Зростання економіки України в цілому експерти прогнозують у 2016-му.
2015 рік для України позначився величезними проблемами в економіці, зростанням шаленими темпами тарифів на житлово-комунальні послуги, здорожчанням продуктів та низьким рівнем доходів українців. Війна на Донбасі та анексія Криму завдали суттєвого удару по економіці країни. Навесні навіть активно говорили про можливий дефолт України. Проте країна зуміла вистояти, виплатити борги чи реструктуризувати їх, і навіть показала незначне, але зростання ВВП у третьому кварталі.
Економічні прогнози на 2016 рік експерти "малюють" більш оптимістичні – до 2% зростання ВВП. Проте до повного відновлення ще далеко. Позаяк падіння економіки за підсумками 2015-го очікують на рівні до 12%.
1. ПАДІННЯ ГРИВНІ
Гривня весь рік падала через загальні проблеми в економіці, викликані анексією Росією Криму, війною на Донбасі (втрата щонайменше 20% ВВП), державними боргами та спадом промислового виробництва.
Рік розпочався з долара по 15,79 гривні та євро по 19,23 гривні. 26 лютого був пік падіння національної валюти. Тоді долар США злетів до рекордних 30,01 гривні, а євро – до 34,04 гривні. Потім валюта трохи здешевшала, проте на кінець року її показники майже в півтора разу вищі, ніж було на початку 2015-го. Станом на 28 грудня офіційний курс долара становить 23,13 гривні, євро – 25,32. Хоча в держбюджеті на цей рік закладений долар по 21,7 гривні.
У проекті держбюджету-2016 закладають середній курс долара по 24,1 гривні, а під кінець наступного року – 24,4 гривні. Експерти ж прогнозують падіння гривні в наступному році навіть до 32 гривень за долар.
Водночас золотовалютні резерви протягом 2015-го зросли вдвічі – із 6 млрд 419,7 млн доларів США на початку року до 13 млрд 147,95 млн станом на 1 листопада. Хоча в Нацбанку прогнозували, що резерви під кінець року зростуть до 15-18 мільярдів.
2. ПАДІННЯ ВВП, ІНФЛЯЦІЯ
За підсумками 2015 року ВВП України впаде на 12%, а інфляція сягне близько 50%. Такі прогнози українських міністерств, Нацбанку та світових фінансових організацій. Водночас у третьому кварталі зафіксували незначне зростання ВВП – на 0,7% порівняно з другим кварталом.
У держбюджеті-2016 заклали зростання ВВП на 2% на інфляцію на рівні 12%. Такі прогнози дають і міжнародні банки та МВФ. На 12% у наступному році піднімуть мінімальні зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. Проте це зростання "з'їсть" інфляція.
3. ЗРОСТАННЯ КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ ТА СУБСИДІЇ
2015 рік ознаменувався постійним зростанням тарифів на комунальні послуги. Зросли ціни на газ, тепло, холодну та гарячу воду, світло. Таким чином влада намагається привести тарифи до економічно-обґрунтованих, ринкових. Суми в платіжках протягом року зросли в кілька разів. Водночас влада запровадила нову спрощену систему надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Якщо ще торік за субсидією звернулися 739 тисяч сімей, то цього року вже вшестеро більше – 4,8 мільйона родин. Також запровадили адресний підхід щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних пільг, послуг зв'язку, на придбання твердого палива, скрапленого газу. У держбюджеті-2016 закладено більший ресурс на виплату громадянам житлових субсидій у розмірі 35 млрд грн (із цьогорічних 24 млрд грн).
Наступний перегляд тарифів на газ запланований із 1 квітня 2016-го. Не виключають, що ціни навіть можуть упасти, враховуючи світову тенденцію до зниження вартості нафти та блакитного палива. Крім того, споживачам газу можуть запровадити обов'язкову абонплату, навіть якщо блакитне паливо не використовують, але підключені до мережі. Така плата може складати 17-29 гривень щомісяця. Водночас у "Нафтогазі" виступають проти запровадження такої абонплати.
Тарифи на світло також зростатимуть. Найближче здорожчання відбудеться з 1 березня 2016-го: за 1 кВт/год доведеться платити 0,57 гривні (при споживанні до 100 кВт/год) та 0,99 гривні (при споживанні понад 100 кВт/год). Із 1 вересня 2016 року тарифи знову зростуть: за 1 кВт/год доведеться платити 0,714 гривні (при споживанні до 100 кВт/год) та 1,29 гривні (при споживанні понад 100 кВт/год). А вже з 1 березня 2017-го має відбутися останнє із запланованих зростань цін: за 1 кВт/год доведеться платити 0,90 гривні (при споживанні до 100 кВт/год) та 1,68 гривні (при споживанні понад 100 кВт/год).
4. ЗМЕНШЕННЯ ЕНЕРГОЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОСІЇ
У 2015 році Україна суттєво знизила закупівлю газу в Росії, орієнтуючись більше на європейський ринок. Бути енергонезалежною Україні допомагає навіть нинішня тепла зима – погода встановила температурні рекорди за останні 135 років.
На закупівлю газу в країнах Європи припадає близько 60%, у Росії – близько 40%. Водночас вітчизняне антимонопольне законодавство забороняє закуповувати в одного постачальника понад 50%. Ще кілька років тому залежність України від російського газу сягала до 95%.
Нині Україна майже не купує газ через теплу погоду. Заповненість газосховищ станом на 26 грудня становила 14 млрд 415 млн кубометрів (46% від наявного об'єму сховищ). Київ очікує на поступове зменшення цін на імпортний газ у наступному році, що викликано загальносвітовою тенденцією через падіння вартості нафти.
Водночас Україна відчуває брак антрацитового вугілля, яке переважно видобувалося на окупованій нині території Донбасу. А тому довелося купувати вугілля як у Росії, так і в Південноафриканській республіці. Через брак вугілля минулої зими в Україні навіть виникали перебої з постачання електроенергії. Чиновники запевняють, що цієї зими відключень не буде. Позаяк відбулося скорочення споживання, заміна альтернативними видами палива для вироблення світла. Також днями запустили повітряну електромагістраль із Рівненської АЕС до підстанції "Київська". Це дозволить працювати атомній електростанції на повну потужність, а центральні та північні регіони України отримали "страховку", що будуть зі світлом.
5. "ЛОПАННЯ" БАНКІВ
Останні два роки в Україні триває зачистка банківської системи від неплатоспроможних та проблемних фінустанов. За цей період таких "лопнуло" понад 60. А загалом із 1998 року і по сьогодні неплатоспроможними визнали близько 100 банків.
Серед найбільших банків, які "лопнули" за останній час, – "Надра", "Фінанси та кредит", "Дельта Банк", "VAB Банк". Одним із останніх неплатоспроможним визнали "Укрінбанк" – найперший комерційний український банк, що діяв 26 років.
Причини ліквідації банків схожі – відсутність коштів у фінустановах на забезпечення своїх зобов'язань, у тому числі й через незаконне виведення грошей із банків, а також через те, що активи невеликих банків залишилися на окупованих територіях Криму та Донбасу. Ще одна причина визнання банків неплатоспроможними – фінансування тероризму на Донбасі.
У Нацбанку заявили, що основний процес зачистки банківської системи вже завершили і переходять до оздоровлення, посилення капіталізації та більш пильного нагляду за діяльністю фінустанов.
Наступними в черзі на зачистку стоять страхові компанії та кредитні спілки.
6. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТИ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ БОРГІВ
Державний борг України протягом 2015-го скоротили на сім мільярдів доларів – із 73 мільярдів доларів до 66. Таке скорочення боргу стало можливим завдяки реструктуризації та заміщенню його більш дешевими і довгостроковими кредитами. Зокрема, реструктуризували держборг на суму близько 15 млрд доларів США, що дозволило зменшити його на 20% (близько 3 млрд доларів США). А це своєю чергою дозволило Україні уникнути сплати попередньо запланованих 8,5 млрд доларів основної суми боргових зобов'язань, що підлягали виплаті за такими облігаціями до кінця 2018 року.
"Крутить носом" лише Росія, яка не погоджується на реструктуризацію "боргу Януковича" у 3 млрд доларів. Україна наклала мораторій на цю виплату – Росія подаватиме до суду.
У держбюджеті-2016 заклали граничний обсяг державного боргу (обрахований у національній валюті) на рівні 1 трлн 501,5 млрд грн (66,4 % від ВВП). Гарантований державою борг, обрахований у національній валюті, складе 444,8 млрд грн. Загалом державний та гарантований державою борг становитиме 86% від ВВП. У наступному році Україна має повернути понад 135 мільярдів гривень (близько 5,6 млрд доларів) боргу. Майже 90% від цієї запланованої суми погашення припадає на внутрішній борг.
При цьому обсяг запозичень у загальний фонд держбюджету визначено на рівні 202,9 млрд грн, спеціальний фонд – ще 15 млрд грн. Надходження від приватизації залишаються незмінними другий рік поспіль і заплановані на рівні 17,1 млрд грн.
7. ЕКОНОМІЧНА БЛОКАДА КРИМУ ТА ДОНБАСУ
Повертати Крим та Донбас з-під окупації Росії та бойовиків вирішили не лише бойовими, дипломатичними, а й економічними діями.
Зокрема, активісти (переважно кримські татари) почали блокувати анексований Росією Крим 20 вересня цього року, перекривши всі шляхи з материкової України для вантажівок із товарами. У жовтні невідомі почали виводити з ладу електроопори, якими світло подавалося на півострів. У ніч на 22 листопада пошкодили всі чотири наявні електролінії, Крим повністю залишився без світла. Така ситуація тривала два тижні. Після того активісти дозволили відремонтувати та пустили струм однією лінією, а через тиждень – ще однією. Проте в Криму й досі відчувають брак електроенергії.
Тим часом один із організаторів блокади Криму, власник телеканалу ATR Ленур Іслямов заявив, що контрабандні товари на анексований Росією Крим потрапляють із материкової України через Одесу морем.
"Зараз судна з контрабандою виходять з Одеси. Вони йдуть у 12-мильну зону, вимикають GPS-навігатори. До них підходить із Севастополя судно, перевантажується. Це один варіант. Другий варіант – на судні вимикається навігатор, воно рухається далі, стає в порту Севастополя, розвантажується, виходить на цей же курс, включає навігатор, ніби він у нього тоді зламався, і заходить у Скадовськ. А потім – у Стамбул. Про це знають Одеська митниця, СБУ ", – запевняє Іслямов.
Тож активісти готують і морську блокаду півострова.
Із 15 січня 2016 року запрацює постанова Кабміну України про заборону ввезення ряду товарів до Криму. Іслямов не виключив силових методів для боротьби з судами з контрабандою після набрання чинності цієї постанови, але зазначив, що їх будуть застосовувати в останню чергу.
Донбас також заблокований економічно – туди не завозять товари та продукти (крім гуманітарної допомоги), там не працює банківська система, зарплати й пенсії виплачують лише тим жителям Донбасу й Криму, які зареєстровані як переселенці на вільній частині України.
8. САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ ТА ЗАКРИТЕ НЕБО
Росія закрила своє небо для транзиту українських літаків ще в середині 2014-го. Україна ж це зробила лише наприкінці 2015-го. Зокрема, із 25 жовтня припинили будь-яке пряме авіасполучення з Росією, а через місяць заборонили ще й транзит російський літаків над територією України.
Загалом, санкції проти Росії Україна почала вводити з березня 2014 року, коли запровадила секторальні та індивідуальні обмеження. Крім того, подала позови до міжнародних судів, зокрема, через анексію Криму. Позови також подають окремі громадяни та компанії, зокрема державні "Ощадбанк" та "Нафтогаз".
У вересні 2015-го Україна ввела чергові санкції проти осіб та компаній, які причетні до окупації Криму, Донбасу та проти "сім'ї" Януковича. Із 1 січня 2016 року можливі нові санкції проти Росії – як відповідь на запровадження Москвою ембарго через початок дії зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.
Загалом, у російському ембарго найстрашніше – саме слово ембарго. Цього року з усього українського харчового експорту на Росію припадало лише 2%. Незалежні фахівці оцінюють можливі втрати українських експортерів приблизно в 130 мільйонів доларів і то лише, якщо аграрії не знайдуть нових покупців. Вони ж, зі свого боку, це активно роблять. Уже сьогодні Україна експортує в 190 країн. Слід сказати, що решта країн СНД не відмовляється від торгівлі з Україною.
9. ПОДАТКОВА РЕФОРМА ТА БІЗНЕС
Податкову реформу в Україні готували майже цілий рік, обговорювали її та доопрацьовували. Ухвалили хоча й не все заплановане, проте все ж суттєві нюанси вплинуть на гаманці не лише бізнесу, а й простих українців.
Зокрема, зменшили єдиний соціальний внесок із зарплат із у середньому 41% до 22%. Після цього власник підприємства або покладе збережені гроші в кишеню, або вкладе їх у розвиток бізнесу, або підвищить зарплатню персоналу, тобто теоретично це може зіграти на руку рядовому працівнику.
Парламент почув селян і лише частково змінив оподаткування, давши фермерам перехідний період на наступний рік. До початку 2017-го вони платитимуть в бюджет лише 75% податків, а чверть залишатимуть у власній кишені. Скасування спецрежиму оподаткування сільського господарства вже понад рік є жорсткою вимогою МВФ, наголосила міністр фінансів Наталія Яресько.
Скандальна історія довкола фермерів стала лише частиною великого пакета податкових змін, які ухвалив парламент. Точно зросте ціна автопального, щонайменше на 2 гривні з копійками.
Бензин автоматично підніме ціни на все. Насамперед на харчі. Бо пальне є і в комбайнах, і в доставці готових продуктів.
Окремо зросте платня і за шкідливі звички. По-перше, акциз на цигарки зросте на 40%. Відповідно вартість цигарок збільшиться на 10-20%.
Дорожчає акциз й інших традиційних "розваг". На спиртні напої акцизи зростають на 50%, на пиво – на 100%, на солодкі слабоалкогольні коктейлі – на 300%. Наступного року матимемо банку дешевого пива вже за 11-12 грн, банку так званого молодіжного коктейлю за щонайменше 30, пляшку дешевої горілки за 70-75, а просто середнього класу – за 90-100 грн.
Загалом, в Україні протягом 2015-го скоротили кількість податків і зборів із 22 до 11. Щоправда, у більшості випадків скоротили просто кількість, а самі податки приєднали до інших.
Водночас спростили реєстрацію бізнесу та скоротили кількість дозвільних документів. Зареєструватися підприємцем тепер можна за 24 години, у тому числі й через онлайн-сервіс. Запровадили мораторій на два роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн грн на рік). Кількість контролюючих органів скоротили вдвічі – із 56 до 28. Зі 143 до 84 зменшили кількість дозвільних документів, із 56 до 30 – ліцензій.
10. ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА СТВОРЕННЯ ГРОМАД
Обіцяної повної децентралізації влади Україна в 2015 році так і не отримала. Вона звелася до того, що більшість витрат "скинули" на плечі регіонів, хоча керують ними й досі з Києва. Але процес децентралізації ще триває і є вже перші успіхи. Зокрема, проведена бюджетна децентралізація – передано низку повноважень у регіони, у тому числі зі збору податків, на місця. У результаті дохід місцевих бюджетів збільшився на 42,5%, на понад 24 млрд грн.
Влада продовжує скорочувати величезний апарат чиновників у владних кабінетах. Таких у 2015 році звільнили близько 20%. Парламент ухвалив урядовий закон "Про державну службу", який передбачає деполітизацію, ефективність та незалежність дуржслужби в Україні. Закон у тому числі дасть змогу сформувати фонд для збільшення зарплат для держслужбовців, для наповнення якого планують також залучити кошти Євросоюзу та інших міжнародних донорів.
А ось процес утворення громад, які мають прийти на зміну сільрадам та районам, триває повільно. Хоч в областях чиновники й схвалили плани "громадизації", проте на місцях люди не поспішають об'єднуватися в громади – багаті села не хочуть "годувати" бідні дотаційні, нерозвинута інфраструктура тощо.
