У лютому 2014 року у сховищах України було 108 тисяч гривень

© УНІАН
Українці вимагають від держави мільярди гривень, яких немає. 

Тетяна Слюз очолює Державне казначейство з квітня 2014 року. Це вже друга каденція політика. Вперше вона прийшла в цю установу, коли Юлія Тимошенко була прем'єр-міністром. 

Після приходу в президентське крісло Віктора Януковича, її оголосили в розшук в зв'язку з кримінальною справою про витрачання "кіотських" грошей. Слюз поза камерою каже, що цю справу організувала проти неї влада Януковича. Довгий час вона переховувалася, аж поки  в результаті парламентських виборів не отримала депутатський імунітет. Утім, про політику в інтерв'ю розмовляти категорично відмовляється.

Беручи до уваги те, що в руках Тетяни Слюз – весь український бюджет, говорити і так було про що. Хто з бюджетних розпорядників не виконує свої зобов'язання і як це впливає на виплати? Скільки людей подали в суд на Україну і скільки років держава повертатиме ці гроші? Чи вистачить коштів на казначейському рахунку до грудня? Далі в інтерв'ю ТСН із головним бухгалтером України.

- Тетяно Ярославівно, ви рідко даєте інтерв'ю, хоча саме від вас залежить вся бухгалтерія країни. І всі цифри ви пам'ятаєте без папірця. Якщо Вас розбудити серед ночі, скажете, скільки зараз на Єдиному казначейському рахунку?

- На єдиному казначейському рахунку на момент нашого інтерв'ю -  8,6 мільярда гривень. У нас цього року більш-менш ритмічно йдуть кошти. На початок року у нас на єдиному казначейському рахунку було 9 мільярдів гривень, на 1 липня було 18 мільярдів гривень. Я дуже добре пригадую дні після Майдану, лютий 2014 року, коли на єдиному казначейському рахунку було 108 тисяч гривень. Це були кошти цілої держави. Тоді дійсно було дуже складно.

- Чи виконує Державна фіскальна служба – основний орган, який відповідає за наповнення бюджету, - своє завдання?

- У них на 1 липня було перевиконання. Але у травні Фіскальна служба України, на жаль, не добрала 5 мільярдів гривень до загального фонду державного бюджету. І, безумовно, це аукнулось і на коштах, які обліковуються на єдиному казначейському рахунку.

- Це пов'язано з тривалими "травневими святами"?

- Це не пов'язано з вихідними. Я чула на нарадах, де була присутня, що причина в іншому: завищений індикативний показник рентної плати. Тобто, Фіскальна служба не добрала платежі по рентній платі.

“Із квітня жодної копійки Нацбанк не заплатив до бюджету.”

Тетяна Слюз

- Наскільки відомо, Національний банк України також вам заборгував?

- На жаль, тут ситуація цього року критична. Чому? На весь рік передбачено 38 мільярдів гривень платежів до держбюджету від Національного банку.

Але починаючи з квітня - жодної копійки Нацбанк не заплатив до бюджету. З чим це пов'язано? Насправді, з правової точки зору, згідно закону про Національний банк України, треба затвердити Раду Нацбанку, яка затвердить звіт аудиту за результатами діяльності попереднього фінансового року.  Але Рада НБУ досі не затверджена, немає всіх членів. (Чотирьох членів Ради НБУ досі не подав президент, - ред.) От у нас станом на 1 липня вже недобір - 13 мільярдів. Вони також впливають на наповнюваність єдиного казначейського рахунку.

- Раніше податок на додану вартість найактивніше повертали підприємствам,  зареєстрованим в Донецьку та Луганську. А зараз як? Кому йде найбільше відшкодування ПДВ?

- За статистикою - до міста Київ безумовно йде найбільше. І східні області.

- А основні компанії, яким раніше поверталось ПДВ, всі перереєструвались зараз на території України?

- Ні. Я хочу розказати власне як ми працюємо з окупованою територією. Хороше запитання, дякую. Дійсно ми маємо проблему. В чому? Насправді чинними українським законодавством передбачено: будь-яке відшкодування ПДВ чи проведення видатків з бюджету, проводиться виключно підприємствам й особам, які перебувають на території, підконтрольній українській владі. І тут після того, коли нам фіскальна служба інформацію надає, ми все рівно перепровіряємо. Я хочу сказати, що у нас правоохоронні органи значну частину по таких податках зупинили. Тому що вони підозрюють, що деякі з цих підприємств причетні до фінансування тероризму. Є випадки, що в результаті таких наших перевірок, ми тимчасово призупиняємо повернення ПДВ. Після того, як правоохоронці проводять деякі заходи, вони надсилають нам листи і дозволяють або не дозволяють це ПДВ повертати. А взагалі по окупованих територіях проблематика не тільки по податку на додану вартість.

- Які ще проблеми є?

- У нас наразі 43 територіальні органи Донецької і Луганської областей перебувають на території підконтрольній українській владі. Вони повністю функціонують. Ми в березні відкривали Авдіївку, і я пишаюся тим, що там є українська влада, там працюють 5 дівчат. Вони працюють в дуже складних умовах, і я використовую будь-яку можливість подякувати їм. Я з ними в постійному контакті. Ви бачите, зараз стадія активних бойових дій і дуже часто перебиваються кабелі, або світло відключають, або з "Укртелекомом" якісь проблеми. Протягом останніх двох тижнів нам важко проводити туди платежі. Але ми працюємо. 

Щодо окупованих територій, то чинним законодавством заборонено проводити туди будь-які платежі, і жодне казначейство там не працює. За інформацією з джерел, в тих приміщеннях, які залишилися, працюють органи казначейства так званих ДНР і ЛНР. Платежі проводяться виключно на території підконтрольній українській владі. Тобто хто перебуває там, жодної копійки з 2014 року туди не йдуть: і відшкодування ПДВ, і зарплати і пенсії.

“Ми будемо платити непідконтрольній Україні території Луганської області.”

Тетяна Слюз

- Як вирішилася ситуація з "Луганськобленерго"? Адже половина нашої території сиділа без світла через те, що це підприємство стало нам більше не підпорядковане.

- Дійсно, у нас була велика проблема з "Луганськобленерго". Насправді це підприємство не перереєструвалося на території, підконтрольній українській владі. "Донецькобленерго" перереєструвалося, там проблематики не було. Щодо Луганська була проблема, яка тривала більше року. Нам довелося зупинити повністю всі проплати, оскільки те підприємство було зареєстроване в Луганську. А відповідні нормативні документи тобто постанови Кабінету міністрів забороняли нам це робити. Тут почалися судові процеси, масові відключення нашої території. І, мабуть, тому уряд прийняв рішення, що "Луганськобленерго" відкриває рахунки в українських органах казначейства Луганської області. "Луганськобленерго" відкриває рахунки в нас в органах казначейства, і після того ми кошти спрямовуємо кошти за території, які підконтрольні українській владі. Тобто вони двома шляхами йдуть: шляхом клірингових розрахунків і за відповідними платіжними дорученнями.

- Скільки ми їм переказуємо?

- Станом на 1 липня заборгованість нашої території виключно бюджетним установам склала 150-160 мільйонів гривень. Це державний бюджет України не розрахувався з "Луганськобленерго" за подані платіжні доручення, які подавалися бюджетними установами української території. Це школи, садочки, лікарні, заклади освіти, установи органів влади.

- А чому вони не перереєстровується на території України? Це в них ідеологічні проблеми?

- Як пояснює керівництво "Луганськобленерго", в них тоді виникнуть проблеми з тією стороною, тому що насправді на тій стороні значні активи залишилися… Вони пояснюють це політичною складовою.

- Тобто де-факто ми неперереєстрованій юридичній особі платимо мільйони.

- Так. Але ми ще не платимо. Тому станом на вчора (інтерв'ю відбувалось 26 липня, - ред.) в них ще рахунки не були відкриті в органах казначейства, але ми будемо платити. Хочу підкреслити, кошти не виходять на непідконтрольні території. Рахунки будуть відкриті в органах казначейства, ми перераховуємо кошти по платіжних дорученнях бюджетних установ і вони автоматично перераховується на їхній рахунок в "Ощадбанку України", а потім автоматично йдуть на ДП "Енергоринок". Все. Кошти - жодної копійки - не спрямовуються на ту територію.

- Аукціон з продажу Одеського припортового заводу провалено. Які були сподівання щодо наповнення держбюджету і якщо вони не виправдались, як далі будемо жити?

- Дійсно, бюджетним розписом передбачено на цей рік прогнозний показник доведений Державному фонду майна України 17 мільярдів гривень… Дійсно, аукціон зірваний, не знаю по якій причині. І це проблемно. Ми відчули це вже за результатами першого півріччя, тому що за результатами 1 півріччя на 1 мільярд 100 мільйонів гривень не  надійшли кошти до державного бюджету. Я хочу щиро вірити, що Фонд держмайна знайде інші можливості або повторно виставить ОПЗ. І кошти надійдуть. Якщо ні, то державним бюджетом України передбачено заміщення. Тоді Мінфін цю статтю доходів може передбачити внутрішнім запозиченням шляхом випуску облігацій внутрішніх державних позик України. Хіба такий варіант.

- А ви з Білоусом (Ігор Білоус - голова ФДМУ, - ред.) говорили? Як він виправдовується?

- Він мені каже, що все буде добре. Він мені навіть називає місяць, коли весь прогноз буде виконаний. Це листопад. Зараз, я розумію, що Фонд держмайна активізується, вирішує шляхи виходу з цією ситуації, бо це дійсно велике навантаження на бюджет. Давайте ще раз порахуємо, так? Національний банк України: 13 мільярдів на сьогоднішній день не перераховано і 1 мільярд за перше півріччя - Фонд державного майна. Це відчутна сума.

- Тетяно Ярославівно, ми до грудня дотягнемо?

- Я не скажу, що дуже великі залишки коштів будуть на єдиному казначейському рахунку, але за моїми прогнозами, якщо Національний банк України заплатить 38 мільярдів гривень і якщо Мінфін замістить внутрішніми резервами, тоді в нас проблеми не буде.

Валерія Гонтарева, НБУ
УНІАН

“Люди проклинають всіх: починаючи від президента, і закінчуючи всіма нами.”

Тетяна Слюз

- Суттєве навантаження на держбюджет дають судові рішення. Що це за рішення і скільки грошей на них потрібно?

- Насправді дуже велика проблема в нас є. Назву декілька прикладів. Є така бюджетна програма №3504040. За нею держава гарантує виплати за такими судовими рішеннями. На цей рік державним бюджетом передбачено на їхню виплату 144 мільйони гривень. Невиконаних судових рішень станом на 1 липня цього року є більше 154 тисячі. На загальну суму більше 3 мільярдів гривень. Я порахувала, що якщо буде така тенденція і динаміка, доведеться виплачувати людям ці гроші протягом 20-30 років. Навряд чи багато хто з них дочекається цих виплат. 

99,9% людей, які приходять до мене на прийом громадян за грошима за судовими рішеннями - це знедолені люди, діти війни, інваліди, чорнобильці, яким починаючи з 2011 року призупинені деякі види виплат. Ці громадяни звертаються до Європейського суду з прав людини, і окрім основної суми виплат їм присуджується ще 1-2 тисячі євро моральних збитків. За інформацією в Міністерстві юстиції, в них на обліку може перебувати близько 8-10 тисяч таких судових рішень. Їхнє виконання знову ж таки впаде на плечі органів казначейства. Наразі  ми лише виконуємо судові рішення, які надійшли в травні 2013 року. А самі судові рішення є 2005 року, 2006-го і так далі.  

Є також інша бюджетна програма, це №3504030 – це відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органами дізнання досудового слідства і прокуратури. Їх порівняно мало. Сума передбачена на цей рік близько 18 мільйонів. Така ж була і в минулому році. Минулого року ми не всю суму використали, бо не було судових рішень, а цього – дуже багато. Цього року нам не вистачить близько 10 мільйонів.

- Грошей немає, а у виплаті ви відмовити права не маєте. Як вчиняєте?

- Намагаємось всіх громадян прийняти і пояснити, що є черга. Але люди проклинають всіх починаючи від президента, і закінчуючи всіма нами. Я розумію, це крик душі, але воно так. Якщо ця проблема не буде врегульована, то як сніжний ком вона буде накопичуватись. Для нас ці судові рішення зобов'язального характеру. Але станом на зараз жодного рішення зобов'язального характеру ми поки не виконували. 

В нас є електронна черга. З вересня 2015 року на нашому веб-порталі ми розміщуємо цю чергу. Але, щоб не було шахраїв та зловживань, про які я зараз скажу, доступ до цієї бази мають ті юридичні і фізичні особи, хто має на руках відповідні виконавчі документи, яким по номеру видруковується, які вони по черзі, яка сума сплати і тому подібне. 

На жаль, до мене доходить інформація, що навіть по виконанню судових рішень по податку на додану вартість, дзвонять шахраї до відповідних платників податків, називаються працівниками Мінфіну, казначейства, податкової, розповідають людям райдужні картинки і спонукають на корупційні діяння.

Я звертаюсь до всіх громадян України: не ведіться на такі прикрості, тому що насправді судові рішення по податку на додану вартість й інші у нас виконуються зараз ритмічно. Єдине, що ми зараз не виконуємо по податку на додану вартість – це окупована територія Донеччини і Луганщини, Автономної республіки Крим, Севастополя. І невеличка кількість судових рішень, які зупинені правоохоронними органами. Все решта у нас йде автоматом.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції