Україна домовилась про відновлення фінансової допомоги Євросоюзу

Україна-ЄС© Голос России
Гроші 2 березня, 2011, 10:20 1643 2
Додати до обраного
В Адміністрації президента погодились переписати скандальний закон про держзакупівлі, щоб Україна отримала 126 млн євро в рамках заморожених програм Євросоюзу.

Україна і Європейський Союз домовилися про врегулювання конфлікту, що виник після прийняття поправок до закону про держзакупівлі, через які Брюссель призупинив виділення Києву бюджетної підтримки.

В Адміністрації президента (АП) вважають, що вже влітку Україна отримає 126 млн євро в рамках заморожених на сьогоднішній день програм Євросоюзу. В АП пообіцяли, що спірний закон буде змінено. Очікується, що буде спрощена процедура закупівель у природних монополій і створений механізм рамкових угод для регулярних закупівель товарів і послуг.

Про ускладнення у відносинах України та ЄС стало відомо минулого тижня. Брюссель вирішив призупинити виділення Києву бюджетної підтримки на фінансування програм у секторах енергетики, енергоефективності, транспорту та екології. Причиною конфлікту стало прийняття в січні змін до закону "Про державні закупівлі", якими було запроваджено низку винятків з тендерних процедур, у тому числі при закупівлі газу, електричної та теплової енергії, а також послуг з їх транспортування.  

Як стало відомо виданню "Коммерсант-Украина", АП, Єврокомісії та Світовому банку (СБ) вдалося врегулювати цей конфлікт - Київ погодився внести в законодавство про держзакупівлі зміни, на яких наполягає Брюссель, при цьому поправки не обмежаться скасуванням доданих в січні норм.

"Зараз ведуться активні робочі дискусії, узгоджується законодавство. За умови якнайшвидшого врегулювання ситуації ми можемо розраховувати на отримання траншів на загальну суму 126 млн євро влітку нинішнього року", - заявила перший заступник глави АП Ірина Акімова. Вона зазначила, що загальний обсяг програм, з фінансуванням яких виникли труднощі, перевищує 280 млн євро.

За словами джерела видання в АП, про рішення Євросоюзу заморозити виділення допомоги в адміністрації дізналися зі ЗМІ. "До цього в діалог з ЄС були залучені чиновники рангом не вище заступника міністра. Вони, схоже, вирішили, що проблема "розсмокчеться" сама собою, і не повідомили нас про те, які ускладнення виникли після зміни закону про держзакупівлі", - розповіло інформоване джерело в АП.

Акімова повідомила, що АП взяла активну участь у вирішенні конфлікту. "За рекомендацією Адміністрації президента Мінекономрозвитку 25 лютого направило до представництва Європейського союзу і Світового банку офіційний лист про узгодження норм законопроекту", - повідомила вона.

В українському представництві СБ відмовилися коментувати деталі листування з адміністрацією президента, підтвердивши, що наполягають на зміні закону про держзакупівлі.

"Приведення законодавчої бази в цій сфері у відповідність з міжнародними стандартами залишається для СБ однією з умов надання Україні бюджетної підтримки", - заявили в банку, зазначивши, що ще в минулому році з Кабінетом міністрів був узгоджений проект змін чинного закону. Цей законопроект був внесений до порядку денного засідання Верховної ради 11 січня, але парламент відклав його розгляд на невизначений термін.

Новий законопроект, який зараз узгоджується представництвом Євросоюзу і Мінекономрозвитку, відновлює тендерні закупівлі енергетичних товарів і послуг з їх транспортування. Як компроміс ЄС і СБ згодні спростити процедуру проведення тендерів щодо цих позицій, а також щодо інших товарів та послуг природних монополій, зазначає Ірина Акімова.

Як очікується, спрощений порядок закупівель буде встановлений також для телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, за винятком мобільного зв'язку та Інтернету; послуг міжнародних фінансових організацій, що надають кредити українським державним органам та підприємствам з часткою держвласності вище 50%.

Євросоюз і Світовий банк схвалили також введення декількох нових винятків із загальної тендерної процедури. Зокрема, держпідприємства і держструктури отримають можливість здійснювати дозакупівлі у того ж постачальника, що і раніше, керуючись мотивами уніфікації та стандартизації. Дозволено не оголошувати тендери при купівлі товарів на товарних біржах, а також при проведенні закупівель, необхідних для забезпечення процедури банкрутства, пише видання.

У законопроекті також містяться норми, що посилюють тендерні процедури. Одним з ключових вимог Євросоюзу стала зміна положення "про термінову закупівлю". У чинному законі передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника "як виняток" може застосовуватися "у випадку виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послуги".

У Єврокомісії вважають, що ця норма дозволяє підвести під спрощену процедуру практично будь-яке порушення, наголошується в статті. У результаті сторони узгодили формулювання, що допускає проведення тендера з одним учасником у разі "виникнення особливих економічних або соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовником термінів процедури конкурсних торгів".

Ще одне важливе нововведення, яке повинне з'явитися в зміненому законі про держзакупівлі, - можливість здійснювати регулярні закупівлі товарів без оголошення тендера для кожної нової партії придбаних товарів. Для цього в законі буде введено поняття рамкової угоди, що передбачає закупівлю одним або декількома замовниками товарів або послуг у одного або декількох постачальників без чіткої вказівки обсягу здійснюваних закупівель.

Читайте також:

Євросоюз офіційно заморозив фіндопомогу Україні

Держпідприємствам дозволили купувати без тендерів

Владі накупили ліжок і ковдр на 8,5 мільйона

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами КоммерсантЪ-Украина / П.З.
Побачили помилку - контрол+ентер
Гроші 2 березня, 2011, 10:20 1643 2
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
  • Марічка_ZP_UA Марічка_ZP_UA 2 березня, 11:20 Згоден 1 Не згоден 0 І що ж наші політики пообіцяли зробити цього разу? Зірок з неба достати та принести на тарілочці? Чи то ще якусь дивакувату реформу, яка тільки збентежить всіх юристів не тільки Європи, а й світу? Всім вже добре відомо, що у нашій країні так багато грошей, які взяли в кредит, що люди навіть перестали жахатися, бо всі також прекрасно знають, що хто б не брав ті кредити, куди б їх не витрачали, за цілями чи проти них (тут головне уточнити, за якими цілями: особистими чи то державними все ж таки), а віддавати все це нам, тому і тягнуть пенсійну реформу, всі ці «новинки» у освітній сфері та все у цьому ж дусі. Тому все ж погоджуюсь з думкою про те, (яку, до речі подала Українська Народна Партія), що якщо ми беремо кредити, то спочатку треба думати про те, яким чином їх віддавати (варіант: зробимо нову реформу, тут явно не допоможе). А у нас чомусь все перекладають на плечі народу. відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції