Безвізовий культ. Коли Євросоюз відкриє кордони українським туристам

© Reuters
Політика 24 листопада, 21:00 10822 8
Додати до обраного
У європейських політиків лишилося кілька тижнів на роздуми.

21-24 листопада у Брюсселі відбувся саміт Україна-Євросоюз, на який українські політики покладали великі надії у питанні отримання конкретної дати рішення щодо безвізового режиму для українців.

Україна наразі виконала усі вимоги Плану дій щодо лібералізації візового режиму - принаймні це засвідчили Єврокомісія та посли ЄС. Проте процедура почала пробуксовувати перед двома останніми інстанціями, які мають погодити рішення. Це Європарламент та Рада ЄС.

Читайте також: Без віз і без валіз. Як у Мережі відреагували на результати саміту Україна-ЄС

Справа в тому, що Євросоюз переживає міграційну кризу, тож представники деяких країн висловлюють побоювання щодо надання безвізу Україні, в якій триває військовий конфлікт. Перед тим, як передати українське рішення на голосування Європарламенту, європейські чиновники хочуть визначитися з механізмом реагування на міграційні ризики, зокрема затвердити процедуру скасування безвізового режиму з країнами у разі появи таких ризиків з їхнього боку. Наразі щодо цього питання тривають консультації між Європарламентом, Єврокомісією та Радою ЄС.

Рішень менше, ніж очікували: у Брюсселі завершився 18-й саміт Україна-ЄС

ТСН. 19:30 24 листопада, 19:55
Загалом можна сказати, що саміт приніс практичних рішень навіть менше, аніж очікували, бо напередодні у Єврокомісії повідомляли, що буде підписано 4 документи, а підписали ж лише 2. Один із них - меморандум про співпрацю у галузі енергетики, він рамковий, а друге рішення - це допомога Україні у боротьбі із корупцією.

За підсумками саміту президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Єврокомісії Жан–Клод Юнкер закликали країни-члени ЄС ухвалити рішення про скасування віз для України до кінця 2016 року. Адже вони розуміють, що черговий провал безвізу стане репутаційним провалом не лише для української влади, але і для самого євроінтеграційного шляху в Україні.

Експерти наголошують, що безвізове рішення для України може бути ухвалене і до затвердження механізмів реагування на міграційні загрози. Головне тут - політична воля ЄС.

Чекати лишилося недовго. Цього року Європарламент збереться ще двічі у пленарному режимі - на початку і всередині грудня. Тож єврочиновники мають три тижні на рішення.

Детальніше про механізм отримання Україною безвізового режиму з ЄС читайте у статті "25 років до безвізу. Тернистий шлях від незалежності до останнього саміту Україна-ЄС"

Богдан Яременко, голова Фонду "Майдан закордонних справ":

- Сьогодні у Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС, на якому обговорювали подальші кроки у візовій лібералізації. Президент Петро Порошенко раніше називав чимало дат остаточного запровадження безвізового режиму із Євросоюзом, але строки постійно посувалися. Одна із версій - у Європейському союзі є побоювання, що відкриті кордони з Україною стануть причиною міграційної кризи. Однак реальних підстав для цього немає: хто хотів, ще раніше виїхали за кордон, і візи не були для них перепоною.

Як бачимо, уряди країн-членів ЄС відкинули усі сумніви, тому є рішення Європейської комісії, яке визнає, що Україна виконала всі свої домашні завдання щодо підготовки запровадження безвізового режиму, і рекомендували іншим органам Європейського союзу розпочати процедуру прийняття політичного рішення. Є схвальні рекомендації комітетів Європарламенту, а також рекомендації Європейській Раді на рівні послів. Тобто ми фактично дійшли до того етапу, що навіть побоювання міграційної хвилі з України не може вплинути на надання нашій державі безвізового режиму.

“У мене немає підстав вважати, що ідею запровадження системи скасування безвізу спеціально вигадали, аби зупинити розгляд питання щодо України.”

Єдина перешкода, щоб остаточно відкрити кордони з Україною, – внутрішня проблема в Європейському союзі, яка вилилася у бажання європейських країн створити процедуру тимчасового призупинення дії безвізових режимів. Деякі члени ЄС наполягають, що рішення про безвізовий режим із будь-якою державою можна приймати тільки після того, як буде затверджена процедура його скасування. Однак жодних часових рамок для цього не встановлено. Це, звичайно, вносить невизначеність в українське питання: чи європейці відкинуть цю процедуру і розглядатимуть її окремо, надавши Україні безвізовий режим, чи все-таки безвіз з нашою країною і остаточне рішення Європарламенту і Європейської ради не приймитиметься, аж доки вона не буде узгоджена. Тому поки не можна робити серйозних прогнозів щодо часу, коли вільні з ЄС кордони для українців стануть реальністю.

Насправді, ідея запровадження системи скасування безвізу циркулює в ЄС останні два роки, і з Україною вона безпосередньо не пов'язана. Так, українське питання могло спонукало до цього, але у мене немає підстав вважати, що її спеціально вигадали, аби зупинити розгляд питання щодо України. Питання безвізу розглядається щодо інших країн, і найбільш проблемною з точки зору Європейського союзу є Туреччина.

Євген Магда
Facebook/Євген Магда
Євген Магда, директор Центру суспільних відносин:

- Варто розуміти, що лібералізація візового режиму не означає спрощення працевлаштування чи серйозне полегшення доступу громадян України до ринків Європейського союзу. Тобто на сьогодні усі розмови, які точаться навколо безвізового режиму, більше схожі на своєрідний карго культ з ритуальними танцями.

Насправді безвізовий режим - це добре. І Україна його поза сумнівом отримає. Президент Єврокомісії Жан Клод Юнкер закликав сьогодні ухвалити це рішення ще в цьому році. Тож приблизно у першому кварталі 2017 року ми можемо отримати цей "день X", коли зможемо їздити до Європейського союзу з біометричними паспортами і без віз.

Треба також усвідомлювати, що Україна дійсно виконала усі вимоги. Затримка значною мірою пов'язана із тим, що вона стала жертвою міграційної кризи в Європейському союзі. Вирішення цієї проблеми в ЄС розтягнулося на роки і було різношвидкісним.

Відтак, Україна опинилася в ситуації, коли з одного боку у Євросоюзу є прагнення показати свою зацікавленість у відносинах з нашою державою, а з іншого боку, є острах з приводу наслідків надання безвізового режиму такій великій за розмірами і кількістю населення державі, де триває військовий конфлікт.

“Україна отримала урок того, що треба більш гучно відстоювати власні інтереси і не боятися втратити приязнь з боку наших стратегічних партнерів.”

Водночас цей саміт став хорошою школою для українських політиків. Тут можна погодитися зі словами українських офіційних осіб, що це перший саміт, де Україна не просила, а вимагала - оскільки мала для цього всі підстави. У тому, що Україна зараз не отримала конкретної дати впровадження безвізового режиму, є певний позитив. Адже натомість Україна отримала урок того, що треба більш гучно відстоювати власні інтереси і не боятися втратити приязнь з боку наших стратегічних партнерів.

Позитив саміту в цілому полягає у тому, що Україна засвідчила свій статус стратегічного транзитера енергоресурсів, і в тому, що Європейський союз продемонстрував непохитність у питанні продовження санкцій проти Росії до виконання нею Мінських домовленостей, і, відповідно, буде намагатися і далі рухатися вперед назустріч Україні, як про це заявив Юнкер.

Василь Філіпчук, голова Міжнародного центру перспективних досліджень:

- Питання безвізового режиму важливе не лише як спрощення для українців можливості подорожувати Європейським континентом, але й значною мірою уособлення того, що нарешті після Майдану, після стількох років внутрішніх проблем і труднощів, які ми переживаємо, а це і російська агресія, і трагічні події на Майдані, що нарешті є хоча б якісь позитивні новини, що є світло в кінці тунелю.

Безвізовий режим вже фактично став такою морквинкою, яку тримають перед українцям і кажуть, що життя може бути кращим. І той факт, що спочатку було відтягування, невиконання певних зобов'язань з нашого боку, потім були пояснення з боку ЄС, що треба ще почекати і ще щось зробити, а тепер це затягування пояснюється взагалі міграційними питаннями. Це дуже слабка розрада для українців. Не можна постійно тримати морквинку і не давати хоча б трошки відчути позитив, тому що через якийсь час ця морквинка зігниє і перетвориться на антистимул. Тобто подальше затягування з безвізовим режимом зіграє на посилення антиєвропейських тенденцій та скепсису в українському суспільстві щодо євроінтеграції. Тобто рішення мало би бути, навіть попри внутрішні українські проблеми, корупцію тощо.

Хоча з іншого боку ми розуміємо, що цей саміт був зустріччю з друзями України - Юнкером і Туском. І я сподіваюся, що у високопосадовців ЄС буде достатньо інструментів, щоб реалізувати свої заклики про надання Україні безвізового режиму до кінця 2016 року. Йдеться про наступні два, максимум три робочі тижні. Якщо протягом цього строку не буде прийнято рішення або щодо механізму призупинення безвізового режиму, або щодо роз'єднання цього питання з наданням Україні безвізового режиму, тоді, боюся, лінія довіри до Євросоюзу в Україні буде під великим питанням.

Ольга Скичко

Безвізовий режим з ЄС. Інфографіка
ТСН.ua

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Політика 24 листопада, 21:00 10822 8
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 8
Вибір редакції