Домовилися домовлятися. Підсумки та прогнози щодо долі Донбасу після "нормандської" зустрічі

© Reuters
На окуповані території мають ввести озброєну поліцію ОБСЄ.

Провал? Прорив? Чи просто нічого не змінилось... Зустріч глав держав у "нормандському форматі" стала подією, яка може надовго визначити перебіг війни або замирення на Донбасі. Відбулася перша за останній рік зустріч президента України Петра Порошенка, президента Росії Володимира Путіна, канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда. Проблема в тому, що кожен із них приїхав у Берлін зі своїм таємним планом.

Про це йдеться у сюжеті програми ТСН.Тиждень.

"Нормандія" в Берліні – зустріч, яка залишалася під питанням до останнього моменту. Телефонні перемовини і консультації в кулуарах додавали інтриги, але не ясності. Взяти курс на Берлін і її канцелярію Ангела Меркель переконала учасників тоді, коли в цю зустріч не вірив уже майже ніхто.

Для організації саміту залишалася доба. Рекордними темпами служба протоколу складала програму, до Берліна зліталися журналісти, готувалися поліцейські патрулі. Та самі учасники вже в переддень попередили, що прориву не буде. Зустрітися без надії на прогрес Берлін і Париж наважилися, бо невдовзі вибори, бо треба щось робити з Мінським процесом, а передовсім із катастрофою у Сирії.

Читайте також: Впровадження "дорожньої карти" поверне український суверенітет окупованому Донбасу – Порошенко

"Мінські домовленості були підписані, як вони були підписані. Я вже тоді, коли вони були підписані, сказав, що це квадратура круга. Це можна, звичайно, виконати, але тільки якщо є чітка політична воля обох сторін. А, звісно, коли одна сторона має волю дестабілізувати Україну, тоді це дуже важко", – говорить політолог Німецького товариства зовнішніх відносин Вільфрід Йілге.

Уже наступного вечора на червоному килимі відомства канцлер Ангела Меркель тисне руку Петру Порошенку, потім цілує Франсуа Олланда. Через годину зустрічає Володимира Путіна. Той ніби ніяковіє, а Меркель на правах господині командує – тут зупинитися, там фото, тепер можна йти.

Тим часом метрів за 100 звідси активісти розкладають закривавлених ведмедиків – як символ убитих російськими бомбами дітей у сирійському Алеппо.

Справді, гучний прийом для московського гостя підготували протестувальники. На демонстрацію вийшли і сирійці, і люди з українськими прапорами. Вони сподіваються, що переговори у "нормандському форматі" принесуть їхнім країнам мир.

"Ми маємо спільну біду і спільного ворога, тому ми разом і це нас об'єднує", – зазначила активістка Тетяна Летаїв.

Та по іншу сторону ганку російські мігранти серед порівняно нечисельної демонстрації за Путіна заклики сирійців недочули та називають його "рятівником" від біженців, а Меркель називають "американською агенткою".

Підвищеного тону не уникли навіть в офісі канцлера. Розмова була прямою, скаже потім Меркель. "Ти просто перестань стріляти", – крикнув президент України в обличчя Путіну, переказують свідки журналістам у кулуарах. Москва вже не ховаючись показує світові справжніх виконавців волі Путіна в Україні – по його праву руку давно нев'їздний в ЄС Володимир Сурков. Через це євродепутати вже запитують, чого варті санкційні списки ЄС, коли Сурков їздить. Утім Путін хотів провезти ще й Гризлова, але Меркель не дозволила.

Переговори затягувалися, журналісти чекали, дипломати нервували. Перші заяви в посольстві України в Німеччині зробив Петро Порошенко.

"Жодних документів сьогодні не підписано і підписувати на планувалося", – сказав він.

Документ ще підготують – дорожню карту з чітким порядком виконання всіх пунктів Мінських угод. На місцевих виборах в ОРДЛО буде озброєна поліцейська місія, прогнозує президент.

"Для забезпечення підготовки до майбутніх місцевих виборів, коли безпекові умови дадуть нам можливість проводити ці вибори, ми зробимо спробу, щоби запровадити озброєну поліцейську місію ОБСЄ", – уточнив Порошенко.

Про місію пізніше, спочатку проект закону про вибори та підготовка до них, каже Меркель глибокої ночі. Вона ще затримала у себе Путіна – поговорити про Сирію. Безоглядне убивство цивільного населення силами Росії та президента Сирії Асада посилило занепокоєння Заходу так, що Олланд заговорив про військовий злочин, а Меркель не виключає нових санкцій. Російському гостеві нетерпілося покинути Берлін – на прес-конференції вже на летовищі він не допустив жодного запитання.

Усі розуміють – за чотири тижні розробити та підписати дорожню карту, коли Україна та Росія мають протилежне бачення, важко. Організувати дієву місію ОБСЄ – ще важче, каже уповноважений уряду Німеччини з ОБСЄ.

Читайте також: Лідери ЄС погодились із Порошенком зберегти санкції проти Росії

"Це складне завдання для ОБСЄ. Не можна забувати, як довго тривав збір уже наявної місії до 600 спеціалістів для Сходу України. Треба шукати людей, які мають воєнні знання, орієнтуються географічно, розуміють мову. І їх десь треба знайти. Це не 20, і не 30 людей. Українська сторона називала п'ять тисяч і це величезний контраст із тим, чим досі займалася місія спостерігачів ОБСЄ", – пояснив уповноважений уряду Німеччини зі співпраці з Росією та з питань головування в ОБСЄ Ґернот Ерлер.

Глави міністерств закордонних справ, які тепер мають розробити документ, виглядали того дня і ночі геть не втішеними. Безпека залишилася основним змістом нормандських переговорів. Далі найскладніше – перенести слова і політичну волю на папір, дорожню карту. Сізіфова праця для глав МЗС, які здогадуються, що в Москві інтерпретація знову буде своя.

Офіційна позиція Кремля більш ніж скупа. Жодної конкретики. Москва підтверджує свою згоду на введення озброєної місії ОБСЕ. Але диявол криється як завжди у деталях. Чи отримують поліцейські з європейським мандатом контроль за кордоном, поки не відомо.

"Головна функція полягає в тому, щоб спостерігачі моніторити дійсно кордон, щоб все-таки через кордон не надходило озброєння. Був знайдений компромісний варіант – добре, не українська місія, але підсилюємо контроль з боку ОБСЄ. Інша справа, що це все красиво звучить у загальному. Коли дійде справа до конкретики – будуть великі проблеми", – прогнозує керівник Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктор Мироненко.

У реальності Кремль продовжить чіплятися за кожен сантиметр української землі, попереду важкі та в'язкі переговори. Віддавати Дебальцеве, яке російська армія захопила вже після підписання Мінських угод, Путін наразі не збирається.

"Ми багато уваги приділили питанням безпеки і домовилися щодо цілого ряду позицій, пов'язаних з розведенням сторін конфлікту. Домовилися, що ми продовжимо вибір тих точок і тих місць на території, де можна буде продовжити цю роботу. Підтвердили, що ми готові розширити місію ОБСЄ в зоні відводу і в пунктах зберігання важкої техніки", – сказав президент Росії Володимир Путін.

Тобто Москва хоче залишити бойовикам танки та артилерію, які два роки у безлімітному режимі поставлялись на Схід України. А це значить, до реального відновлення контролю над окупованими територіями Донбасу в цілому дуже далеко. Головне ж досягнення – за сприянням посередників будуть говорити не гармати, а політики та дипломати. Жодних гарантій, але вірогідність подальшого наступу Росії зменшено. Донбас ризикує перетворитись на черговий заморожений конфлікт під контролем Москви.

"Не може бути в політичному компромісі такого рішення, що завтра Путін чи Росія заявлять: "Так, ми йдемо з Донбасу". На жаль, цей конфлікт буде вирішуватися дуже довго. Не місяці, а може навіть і не роки, це питання, боюся, на десятиліття№, – каже керівник Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктор Мироненко.

Перемовини у Берліні незалежні російські експерти трактують як останній шанс для Путіна – піти з Донбасу та зберегти обличчя. Мовляв, Росія зацікавлена у реінтеграції Донбасу в правове поле України. Та зустріч четвірки вкотре показала світу, хто є хто у війні за Донбас. Жодних ілюзій. Так звані "молоді республіки" тримаються виключно на російських грошах та штиках.

Байки про "громадянську війну" в Україні розлітаються на друзки, коли Путін вирішує стріляти чи не стріляти, віддавати Дебальцеве чи не віддавати, пускати Україну на свій кордон чи не пускати. Утім зміни є. Вже зараз тема окупованого Донбасу майже зникла з російського інформпростору. Федеральні канали в режимі нон-стоп рапортують про чергові успіхи у війні в Сирії. "Нормандська четвірка" висвітлюється як доповнення до перемовин про багатостраждальне сирійське Алеппо. Те, що мало стати інструментом проти України, раптом виявилося ще гарячішою проблемою.

Для розуміння позиції Києва на переговорах та оголошенні їхніх результатів нашими керівниками слід виходити з того, що Україна є найбільш зацікавленою стороною у закінченні війни і загальному розв'язанні кризи на Донбасі.

Саме тому вже сам факт проведення переговорів у "нормандському форматі", тобто Україна-Німеччина-Франція-Росія, Київ називає досягненням, бо вони відбулися всупереч волі Москви. Україна ж із нетерпінням чекає американських виборів, бо розраховує на більшу підтримку нового господаря Білого дому. Тому Київ тактично відтягує ухвалення безповоротних рішень. Успіхом української сторони називають домовленість про складання "дорожної карти" виконання Мінських домовленостей.

"Щоб потім ми мали чіткий план. У цьому плані – конкретні терміни. Під тими конкретними термінами – відповідальні. Під тими термінами – якісь прописані механізми тиску. Крім економічних санкцій – ембарго на енергоресурси, відключення SWIFT, щоб це не був знову маскарад", – наголошує голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.

За планом, послідовність почнуть узгоджувати до кінця наступного місяця. Критики вже сьогодні говорять про безперспективність цієї роботи.

"Поточна подальша робота буде зосереджена на рівні Міністерства закордонних справ. Що МЗС може зробити за цих обставин? Нічого! МЗС нічого не може в цих умовах зробити", – говорить український дипломат Василь Філіпчук.

Росію таки дотисли на запровадження збройних сил ОБСЄ в зону війни, але як це відбуватиметься – невідомо. Україна вимагає – на всю територію і кордон, Кремль обмежує їх тільки секторами відведення та зберігання техніки. Інтереси українців і росіян більше ні в чому не перетинаються. Нам потрібен мир, їм – ні.Після попередньої "нормандської" зустрічі від обстрілів окупаційних військ у лавах Національної гвардії загинуло 17 бійців, 39 поранено, у Збройних силах – вбито 216, поранено 1296.

Читайте також: Порошенко пояснив присутність на переговорах у Берліні "санкційного" Суркова

"Ті цілі, які росіяни ставили перед собою, коли починали агресію, – вони не досягнуті. Тому їм потрібен конфлікт для того, щоб далі давити на Україну. Виконання політичної частини, зокрема голосування за Конституцією, амністія терористам, вибори – вони підірвуть політичну стабільність, яка так чи інакше функціонує. І це недопустимо для інтересів українського керівництва", – пояснює дипломат Василь Філіпчук.

Ці переговори, справді, не принесли ясності щодо проведення виборів на окупованих землях. Щоправда, пізніші заяви українського керівництва багато хто розтлумачив, як відхід Києва від, здавалося б, залізного принципу "зранку – контроль кордону, ввечері – вибори".

"Але станом на сьогодні ми є дуже далекими від того, щоб просуватися до питання організації виборів, оскільки для того потрібно досягти всіх необхідних безпекових передумов. Тому спочатку – це повний моніторинг з боку ОБСЄ, вироблення планів передачі кордону і на другий день після виборів – передача кордону українським прикордонникам", – говорить міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Підсумовуючи загальну картину: Меркель і Олланд прагнуть довести світу свою політичну потрібність. Путін хоче керувати сепаратистами, але щоб годував та забезпечував їх Київ. Порошенка це теж не може влаштовувати. Сторони зайшли в глухий кут і тому, найімовірніше, прагнутимуть не добитися більшого, а не втратити, що мають зараз.

Наталія Фібріг, Роман Цимбалюк, Сергій Швець

Чим закінчилися для України переговори лідерів "нормандської четвірки" у Берліні

ТСН. Тиждень 23 жовтня, 19:56
Перша за останній рік зустріч Порошенка, Путіна. Меркельі Олланд і розмови півночі в так званому "нормандському форматі". Проблема в тому, що кожен із них приїхав у Берлін зі своїм таємним планом. Хто кого дотис у цьому нічному дипломатичному бою, дивіться у матеріалі ТСН.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / ОЛ
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
  • Валентина Бойченко Валентина Бойченко 23 жовтня, 20:16 Згоден 2 Не згоден 4 Сейчас смотрю выступление Порошенко о результатах переговоров норманского формата и удивляет, что он несёт? И всё для своего зрителя. Сплошная брехня и самовосхваление"Я, ЯЯ"Идиота сложно остановить. Его там взули как мальчишку, та же Меркель несколько раз выводила его из-за стола и говорила "пять минут " Отводила Порошенко в уголок и успокаивала его. А всё потому, что орал, перебивая всех не соглашаясь выполнять по пунктам Минские договорённости. А на выходе у него взл интервью канал 5 российский. Порошенко заявил, что российским каналам он не отвечает, хотя сам тут же ответил. Пообещал , что безвизовый режим для украинцев наступит в ноябре. Порошенко был осторожен- назвал месяц, но не назвал год. Врёт как дышит!!!!!!! відповісти цитувати
Вибір редакції