У пошуках "дна". Чи зачепить агонія рубля курс гривні

© Reuters
Незважаючи на протести росіян, кредити яких унаслідок падіння рубля стали непідйомними, Кремль відмовляється називати це обвалом.

Падіння рубля триває вже більше року через введення Заходом санкцій проти Росії та зниження цін на нафту. 21 січня російська валюта знову підняла "шторм", побивши антирекорд часів російської кризи 1998 року - курс долара на Московській біржі сягнув позначки у 85,97 рублів.

Напередодні впали світові ціни на нафту. Так, котирування Brent увечері 20 січня впали до 27,2 долара за барель. На 22 січня Центральний банк Росії різко підвищив курси основних валют, проте під час торгів рубль зміцнився, вийшовши на рівень 20 січня - 80,62 рублі за долар.

Читайте також: Порошенко назвав падіння рубля розплатою агресора за безвідповідальність

У Кремлі, незважаючи на протести росіян, кредити яких унаслідок падіння рубля стали непідйомними, відмовляються називати таку поведінку своєї валюти обвалом. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що Центробанк РФ має рецепт, як "уникнути дійсно обвальних змін".

Росія поки не буде вводити фіксований валютний курс рубля

ТСН. Ранок 22 січня, 09:02
Це рішення прийняли на екстреному засідання Центробанку. Скликали його терміново у Москві напередодні. Провідні банкіри країни просили ввести льготний валютний курс для розрахунків. Проте у Центробанку заявили – національна валюта стабільна та під контролем. Як повідомляють російські ЗМІ, в уряді тим часом готують антикризовий план з порятунку економіки. Коштуватиме такий план 400 мільярдів рублів. 

Економічні експерти кажуть, що таке падіння для рубля не останнє, своє "дно" російська валюта ще не намацала. Водночас економісти розвіяли чутки про те, що валютна ситуація сусіда негативно вплине на українську гривню. Є вірогідність того, що гривня втратить у ціні, але вона дуже незначна і об'єми можливих втрат будуть мізерні.

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера:

- Природа того, що відбувається з російською валютою, пов'язана зі зниженням і подальшими коливаннями цін на енергоресурс.

Російська Федерація живе у парадигмі того, що становище людей у плані купівельної спроможності їхніх зарплат неважливе. Важливо те, як почуває себе державний бюджет. Виходячи з цього, російське керівництво намагається вирішувати завдання наступним чином: вони йдуть на девальвацію рубля для того, щоб забезпечити у рублевому еквіваленті доходи державного бюджету. Тобто фактично економіка, яка стискається в доларовому еквіваленті, у рублевому залишається колишньою і навіть зростає, тому що збільшується рівень інфляції. Це боляче б'є по всьому населенню країни, але це їхня стратегія.

Як правило, населення в країнах з тоталітарним режимом у разі економічних проблем об'єднується навколо існуючої влади, що ми і спостерігаємо на території РФ, де підтримка чинної політичної еліти зашкалює.

На мій погляд, межа падіння рубля - це абсолютно умовне питання, тому що в реальності, виходячи з економічних розрахунків, російська валюта зараз має перебувати на позначці близько 70 рублів за один долар. Але вартість долара зараз на більш високому рівні, тому що в російській економіці є серйозні девальваційні очікування. Тобто очікується, що девальваційний тиск з рубля нікуди не дінеться. І, таким чином, ми бачимо більш глибоке просідання.

Екстрена нарада банкірів, яку за повідомленнями ЗМІ вчора скликав Центробанк РФ - це абсолютно традиційна зустріч для країн подібного роду розвитку. Основне питання, яке ймовірно ставилося там: зберігайте спокій, менше створюйте попит на валюту, не виставляйте велику кількість заявок на валюту, бо в іншому випадку ми займемося переглядом ваших ліцензій та влаштуємо вам додаткові перевірки. Це дуже традиційний підхід для таких країн колишнього СРСР.

Ситуація з російським рублем вплине на Україну, бо ми все одно з ними торгуємо, як би уряд не намагався цей факт ігнорувати. Але ступінь удару надзвичайно мала. За кожні 10% девальвації російського рубля має бути десь 0,5-1% девальвації гривні. Тобто мова йде про обсяги до 2,5 копійок.

Економіст центру Разумкова Василь Юрчишин
Центр Разумкова
Юрчишин Василь, директор економічних програм Центру ім. Разумкова:

- Коли у новому році обвалювалася гривня, її також було важко зупинити. Для Росії ситуація зараз складніша, бо тут одночасно діють два важливих фактори - це санкції і стрімке падіння цін на нафту. А саме нафтові доходи завжди були значним підґрунтям для наповнення бюджету, зміцнення резервів та підтримки валютного курсу тощо.

Звичайно межа падіння ціни нафти існує і, швидше за все, що ми знаходимося десь поряд. Тому цілком можливо, що цей фактор - зниження вартості - припиниться. Але справа в тому, що низькі ціни означають слабке наповнення скарбниці і резервів РФ. І це вже більш довгостроковий тренд. Тому я не думаю, що ситуація буде суттєво поліпшуватися. Вона просто може не погіршуватися.

А якщо ще врахувати такий важливий чинник паніки, який присутній за стійкої девальвації, то тут мають бути докладені значні зусилля для обмеження цих панічних настроїв і пов'язаного із ними відтоку капіталів.

Звичайно, в умовах падіння рубля падають і котирування на фінансових ринках, що означає додаткові втрати для російського бізнесу, в тому числі великого. Тут може утворитися замкнене коло, що вказує на те, що негативні тенденції можуть продовжуватися. Звичайно, завжди є така межа, нижче якої фінансові показники навряд чи опустяться, але який це рівень - я не можу сказати.

У попередні роки українські котирування значною мірою були пов'язані з російськими. Але зараз, коли у нас суттєво скоротився товарообіг (лише за 2015 рік він скоротився вдвічі), відсутні інвестиції з Росії в Україну, а фінансові ринки розірвані, то потоки капіталів між двома країнами мають обмежений характер. Тож я не думаю, що динаміка російського рубля матиме вплив на українську валюту. Звичайно, якщо не станеться перетоку панічних настроїв або не відбудеться спеціальних спекулятивних операцій. Була така думка, що наприкінці минулого року - на початку цього гривня поплила саме тому, що деякі російські банки проводили тут операції з активного викупу доларів. Але ці заходи мають обмежений характер і Нацбанк, який усе це відслідковує, може це легко припинити.

Швидше за все, зараз ми маємо ситуацію не останніх років взаємозв'язків з Росією, а 1998 року, коли рубль обвалився більш ніж у три рази (з 6 рублів до 24 рублів за долар). Тоді гривня теж здешевшала, але незначним чином. Крім того, падіння гривні, яке відбулося за останні два роки, вже є надлишковим. Тож ми маємо до певної міри девальваційний запас.

Економіст Борис Кушнірук
УНІАН
Борис Кушнірук, економіст:

- Ситуація в Росії своєрідна і навряд чи можна сказати, що там все так погано. Безперечно, у них будуть коливання валюти, і не можна казати, що рубль досягне свого "дна" принаймні цього року.

Тут діють декілька факторів. по-перше, у Росії ще є резерви. У сукупності резерви Фонду національного добробуту Росії складають близько 130 млрд. Щоправда частина цих коштів уже використана і не дуже зрозуміло, скільки там "живих" грошей. Але у них достатньо грошей для того, щоб утримувати бюджет з точки зору покриття дефіциту. Для цього друкувати гроші не потрібно.

Якщо говорити про цей рік, то ситуація ще буде контрольованою. Вони справді можуть ще трохи опустити курс рубля, що вирішує для них проблему більш високої інфляції і знецінення доходів, а також збалансованості бюджету. Водночас я не виключаю, що рубль ще може зміцнитися і повернутися до позначки 70-75 рублів за долар.

До того ж тут діє ще один фактор - політичний. Цього року в Росії мають відбутися парламентські вибори, тож влада, безперечно, буде зацікавлена у тому, щоб ситуація зберігалася відносно стабільною.

Впливу на українську валюту вона не матиме, адже у нас настільки стрімко скорочуються торгівельні стосунки з Росією. У 2011 році наш експорт в Росію складав майже $ 20 млрд. За 2015 рік даних ще немає, але очікується, що це буде не більше $ 4,5-4,8 млрд. Падіння у чотири рази вже відбулося, і в цьому році воно продовжиться за всіма показниками: як по експорту, так і по імпорту. Тобто ми вже настільки перестаємо бути залежними від Росії, що співвідношення рубля до долара і до гривні перестає бути фактором, який впливає на ціну товарів.

Ольга Скичко

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 3
Вибір редакції