В конфлікті з Росією виграти навряд чи вдасться, а з економікою все ще складніше, тому залишаються реформи у сфері державного управління.
Таку думку в колонці на ТСН.uа висловив грузинський політолог, колишній віце-мер Батумі і член політради партії Михайла Саакашвілі "Єдиний національний рух" Гела Васадзе.
"Перед Україною сьогодні стоять три великих виклики - війна з Росією, економіка та система взаємовідносин громадян і держави. Та сама система, через яку українці і вийшли на Майдан", - каже Васадзе.
При цьому політолог зазначив, що в конфлікті з Росією виграти навряд чи вдасться, а з економікою ситуація ще складніша, тому залишаються реформи у сфері державного управління.
"Для їх проведення не потрібно нічого, крім команди однодумців і політичної волі. За наявною інформацією, у команді Петра Порошенка вже прийнято рішення про проведення реформ. Причому більш радикальних і швидких, ніж це було в Грузії. Завдання - пройти за шість місяців той шлях, який Грузія проходила шість років", - сказав Васадзе.
Він наголосив, що "нічого нереального в такому сценарії немає, бо певною мірою Україна сьогодні знаходиться у набагато кращому становищі, ніж Грузія у 2003 році".
"По-перше, 2003 року в Грузії було соціальне замовлення на повернення окупованих територій, на відродження економіки, на боротьбу з корупцією. Але замовлення на реформи як такого в Грузії не було, воно формувалося під час розвитку подій. В Україні таке соціальне замовлення є", - сказав Васадзе.
Другою причиною політолог назвав відсутність у грузинського керівництва досвіду проведення реформ на пострадянському просторі, на який можна було спертися.
"У Грузії реформаторам доводилося діяти методом проб і помилок, набиваючи безліч гуль. Тому реформа митниці була проведена тільки у 2010 році, а реформи охорони здоров'я та середньої освіти так і не були доведені до кінця. В українського керівництва все це є. Крім того, Україна набагато більше Грузії, а це дає більше можливостей протистояти Москві", - додав Васадзе.
Повний текст читайте в колонці Гели Васадзе: Чому радикальні реформи неминучі