Україну оголосили зоною лиха Культурa 1 грудня, 05:04
Україну знову оголосили зоною лиха. Утім, цього разу не політичного й не екологічного. Ідеться про лихо культурне.

Надзвичайні збори Україна - зона культурного лиха (Фото: Олексій Вєдров)
Провідні фахівці з ряду галузей культури донесли до учасників зборів докази невтішної ситуації в своїй справі.
Аби вирішити, хто в культурному лисі винний і що з ним робити, діячі культури та науки з усієї України з’їхалися до Києва на надзвичайні збори.

Розрізнені дії більше не мають належного ефекту, тож учасники зборів вирішили кооперувати зусилля, діючи самотужки й не чекаючи на допомогу влади. Тепер вони не мають наміру її про щось просити – вони виставлятимуть вимоги, часом ультимативні.

Мета нової ініціативи - відстоювати культурні інтереси громадян України і, відповідно, протистояти владі в разі їх порушення. Змальовуючи доволі апокаліптичні картини сьогодення й майбуття української культури (так, модератори форуму брати Капранови в коментарі "5-му каналові” попередили, що в разі збереження нинішніх тенденцій на Європу чекатиме навала 40 мільйонів гопників, а голова Українського філософського фонду Сергій Пролєєв вважає, що наука України перетворюється на "декоративний залишок” і "порожню назву”), культурники вирішили протиставити занепадові власну солідарну дію.

Крім базового рішення про оголошення України зоною культурного лиха, Надзвичайні збори ухвалили розлогу резолюцію з 12 пунктів. Так, було визнано незадовільною роботу в царині культури Верховної ради (включно з громадськими радами при її комітетах), Кабінету міністрів, прокуратури. Дискусія виникла лише навколо чинного президента, та, зрештою, визнали незадовільною і його діяльність. Намагаючись протидіяти вилученню приміщень у закладів науки, культури та мистецтва, що останнім часом трапляється дедалі частіше, збори ухвалили вимогу скасувати відповідну статтю Закону про бюджет і рішення влади всіх рівнів від 2006 та 2007 років.

На питання "Хто винний?” відповіли традиційним складанням чорного списку. До нього включали лише за наявності конкретних документів, які би засвідчували негативний вплив діяльності чиновника на культуру. Реєстр назвали "списком ворогів культури”. Дехто з учасників закликав перейменувати список, аби він не так відверто нагадував про певні тоталітарні практики, та їхні зауваги не взяли до відома. Тож Дмитро Табачник, Микола Азаров, Олександр Лавринович, ряд київських високопосадовців дістали непочесний титул "ворогів культури”.

Збори ухвалювали не лише загальні, але й більш спеціальні галузеві рішення. Цьому сприяв спосіб, у який було влаштовано захід: загальне пленарне засідання та ряд секційних. Саме за таким принципом зазвичай проводять наукові конференції. Та розмаїття царин культури, представлених на зборах, дещо зашкалювало. Науку, наприклад, було об’єднано в одну секцію з літературою та видавничою справою. Зрозуміло, що сконцентрувати інтелектуальні зусилля на одній ділянці діяльності в таких умовах досить складно. Попри те, лунали заклики ще розширити сферу компетентності зборів; на них не пристали.

Крім напруги між масштабністю задуму та конкретністю справ, які культурники поклали собі зробити, захід позначався напругою між, з одного боку, відкритістю й демократичністю зборів, з іншого боку, їхньою конструктивністю. Саме так: демократичність і конструктивність у цьому разі заважали одна одній. Оскільки до заходу було запрошено всіх охочих і слово намагалися надати максимальній кількості людей, толеруючи при цьому часом беззмістовні або ж надто радикальні висловлювання, проблему інколи "забалакували”. Самі ведучі зборів, брати Капранови, визнали: їхні побоювання, що люди зберуться "покричати”, частково збулися.

До "антиконструктиву” належить і ряд ксенофобських висловлювань, які довелося почути на зборах – звісно, не від ініціаторів і експертів, а від "простих” учасників. Дійшло навіть до тверджень про більшу "європейськість” українців у порівнянні з мешканцями Євросоюзу через меншу домішку іммігрантської крові. Таке твердження Андрій Іллєнко (син режисера Юрія Іллєнка) підкріпив закликом створити штурмові загони та йти громити PinchukArtCentre. Взявши слово, деякі гості вдавалися до русо- чи юдофобської риторики. Ініціатори акції поки що утрималися від жорстких заходів щодо таких висловлювань.

Фізик, перекладач, громадський і культурний діяч Максим Стріха, який головував на секції "Книжки, література та наука”, в коментарі iPlus висловив переконання, що на подальшу роботу подібні настрої не впливатимуть, адже люди, схиблені на питаннях національних відносин, самі, як правило, не надто переймаються копіткою роботою в конкретних сферах. Натомість до роботи, вважає він, підключаться зацікавлені представники регіонів - науковці, працівники видавничої галузі, яких на зборах цілком вистачало. Навряд чи можна вважати ксенофобські настрої репрезентативними для тих представників українського суспільства, чия діяльність пов’язана з культурою чи наукою; просто назва, гасло та ідея заходу виявилися для прихильників таких настроїв притягальними. Зрештою, не вони задавали зборам тон.

Тон задавала рішучість працювати над розробкою конкретних ініціатив із захисту культурних інтересів громадян і пропозицій органам законодавчої та виконавчої влади. У кожній зі сфер культури працюватиме оргкомітет, складений із експертів відповідної галузі. Склад цих оргкомітетів є відкритим; вони прийматимуть пропозиції від усіх зацікавлених та розроблятимуть проекти рішень. Щоправда, поки що не зовсім зрозуміла процедурна сторона подальшої діяльності ініціативи "Україна – зона культурного лиха”, зокрема, не визначено, хто ухвалюватиме рішення – лише експертна рада чи всі, хто долучиться до голосування. Крім того, учасники не змогли визначитися, впливатимуть вони на владу за допомогою спеціально створеного органу з владними повноваженнями (який було запропоновано створити), а чи суто шляхом громадських ініціатив.

Хай там як, а певним залишається одне: заклик кинуто, і його почули. Вижити в умовах культурного лиха людям майже неможливо. Сигнал SOS почули громадяни, тепер його мають почути, ба відчути, можновладці.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Культурa 1 грудня, 2007, 05:04 1177
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції