифра є настільки неймовірною, що ми все ще сподіваємося, що тут якась помилка", - каже представник IFC.

Утім, поки банкіри шукають галузі і напрямки, кредитування яких приносило б прибутки під час кризи, експерт зауважують, що із нинішнім загальним бізнес-кліматом в Україні у банків скоро не буде іншої альтернативи, як кредитувати державу, але це може виявитися не дуже прибутковим, каже голова Українського аналітичного центру Олександр Охрименко:

"Після , малий та середній бізнес було, фактично, знищено. В Україні почав формуватися державний капіталізм. Раніше було простіше - дешеві кошти надходили із західних ринків. Тепер навалилися всі ці європейські проблеми, і потік грошей припинився. Де взяти гроші? У населення. Але оці всі заходи - паспортизація, реєстрація - і населення чудово почало тіньовим чином кредитувати тіньовий бізнес".

Читайте также:

В Україні дорожчають гроші

Україні загрожує банківський колапс

Ховатися від кризи експерти рекомендують у скандинавських банках

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Бі-бі-сі / ОВ
Побачили помилку - контрол+ентер
Гроші 11 листопада, 2011, 06:03 15185 9
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 9
Вибір редакції