"Панамагейт" показав, хто прагне бути анонімом

© Громадське ТБ
Українська журналістка розповіла, як координувалася робота над "Панамськими документами" та кому був вигідний витік.

Анна Бабінець - журналіст-розслідувач програми "Слідство.Інфо" ("Громадське ТБ") та автор сюжету про офшорні компанії президента Петра Порошенка. Як координатор українського відділення Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) вона долучилася до розслідування витоку "Панамських паперів".

Читайте також: Панамагейт. Усі факти та викриття офшорного скандалу в інтерактивній хронології

В інтерв'ю кореспонденту ТСН.Тиждень Сергію Швецю Бабінець розповіла, як координувалася така масштабна робота журналістів по всьому світу та кому могло бути вигідним розкриття даних про світові офшори.

- Як відбувалася твоя робота?

- Десь у серпні минулого року [2015] мене запросили долучитися до цього всесвітнього проекту корпорації журналістів-розслідувачів ICIJ, а також OCCRP. Я є членом мережі розслідувачів OCCRP, а з липня і редактором OCCRP в Україні. З України запросили двох людей, мене і Влада Лаврова з KyivPost, долучитися до бази документів. Мені пояснили, що газета Süddeutsche Zeitung отримала 11 млн документів, з якими, очевидно, сама впоратися не може, тож попросила міжнародні консорціуми оформити їх в таку форму, щоб можна було з цим працювати. І приблизно з серпня я почала працювати. У цій базі був пошуковик. Ми шукали прізвища, ми шукали фірми, які до цього були нам відомі. Фактично робота відбувалася більше ніж півроку.

- Чим закінчилася робота?

- Робота закінчилася десь приблизно у листопаді. Ми чітко зрозуміли, що буде матеріал про Порошенка. Ми бачили цю фірму і десь з листопада ми вже з'ясовували деталі - що це означає, щоби це могло би означати. Кілька місяців це була спільна робота OCCRP, Слідства.Інфо, The Guardian, Süddeutsche Zeitung, а також BBC долучалися. Разом ми формулювали концепцію матеріалу, просто кожен у своїй країні робив так, як йому хочеться. Але під час роботи ми надсилали в Адміністрацію президента спільні запити від кількох видань, зокрема і міжнародних.

Насправді було багато матеріалів, але одним з найгучніших і найважливішим, на нашу думку, було те, що ми знайшли прізвище Порошенка у документах щодо створення компанії на Британських Віргінських островах.

- І, власне, які результати вашої роботи?

- Ми знайшли прізвища пана Порошенка, знайшли фірму Prime Asset Partner Lmd, яка була зареєстрована напряму на нього. Ми намагалися зрозуміти, для чого це було потрібно, тому що це було зроблено більше ніж півтора роки тому. Чи вона десь з'являлася і як вона з'являлася. Юристи пояснювали, що ця фірма - це холдинг активів "Рошен" в Україні та в Європі. Тобто ми почали думати, потім співвідносити із заявами про траст, і за допомогою до десяти різних юристів, які нас консультували, ми зрозуміли, що це паралельний процес, що це не може бути сліпим трастом.

- Багато інформації з цього приводу вже відомо. Впродовж вашої роботи ви зустрічали якісь перешкоди?

- Ні.

- Як ви вважаєте, чому одночасно з'явилася інформація по багатьох людях, не тільки про Петра Порошенка, він там один з багатьох людей. Чому ця інформація з'явилася одночасно у світі?

- Це і було задумом. Таких проектів у світі було небагато, можливо один чи два. Але такий глобальний – взагалі перший. Ідея була в тому, щоб до цього проекту було долучено майже 400 журналістів з 76 країн. У всіх був певний час на те, щоб опрацювати документи. І було вирішено, що публікації у всьому світі будуть в один день. Навіть визначався час, бо в кожній країні це різний час. У когось була третя ночі, по Києву це була дев'ята вечора. Тобто якщо хтось один опублікує, а інші пізніше - ставиться під ризик вся робота колег.

У нас навіть були чіткі таймлайни, коли можна брати коментарі, коли можна писати запити тощо. Тобто до березня ми весь час працювали тільки з документами. Це було дуже конфіденційно, я підписувала угоду про нерозголошення інформації. Як бачите, з чотирьохсот журналістів не було витоків, на щастя.

І вже у березні ми знали, що з цього моменту головний офіс, який керував цим, вони написали запит на Mossack Fonseca, повідомили, що ми маємо деякі документи. Тобто все відбувалося покроково, але відкрито. Ми 7 березня написали запит на Адміністрацію президента з викладеними запитаннями. Протягом всього березня Адміністрація президента знала, що ми готуємо - з назвою фірми, з конкретними деталями.

- Яка була мета загального проекту?

- Британські Віргінські острови (BVI) вважаються однією з найбільш закритий юрисдикцій. Якщо людина хоче анонімності - треба йти на BVI. Тож тому що там дізнатися прізвище справжнього власника можна тільки через суд, через слідчі органи. І таким чином, мені здається, що метою цього проекту було показати, які люди дуже хочуть бути анонімними. Ми з'ясували, що це кілька керівників держав, нинішніх і колишніх, дуже багато високопосадовців. Зараз скандали по всьому світу.

Мені здається, що однією з мотивацій була всесвітня боротьба з офшорами, яка триває зараз. Тобто навіть Америка, Європа тиснуть на всі зони, які приховують інформацію, щоб вони її оприлюднювали. Кілька років тому так сталося з Кіпром. Зараз дістати витяг з кіпрського реєстру легко, тому він вже перестав бути таким улюбленим серед українських посадовців. З Кіпром зараз немає проблем. А BVI, Беліз, Панама, Сейшели - країни, де дуже важко дістати інформацію. Мені здається, що це загальна історія про те, що, скажімо так, треба робити офшори прозорішими.

- Хто зацікавлений у тому, що зробити офшори прозорішими? Насправді це ж не є незаконним.

- Це одна з головних претензій розвинених країни, зокрема європейських. Можливо ви пам'ятаєте тиск на Кіпр…

- Звичайно.

- Був тиск на Кіпр, був тиск на Швейцарію. Швейцарія теж дуже тривалий час залишалася юрисдикцією, де можна було заховатися. Цей тиск пов'язаний навіть не з нашими президентами чи премє'р-міністрами. Насправді одна з найбільш жахливих речей – це те, що в таких юрисдикціях ховає гроші жорсткий кримінал. Тобто там ховаються гроші, походження яких неможливо з'ясувати, і неможливо знайти прізвища людей, тому що їх не видають без слідства. Дуже часто людей, які є кримінальними авторитетами, неможливо ні на чому взяти.

Відповідно, мені здається, що передусім це боротьба з криминалітетом, щоб він не ховався у таких юрисдикціях.

Щодо Панами, то вона вже відкрито заявила, що готова співпрацювати з офіційним слідством всіх країн, які знайдуть в цих офшорних історіях якісь порушення.

Вже було виявлено кілька речей, що там ховали гроші, по суті, кримінальні персони. Просто набагато більш гучнішими, звичайно, є президенти і прем'єри.

Українська журналістка розповіла, як весь світ працював над "Панамськими документами"

Політика 12 квітня, 13:09
В інтерв'ю кореспонденту ТСН.Тиждень Анна Бабінець розповіла, як координувалася масштабна робота журналістів над "Панамагейтом" та кому могло бути вигідним розкриття даних про світові офшори.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН / ОС
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
Вибір редакції