Експерти проаналізували п'ять основних тез Кремля, якими він обґрунтовував необхідність вторгнення на український півострів.
Двоє фінських вчених довели безглуздість п'яти основних "аргументів", які Кремль наводив для виправдання і навіть необхідності свого вторгнення і анексії Криму.
Професор міжнародного права Лаурі Ханнікейнен і доктор Теро Лундстедт з Хельсінського університету в зробили це у своєму дослідженні під назвою: "Аргументи щодо вторгнення Росії в Крим заводять міжнародно-правові доктрини у глухий кут", повідомляє фінський телеканал Yle, пише ZN.UA.
Експерти звертають увагу, що найчастіше Росія згадує Косово, коли виправдовується за злочин проти сусідньої країни. Автори нагадують, що перш ніж НАТО втрутився в ситуацію у Югославії, ООН визнала, що албанське населення Косово в небезпеці. Також, перш ніж було проголошено незалежність Косово від Сербії, переговори тривали 9 років. Росія ж окупувала Крим за два тижні, прикриваючись балканським прецедентом - хоча російське населення півострова не було в небезпеці. Тому, на думку дослідників, Косово навряд чи може виправдати агресію Росії проти України.
Референдум, який Москва теж наводить також як доказ, що кримчани "хотіли приєднатися до Росії", на думку фінських вчених, теж поганий аргумент. Він був організований нашвидкуруч непопулярним політиком Сергієм Аксьоновим, який на виборах в 2010 році отримав лише 4% голосів. До того ж голосування відбулося в присутності російської армії, а в бюлетені не було пункту про те, щоб лишитися в складі України. Експерти вважають, що обидва варіанти означали приєднання до РФ. Експерти зауважують, що навіть якби "референдум" був організований легітимно, Крим не мав права самостійно відділятися від України. Згідно з міжнародним правом, Київ мав би схвалити незалежність Криму. Але в такому разі, швидше за все, спочатку почалися б тривалі переговори про статус півострова в складі України.
Також Росія заявляє нібито в Криму життя росіян "було під загрозою". Але дані делегацій Ради Європи, ООН і ОБСЄ спростовують це.
"Якщо хто і був під загрозою, то це кримські татари і, можливо, роми. Але не росіяни", - запевняє Ханнікайнен. Також експерти звертають увагу на те, що міжнародне законодавство не дозволяє країнам захищати етнічних співвітчизників на теріторії інших країн за допомогою військової сили.
Фінські вчені спростовують і твердження Москви, що нібито повалений президент Віктор Янукович і "влада Криму" попросили Росію про захист. Але Янукович уже не міг цього зробити, тому що не був президентом України. Експерти звертають увагу, що його від влади усунули демонстранти на Майдані, що не суперечить міжнародним законам. А влада Криму не має повноважень просити іншу країну про будь-що.
Також Володимир Путін заявив у своїй промові 18 березня 2014 року, що нібито на території України "виникла фашистська держава", з якою Росія "не укладала угод". Фінські вчені теж вважають це твердження нісенітницею. Тому що навіть повалення влади ніяк не впливає на виконання міжнародних угод.
Учені з Хельсінського університету також звертають увагу на те, що через півроку після проголошення незалежності Косово в Південній Осетії на території Грузії виник конфлікт, у який потім втрутилася Росія. На їхню думку, це сталося не випадково. І окупацію Криму теж варто розглядати як частину одного і того ж процесу, який почала Москва. На їхню думку, потенційно всі країни, які колись входили в СРСР, під загрозою.
Нагадаємо, нещодавно уповноважений президента у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв повідомив, що у Криму зниклими без вісти вважаються 22 людини, більшість із яких кримські татари.