Вчені з’ясували, чим корисна депресія

Вчені з’ясували, чим корисна депресія©
Наука та IT 3 березня, 2010, 21:50 6582 1
Додати до обраного
Двоє вчених з університету Вірджинії зайнялися вивченням еволюційного коріння депресії, якою страждають близько 7% населення.

Американські психіатри з’ясували, чим корисна депресія, повідомляє в The New York Times Джонах Лерер, автор книги Як ми приймаємо рішення.

"Загадка депресії не у тому, що вона існує: розум, як і плоть, не захищений від поломок. Дійсним парадоксом депресії давно вважається її широке розповсюдження", - пише автор. Якщо шизофренією страждає менше 1% населення, то депресивні стани відчувають близько 7%.

Психіатр з університету Вірджинії Енді Томпсон зайнявся вивченням еволюційного коріння депресії разом з Полом Ендрюзом, психологом-еволюціоністом з Вірджинського університету Співдружності.

Пусковим механізмом депресії є розумовий процес, іменований "румінацією", - це нав’язливі роздуми, "пережовування" одних і тих же думок.

Як вважає психолог Сьюзен Нолен-Хексема, люди, схильні до румінації, частіше хворіють на депресією і хворобливіше реагують на стрес. Румінація пригнічує і розумові здібності: у стані депресії у людини погіршується пам’ять і тому подібне. Все це навело вчених на висновок, що румінація - марна витрата розумової енергії.

Проте Ендрюз і Томпсон, виходячи з еволюційного підходу, передбачили, що румінація виконує якусь корисну функцію. Румінація часто є реакцією на конкретний удар по психіці: наприклад, смерть близької людини або звільнення з роботи. У цьому випадку роздуми допомагають підготуватися до нового способу життя або робити висновки з помилок.

Основні симптоми депресії - нездатність відчувати задоволення, втрата інтересу до їжі, сексу і спілкування - мають конструктивний побічний ефект: не дають відвернутися від животрепетної проблеми, підбили підсумок Ендрюз і Томпсон.

І дійсно, при депресії активізується діяльність головного мозку у відділі, що відповідає за концентрацію уваги, причому чим сильніша депресія, тим активніший відділ. Робота цього відділу також стимулює аналітичне мислення.

На погляд Ендрюза і Томпсона, депресія - це спосіб розбудити наші слабкі аналітичні здібності, полегшити зосередження на складній дилемі. Якби депресії не існувало, ми навряд чи знаходили б вихід зі складних ситуацій. "Мудрість дається недешево, а платять за неї стражданнями", - зазначає автор статті.

Симптоми депресси мають конструктивний побічний ефект: не дають відвернутися від животрепетної проблеми

Наприклад, одному своєму пацієнтові з депресією, молодому викладачеві, Томпсон порадив проаналізувати його проблеми на роботі і прийняти конкретне рішення - звільнитися або залишитися. Вони разом ретельно проаналізували ситуацію, і, як тільки рішення було прийняте, викладач почав одужувати.

Публікація статті Ендрюза і Томпсона у журналі Psychological Review у 2009 році розколола психіатричне співтовариство: одні вітали їхню ідею як перший крок до переосмислення депресії, інші визнали безрозсудним теоретизуванням. Так, психіатр Пітер Крамер з університету Брауна ратує за вживання антидепресантів і заявляє, що романтизація депресії - щось типу ідеалізації сухот наприкінці XIX століття.

На думку Крамера, Ендрюз і Томсон ігнорують види депресії, які не вписуються в їхню еволюційну теорію: хронічну депресію, постінсультну і тому подібне. Між здоровою реакцією на стрес і реакцією хворого депресією є очевидна різниця, підкреслює Крамер.

"Люди, які страждають на тяжку депресією, часто забувають про свою зовнішність: не миються, інколи навіть не користуються туалетом. Вони погано піклуються про дітей", - зазначив антрополог Ед Хейген, відзначивши, що ціна такої деструктивної поведінки дуже висока, аби пояснювати це "перервою на роздуми".

У відповідь на критику Ендрюз і Томпсон визнають, що депресія - всеосяжний термін, за яким ховається цілий спектр симптомів, і гіпотеза аналітичної румінації дійсно застосовна лише до пацієнтів, що реагують на джерело гострого стресу.

"Проблема в іншому, - помічає Томпсон. - У нашому суспільстві депресія стала сприйматися як те, чого в будь-якому разі слід уникати, а якщо вже вона почалася - знімати її медикаментами. Ми так поспішали зняти з депресії клеймо ганьби, що затаврували печаль".

Гіпотеза Ендрюза і Томпсона вписується в загальні тенденції у науці - спроби переосмислити погляд на неприємні переживання і стани. Останнім часом вважалося, що негативних думок і відчуттів слід уникати: так, школа позитивної психології підводить наукову базу під ідею, що людина створена для щастя.

"Проте новітні дослідження негативних настроїв наводять на думку, що печаль має свої плюси і навіть найнеприємніші переживання несуть важливу функцію", - сказано в статті.

Складність у тому, аби змусити людей змиритися з гіркою мікстурою відчаю. "Навіть якщо біль корисний, прагнення уникнути болю залишається сильним інстинктом", - підсумовує автор.

Читайте також:

Названо найдепресивніший день року

У 2009 році світ уберегли від нової Великої депресії

Кожен третій українець вживає заспокійливі

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Inopressa / Н.З.
Побачили помилку - контрол+ентер
Наука та IT 3 березня, 2010, 21:50 6582 1
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
  • ljubin ljubin 4 березня, 12:29 Згоден 1 Не згоден 0 Іван Грозний вважав своє правління і устрій своєї держави епогеєм розвитку...Що краще просто вже не може бути !?!? Так і людина - занадто складна машина. Сьогодні вчені вважають що знають про будову людини практично все, а через 100 років з*ясуєтся, що вони були тільки на початку пізнавання. відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції