"Бі-бі-сі" назвав Путіна найбагатшою людиною Європи

Його статки оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Статки російського президента Володимира Путіна оцінюються в 40 мільярдів доларів. Він – найбагатша людина в Європі і одна з найбагатших у світі.

Про це йдеться у розслідування програми Бі-бі-сі "Рапогама", що вийшла в ефір у Великобританії 25 січня увечері, передає Російська служба Бі-бі-сі.

Інформація про статки Путіна була опублікована в секретному звіті ЦРУ у 2007 році. Людьми, які раніше входили до близького оточення російського президента, підтвердили кореспонденту британського телеканалу, що Путін – надзвичайно багата людина.

Про багатства Путіна розповіли бізнесмен Сергій Колесніков, банкір Сергій Пугачов, колишній слідчий Андрій Зиков, який займався справою про великі розкрадання з бюджету Санкт-Петербурга, колишній глава "Совкомфлота" Дмитро Скарга, бізнесмен Макс Фрейзон, який працював з Путіним в Петербурзі, та інші.

Політолог Станіслав Бєлковський також оцінив активи російського в десятки мільярдів доларів. За його словами, ці активи представлені розкішною нерухомістю як у Росії, так і за кордоном - наприклад, в Іспанії.

Упродовж двох днів велике інтерв'ю Володимира Путіна виходить у наймасовішій німецькій газеті

Видання, хоч і бульварне, утім, має найбільше читачів у Німеччині. Інтерв'ю виставляє російського керманича в найкращому світлі. 

Абрамович подарував Путіну яхту

Колишній глава "Совкомфлота" Дмитро Скарга розповів, що у березні 2002 року займався передачею Путіну яхти "Олімпія"  за 35 мільйонів доларів від Романа Абрамовича. За його словами, яхта довжиною 57 метрів була подарунком від російського олігарха і належала особисто президентові РФ.

Скарга стверджує, що яхту передавали Путіну через офшорну кампанію, витрати на її утримання нібито оплачувалися з російського бюджету.

Програма Рапогама звернулася за коментарем до Романа Абрамовича. Його адвокати заперечують всі твердження про яхту, називаючи їх спекуляціями і чутками.

У Лондоні Володимира Путіна назвали ймовірним замовником вбивства Олександра Литвиненка

Російський президент міг особисто дати згоду на вбивство колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка. І це стверджують не опоненти Кремля. А один із найавторитетніших у світі - Королівський суд Лондона. Контроль наркотичного ринку, співпраця з мафіозі і педофілія. Через ці звинувачення на свою адресу Путін міг піти на злочин, йдеться у доповіді. 

Оборудки з нафтовою компанією

Російський бізнесмен Макс Фрідзон у фільмі Бі-бі-сі звинуватив Володимира Путіна в тому, що той нібито отримав 4% нафтової компанії бізнесмена, коли був заступником мера Санкт-Петербурга. Компанія отримала ексклюзивні права на постачання авіапального в аеропорт "Пулково".

При цьому Путін спочатку просив частку в розмірі 15%, стверджує Фрідзон. Проте ні в яких документах це не було відображено. Кремль, у свою чергу, подібні звинувачення заперечує.

Путін заперечував чутки про його багатства

Сам Путін у фільмі не брав участі. Однак ще у 2008 році спростував інформацію про свої статки. "Це просто нісенітниця. Все виколупали з носа і розмазали по своїх папірцях", - заявив він журналісту.

Нагадаємо, заступник глави Міністерства фінансів США Адам Жубін у цьому ж фільмі звинуватив Путіна в корупції. За його словами, офіційна зарплата російського президента становить близько 110 тисяч доларів в рік, але це "далеко не основна частина його доходів".

США ввели нові і несподівані санкції проти Кремля

Сполучені Штати занесли в чорні списки більше ніж три десятки політиків і бізнесменів, що пов'язані з війною на Сході України, анексією Криму, Януковичем або є основою путінської агресивної політики. В переліку нев'їздних з українським паспортом - колишній міністр освіти Дмитро Табачник та очільник міліції Захарченко. У "чорному списку" і Владислав Дейнего – уповноважений на переговорах у Мінську представник так званої ЛНР.

Нагадаємо, у грудні 2015 ЄС на півроку подовжили санкції проти Росії, а США занесли в "чорні" списки більше ніж три десятки політиків і бізнесменів, що пов'язані з війною на Сході України, анексією Криму та Віктором Януковичем.

В новий "чорний список", опублікований 22 грудня американським Мінфіном, увійшли, зокрема, "Яндекс.Деньги", "Массандра" та Ялтинська кіностудія.

Крім того, у переліку опинилися українська "дочка" Сбербанку, "Галс Девелопмент", "Оборонпром" і ряд інших військово-промислових компаній. У санкційному списку також "ВТБ 24" і ряд дочірніх підприємств ВТБ, Генбанк, Мособлбанк, Инресбанк та Крайинвестбанк.

Вперше санкції були введені строком на один рік на 31 липня 2014 року, у відповідь на дії Росії в Східній Україні. 22 червня 2015 Рада ЄС подовжила термін заходів ще на шість місяців - до 31 січня 2016.

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: