25 років до безвізу. Тернистий шлях від незалежності до останнього саміту Україна-ЄС

© Getty Images
Великі надії, які українські політики покладали на саміт 21-24 листопада, не справдилися. Тож безвізова українська епопея триває.

Україна стає ближчою до позитивного рішення про лібералізацію візового режиму з Євросоюзом.

7 грудня за результатами чергового раунду переговорів між Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією Посли ЄС ухвалили проект законодавчої резолюції про новий механізм призупинення безвізових режимів з усіма третіми країнами, прийняття якого називали умовою для скасування візових вимог для громадян України.

Читайте також: Підписані угоди та заяви про долю безвізу. Підсумки саміту Україна-ЄС

8 грудня проект рішення схвалив комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ. 

Після цього резолюція буде винесена на пленарне голосування законодавчого органу ЄС. Цього року у Європарламенту залишилося лише одне засідання, яке відбудеться 12-15 грудня. Очікується, що на цьому ж засіданні буде проголосований і безвіз для України.

Проте й це ще буде не кінець. Після того рішення євродепутатів мають підтвердити міністри Ради ЄС. Рішення Ради ЄС буде опубліковане в "Офіційному віснику ЄС" та набуде чинності на 21-й день після публікації. Далі розпочнуться процедури втілення рішення у життя. Експерти прогнозують, що за позитивного розвитку подій реально скористатися безвізом українці зможуть не раніше весни.

У Брюсселі завершився саміт Україна – ЄС: безвізового режиму так і не буде

ТСН. 16:45 24 листопада, 17:10
Про безвізовий режим, як того хотіли українські політики, так і не оголосили. Але підписали низку важливих документів.  

Як би там не було, у питанні безвізу Україна вийшла на фінішну пряму. ТСН.ua пропонує згадати, як усе починалося.

Історія євроінтеграційного шляху України бере початок від самого проголошення незалежності 1991-го року, коли Євросоюз у спеціальній декларації визнав Україну демократичною країною та партнером у міжнародних відносинах. І вже тоді перший президент Леонід Кравчук висловився за початок переговорів про безвізовий режим.

14 червня 1994 року було підписано Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС, яка є головним документом у відносинах з європейською спільнотою і спрямована на розвиток економічного співробітництва і політичного діалогу. Документ набув чинності 1 березня 1998 року. Тоді ж Україна вперше офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого члена в ЄС.

Читайте також: Порошенко про саміт в Брюсселі: Київ уперше ставить запитання щодо "безвізових" зобов'язань ЄС

Відносини Україна-ЄС розвивалися, відбувалися спільні саміти, затверджувалися стратегії інтеграції України до ЄС, і поступово серед обговорень зближення у законодавчій, політичній та економічній галузях, зокрема запровадження Зони вільної торгівлі, почала виокремлюватися необхідність лібералізації візового режиму для українців.

Візові переговори відбувалися окремо від перемовин про підписання угоди про асоціацію. Першою ластівкою стала Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, підписана та ратифікована Верховною Радою 15 січня 2008 року. Пізніше до угоди були внесені зміни в бік спрощення, які були підписані 23 липня 2012 року та ратифіковані Верховною Радою 22 березня 2013 року. 

Фактично безвізовий діалог стартував на Паризькому саміті Україна-ЄС 9 вересня 2008 року.

4 грудня 2009 року на саміті в Києві було ухвалено Спільну заяву про безвізовий діалог. Зокрема, лідери ЄС оцінили прогрес України в імплементації угод у сфері візового спрощення та реадмісії, що мали сприяти контактам між людьми та допомагати сторонам боротися з нелегальною міграцією.

25 лютого 2010 року Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні, в якій визнав її право на приєднання до ЄС, а Єврокомісії надав мандат задля роботи над "дорожньою картою" безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС.

Підсумком цієї роботи у першому півріччі 2010 року стало узгодження рекомендацій із чіткими критеріями для отримання безвізу, зокрема, запровадження біометричних паспортів.

На саміті Україна-ЄС 22 листопада 2010 року у Брюсселі Україні було надано План дій щодо лібералізації візового режиму (ПДЛВР), розроблений за логікою та філософією "дорожніх карт", які раніше були надані балканським країнам і призвели до скасування для них візового режиму з Євросоюзом. Україна стала першою країною з-поза Балканського регіону, якій Євросоюз надав подібний документ. 

До речі, під словами візова лібералізація слід розуміти не повне зняття обмежень на пересування українців країнами ЄС, а про скасування віз для короткострокових поїздок - до 90 днів без права працевлаштування.

Безвізовий режим з ЄС. Інфографіка
ТСН.ua

7 лютого 2011 року Кабмін прийняв постанову про створення Координаційного центру з виконання плану дій щодо лібералізації Євросоюзом візового режиму для України.

20 квітня 2011 року президент України затвердив Національний план з виконання Плану дій щодо візової лібералізації.

План дій щодо візової лібералізації складається з двох частин. Перша фаза - законодавча. Вона передбачає створення відповідної нормативно-правової бази, наприклад, прийняття закону про біометричні паспорти, про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, про біженців тощо.

Виконання Україною першої фази Плану розтягнулося на кілька років з перервою на Революцію гідності. Протягом 2011-13 років українська сторона надала Єврокомісії кілька звітів про роботу у цьому напрямі. Єврокомісія своєю чергою опублікувала три доповіді-оцінки: 16 червня 2011 року, 9 лютого 2012 року та 15 листопада 2013 року. В Україні у цей час також працювали єврокомісари та експерти ЄК.

Читайте також: Що дасть українцям безвізовий режим з ЄС: міфи та реальність. Інфографіка

Проте восени 2013 року планомірне зближення України з ЄС, а відтак і робота над отриманням безвізу, були перервані.

28-29 листопада 2013 року на саміті у Вільнюсі очікувалось підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яке зірвалося через втручання Росії у справи України.

9 листопада 2013 року у військовому аеропорту під Москвою відбулася таємна зустріч Віктора Януковича, на той час президента України, з російським колегою Володимиром Путіним. Як дізналися журналісти, Путін вмовив Януковича не підписувати угоду.

21 листопада 2013 року Кабмін опублікував розпорядження прем'єра Миколи Азарова призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Рішення уряду країни призвело до Євромайдану та протистояння влади з народом. Після втечі Януковича та зміни влади співробітництво з ЄС відновилося.

Відтак у четвертій доповіді про виконання Україною першої фази Плану дій з візової лібералізації від 27 травня 2014 року Європейська комісія дала рекомендацію про перехід до другої фази. Фактично Україні зарахували проходження першої фази авансом, адже низка так званих безвізових законів у той час ще не була ухвалена депутатами.

Безвізовий режим, історія. Інфографіка
ТСН.ua

28 червня 2014 року Рада ЄС із закордонних справ ухвалила рішення про перехід України до другої фази Плану дій. Вона спрямована на імплементацію прийнятої раніше законодавчої бази, тобто Україна мала показати, що нові закони виконуються, а новостворені органи працюють.

25-27 вересня 2014 року в Україні перебувала місія Євросоюзу, до складу якої увійшли експерти Європейської комісії та держав–членів ЄС, які оцінювали стан імплементації Плану дій. 2 жовтня 2014 року ця місія опублікувала звіт, в якому відзначила ефективну роботу України.

15 грудня 2014 року Євросоюз і Україна провели перше засідання Ради асоціації відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за результатами якого було ухвалено повідомлення про прихильність спільній меті щодо запровадження безвізового режиму. Рада асоціації привітала виконання Україною всіх критеріїв першої фази ПДЛВР.

Також було наголошено, що вже запущено процес оцінки виконання критеріїв другої фази Плану. Рада асоціації підтвердила бажання сторін досягти безвізового режиму за умови, що буде виконано всі критерії щодо належно організованого й контрольованого пересування осіб.

8 травня 2015 року Єврокомісія оприлюднила п'яту доповідь про хід виконання Україною Плану дій, в якій відзначила досягнутий прогрес.

Читайте також: Коли українців пустять до Європи. Все, що треба знати про безвізовий режим з ЄС

І врешті-решт 18 грудня 2015 року Єврокомісія опублікувала шостий і заключний звіт, який робив перспективу безвізу більш осяжною. Політики запевняли, що українці зможуть відпочивати у Європі без віз вже за півроку. Проте прогнози виявилися хибними. Адже за фактом Україна виконала не всі критерії Плану дій, наприклад, у частині боротьби з корупцією.

Позитивний звіт ЄК став можливий лише тому, що європейські політики повірили українському президенту та прем'єру, які взяли на себе зобов'язання виконати решту вимог протягом першого кварталу 2016 року. Серед них: ефективна робота Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК), а також запровадження системи електронних декларацій та зміни до деяких законів.

20 квітня 2016 року Європейська комісія ухвалила політичне рішення про включення України до списку країн, громадяни яких мають право відвідувати країни-члени Шенгенської зони на термін не довше 90 днів.

26 вересня комітет Європейського парламенту з громадянських свобод підтримав надання Україні безвізового режиму.

17 листопада посли ЄС у складі колегії постійних представників дали зелене світло Раді ЄС для початку проведення переговорів з Європарламентом щодо безвізу в Україні.

Наразі тривають консультації між Європарламентом, Єврокомісією та Радою ЄС щодо того, як виглядатиме механізм реагування на міграційні ризики. "Як тільки цей механізм буде схвалено, а є ознаки, що дискусія з цього приводу просувається, у нас буде шлях уперед по безвізовому режиму", - запевнив очільник МЗС України Павло Клімкін.

21-24 листопада відбувся саміт Україна-ЄС, на якому серед іншого обговорили також і лібералізацію візового режиму. Проте численні досягнення - підписання енергетичної та фінансової угод, виділення 15 млн євро на боротьбу з корупцією та 104 млн євро на реформу у держслужбі, погодження чергового траншу на 600 млн євро - затьмарилися тим, що конкретної дати впровадження безвізу Україні так і не було озвучено. 

А на це неодноразово висловлювали сподівання українські політики. Місяць тому президент Петро Порошенко навіть запевнив, що Євросоюз дасть Україні безвізовий режим вже до 24 листопада. Проте на саміті європейська сторона лише констатувала, що Україна виконала усі 144 пункти Плану дій та має право отримати безвіз. Крім того, президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Єврокомісії Жан–Клод Юнкер наголосили, що Україна має шанси отримати безвіз вже до кінця 2016 року.

Тим не менш законодавчі процедури у ЄС повільні та багаторівневі. А черговою перешкодою на шляху України стала міграційна криза в ЄС. Відтак, деякі країни почали висловлювати сумніви щодо надання будь-якій третій країні безвізу до того, як буде ухвалена спеціальна процедура реагування на міграційні ризики.

Врешті решт 7 грудня посли ЄС за результатами чергового раунду переговорів між Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією ухвалили проект законодавчої резолюції про новий механізм призупинення безвізових режимів з усіма третіми країнами.

8 грудня проект рішення схвалив комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ. 

Після цього резолюція буде винесена на пленарне голосування законодавчого органу ЄС. У цьому році у Європарламенту залишилося лише одне засідання, яке відбудеться 12-15 грудня. Очікується, що на цьому ж засіданні буде проголосований і безвіз для України.

Проте й це ще буде не кінець. Рішення євродепутатів мають підтвердити міністри Ради ЄС. І лише тоді можна буде радіти - Україна отримала безвіз. Рішення Ради ЄС буде опубліковано в "Офіційному віснику ЄС" та набуде чинності на 21-й день після публікації. 

Поки ж історія безвізу, яку жартома вже називають українською "Санта-Барбарою", продовжується. 

Ольга Скичко

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 28
  • Виктор Кот Виктор Кот 24 листопада, 18:57 Згоден 52 Не згоден 13 правду наконец написали. три года майдана и получения безвиза уже прошли, впереди ещё чуть-чуть - 22 года и в Европе. Петя, ты прям святой Моисей- через 20 лет в Украине пустыня будет, доводишь до последнего дыхания.... відповісти цитувати PYKA_MOCKBbI PYKA_MOCKBbI 8 грудня, 13:28 Згоден 7 Не згоден 1 У Александра Хахлова в данной теме 5-ть сообщений. И все связаны с "педерацией", "жoпoй" и "гавном". После отмены виз Париж и Брюссель смогут убедиться, являются ли рассказы о дикости хуторских жлобов , российской пропагандой или нет. Жёлто-синие твари сполна порадуют своим литературным запасом жителей Франции и Бельгии. И станут отличным дополнением к беженцам-арабам для полного развала Евросоюза. Слава на Урине! цитувати Дякуємоспам Володимир Володимир 8 грудня, 13:20 Згоден 2 Не згоден 3 чекати вам москальня пустині в Україні ще 3 століття і не дочекаєтесь цитувати Дякуємоспам Александр Хахлов Александр Хахлов 8 грудня, 13:04 Згоден 6 Не згоден 4 к хорошему и светлому всегда путь долгий и нелёгкий а вжопу под названием таёжный союз с педерацией путиноидов аж бегом и без задержек...так что лучше долго и трудно чем всю жизнь в гавне рюськага мира цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції