Валютні конвульсії митного проекту Путіна. Чи вплине обвал тенге і рубля на економіку України

Валютні конвульсії митного проекту Путіна. Чи вплине обвал тенге і рубля на економіку України

Фото: Reuters

Масова девальвація країн ЄврАзЕС може негативно вплинути на гривню.

Олександр Лукашенко, Нурсултан Назарбаєв та Володимир Путін / Фото: Reuters
Національні валюти трьох країн ЄврАзЕС стрімко дешевшають. Російський рубль не втомлюється встановлювати антирекорди: 21 серпня долар у Росії коштує вже 68 рублів.

На цьому фоні вниз сповзає і валюта Білорусі - країни, яка має чималий товарообіг з Росією. Також потихеньку втрачають у ціні киргизький сом і вірменський драм.

А казахський тенге 20 серпня взагалі різко обвалився на 26%. У четвер ціна долара зросла на 66,88 тенге і склала 255,26 тенге за долар. Напередодні долар коштував 189 тенге. Це сталося внаслідок нової монетарної політики керівництва країни - Казахстан перейшов до вільного курсоутворення. 

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв наголосив, що таке рішення було прийнято на прохання експортерів та представників малого і середнього бізнесу країни. За його словами, це захід покликаний відновити конкурентоспроможність країни і допомогти "не допустити рецесії в економіці Казахстану".

Експерти наголошують, що Казахстан дійсно не міг вчинити інакше, оскільки має дуже тісні економічні зв'язки з Росією. Падіння рубля спровокувало значне здешевлення товарів російського виробництва порівняно з казахськими аналогами та призвело до зниження конкурентоспроможності останніх. Від початку девальвації рубля казахи встигли накупити дешевих російських товарів, а тепер взялися рятувати власну економіку.

У Казахстані місцева валюта обвалилася на чверть

У Казахстані місцева валюта обвалилася на чверть

Однак цей порятунок видається доволі двозначним, адже рекордне падіння національної валюти спричинило паніку серед населення. Деякі банки навіть закрили обмінні пункти, також не працювали сайти магазинів техніки і були зачинені торгові центри.

Раніше Україна мала великий товарообіг з країнами Митного союзу. Тепер, зважаючи на російсько-український конфлікт, торгові відносини з ними почали послаблюватися. З початку року український експорт до Білорусі знизився на 50%, в Казахстан - на 32%; в Росію - на 60%. Тим не менш економісти у коментарі ТСН.ua наголошують, що масова девальвація країн Євразійського економічного співтовариства все ж може негативно позначитися на стані нашої економіки.

Фото: fameflynet.com
Олег Устенко:

- Очевидно, що процеси, які ми спостерігаємо, розпочалися з території РФ. Росія досить серйозно залежить від цін на енергоресурси, і коли ціна на нафту має тенденцію до зниження, Росія починає отримувати менше грошей до держбюджету. Тому для них девальвація - це питання виживання країни. Без девальвації вони просто не зможуть наповнити свій бюджет. Тому вони проводять планову, усвідомлену девальвацію.

Але Росія не існує сама по собі. Вона існує в рамках Євразійського союзу. І вона - найбільший в ньому гравець. І коли відбуваються подібного роду катаклізми, коли в цьому регіональному об'єднанні відбувається девальвація їх найбільшого гравця, Росія раптом починає отримувати перевагу. Тобто їй стає легше продавати свої товари на території Білорусі та Казахстану. І ці два гравці вели б абсолютно неправильну політику, якби теж не спробували знизити вартість своєї грошової одиниці - і тенге, і білоруського рубля. В іншому випадку вони ризикували б тим, що Росія все більше буде їх притискати. Їх товаровиробник, який продає продукцію на внутрішньому ринку ЄврАзЕС, стає менш конкурентоспроможними.

Зрозуміло, що жоден уряд не хотів би йти на девальвацію, тому що таким чином знижується рівень життя населення. Але вони були змушені на це піти. Вони опинилися у ситуації, коли вони або девальвують, або залишають курс на тому ж рівні, але з часом їхня економіка починає поступово задихатися - спочатку знижується їхній експорт всередині ЄврАзЕС, а за кілька місяців сповільниться економічне зростання, бюджет почне отримувати менше доходів і постануть питання , пов'язані із забезпеченням рівня життя населення.

Ця ситуація може вплинути і на нас. Ми торгуємо з країнами ЄврАзЕС, незважаючи на військові дії, незважаючи на напруженість. Неактивно, але торгівля триває. І коли ці країни девальвують, наші експортери, які представлені на ринках ЄврАзЕС, втрачають конкурентну перевагу. Тому для нас їх девальвація означає негативний сигнал з точки зору конкурентоспроможності наших експортерів. Але з іншого боку, по нас і так вже був нанесений удар - торік обвалився наш експорт в ЄврАзЕС. І тому зараз не можна сказати, що нинішній удар буде занадто значним для нас. При цьому не варто його недооцінювати, оскільки наші товаровиробники, яких і так витісняли з політичних мотивів, тепер будуть ущемлені ще й економічно.

Не варто думати, що це гра Москви і Кремль таким чином намагається тиснути. Ні. Вони вирішують свої питання - їм потрібно вижити. Але це несе негатив для всіх інших, включаючи європейців теж. Чим дешевше російський рубль, тим менше вони будуть купувати імпорт. Постраждають усі, але ступінь наслідків буде не така значна, як якщо б таку ситуацію розглядали у нормальній системі координат років 10 тому.

Фото: Униан
Борис Кушнірук:

- Враховуючи, що обсяг торгівлі України з Росією стрімко скорочується, то вплив на нас подій, які розгортаються у сусідів, з точки зору негативних негараздів, зменшується.

Але водночас знецінення російського рубля, білоруського рубля і казахського тенге означає скорочення платоспроможного попиту, в тому числі і на українські товари. Адже по-перше, українські товари стануть коштувати трошки дорожче, а по-друге, сам попит скорочується через негативні очікування серед суб'єктів господарювання в Росії, які посилюються.

При чому попит скорочується навіть і на так звані інвестиційні товари. Загалом Україна експортувала в Росію дві групи товарів: інвестиційні товари (машини, обладнання, метал тощо) і продукти харчування. Враховуючи, що Росія доволі суттєво обмежила доступ українських продуктів на російський ринок, залишалися ще деякі напрямки інвестиційних товарів, але я не думаю, що вони на цей момент є значущими для товарообігу між Україною і Росією.

Також ситуація погіршуватиметься і з торгівлею з Білоруссю. Це другий контрагент, з яким Росія мала доволі значний обсяг взаємної торгівлі. І тут Україна теж спостерігатиме скорочення попиту.

Водночас ця ситуація не матиме впливу на українську валюту.

Фото: Forbes
Ерік Найман:

- Ослаблення валют наших торгових партнерів (Росія, Казахстан і Білорусь, як і раніше, лишаються нашими торговими партнерами) звичайно ж негативно вплине на українських експортерів. Таким чином посилиться конкуренція з внутрішніми виробниками з цих країн. Це призведе до погіршення торгового балансу, що негативно впливатиме на гривню.

Що таке валютна війна. Це коли одна країна починає девальвувати валюту, й інші країни змушені або змиритися зі зменшенням доходів, або теж йти на конкурентну девальвацію. Це так званий принцип доміно. За цим принципом відбувалася девальвація, наприклад, у 97-98 роках, коли все почалося з азіатських країн і закінчилося банкрутством Росії.

Наші торговельні відносини з Росією за останній час звичайно послабилися. Якби щось подібне сталося з курсом російського рубля кілька років тому, то економічний ефект був би набагато могутнішим. З іншого боку, ми зіграли на випередження і вклали у вартість гривні всі ці проблеми, тобто вже створили конкурентну девальвацію з сусідніми країнами, але додали до них, на жаль, свої проблеми.

За моїми оцінками, ця ситуація додасть до ослаблення гривні до 5% - це в районі 1 гривні за долар. На даний момент таку зміну курсу вже можна назвати незначною. Колись 5% нас лякали, сьогодні - це незначне послаблення.

Ольга Скичко

 

Повʼязані теми:

Наступна публікація