Конституційний суд РФ не зміг дати оцінку "націоналізації" в окупованому Криму

Скарга ПАТ "Кримхліб" залишена без розгляду.

Конституційний суд Росії виніс перше рішення у справі про "націоналізацію" приватної власності в окупованому Криму, відхиливши скаргу ПАТ "Кримхліб" колишнього українського депутата Олександра Лещинського.

Повідомляється, що російські окупанти "націоналізували" його дев'ять хлібокомбінатів на півострові.

Читайте також: "Націоналізований" окупантами завод Порошенка в Криму став філією держкомпанії РФ

За інформацією Коммерсанта, його компанія оскаржувала кримський "закон", на підставі якого у підприємців було вилучено без суду і компенсацій близько 250 об'єктів нерухомості. Скарга ПАТ "Кримхліб" залишена без розгляду

Видання зазначає, що суддя Сергій Казанцев, який виступив з окремою думкою, вважає, що КС слід оцінити ризик неправомірної втрати майна, яке може бути безпричинно націоналізоване державою.

Читайте також: У прокуратурі підрахували збитки від російської "націоналізації" в анексованому Криму

Повідомляється, що підприємства були приватизовані за законами України наприкінці 1990-х років, зараз ПАТ "Кримхліб" і окремо вилучений Сімферопольський хлібокомбінат належать зареєстрованій в Нідерландах Lauffer Group донецького бізнесмена та екс-депутата парламенту від Партії регіонів Олександра Лещинського.

Читайте також: Окупанти виставили на продаж "націоналізований" санаторій Коломойського у Криму

КС підтвердив, що за Конституцією "ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду", а "примусове відчуження для держпотреб може бути зроблено тільки за умови попереднього і рівноцінного відшкодування". З урахуванням "гарантованого Конституцією захисту та недоторканості приватної власності" спірна норма (спочатку передбачала правила націоналізації державної та профспілкової української власності) сама по собі не зумовлює її поширення на відносини з приватними власниками, запевнив КС, а "суперечності можуть бути вирішені федеральними законами і судової практикою".

Але стати до створення цієї практики КС відмовився, пояснивши це відсутністю в АС "доказів приналежності заявнику спірного майна".

"Порушення прав власників" — "безумовно підстава для визнання постанови Держради нечинною, але питання про те, чи порушені права "Кримхлібу" і "чи передбачається можливість таких порушень оспорюваним законом", КС дозволити не може, йдеться у відмовному визначенні.

Сергій Казанцев вказав на "ризик неправомірної втрати майна, яке може бути безпричинно націоналізоване державою". В його окремій думці говориться, що КС слід було дати належну оцінку оскарженій нормі і що ця проблема актуальна і для інших осіб, позбавлених майна.

Нагадаємо, в МЗС України заявили, що Росія "націоналізувала" в Криму 400 українських підприємств і 18 газових родовищ.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами КоммерсантЪ / лп
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції