"Для України дуже корисно, що Тимошенко сидить"

Мельниченко і Розинська хочуть провести медовий місяць на островах© Євген Малолєтка/ТСН.ua
Інтерв’ю 30 січня, 2013, 09:51 23546 18
Додати до обраного
Новоспечене подружжя в інтерв'ю ТСН.ua розповіло про те, де і коли планують стати батьками, де збираються жити і чому ув'язнена Тимошенко – це добро для України.

Журналістів ТСН.ua скандальні молодята Микола Мельниченко і Наталя Розинська зустрічають гостинно, з яблучним пирогом і кавою.

Микола зізнався, що ненавидить шкарпетки, тому ходить вдома виключно босоніж. Наталя ж підготувалась ретельно, хоч і швидко – бо зустріла журналістів ще у халаті. Що не завадило їй вже за 20 хвилин бути у всеозброєнні.

Дивіться фото: Розинська у розкішній білій сукні пішла з Мельниченком під вінець

- Ви казали, що у першу шлюбну ніч зламали ліжко. Купили вже нове?

Н.Р. - Ми вночі зламали ліжко, а вранці рахували гроші. Ні, ми полагодили. У спальні дуже велике ліжко. І воно, ну, зламалося.

А що робили?

Н.Р. - Стрибали, бігали, раділи (сором'язливо сміється).

- Це ж з третьої спроби Ви змогли одружитись?

Н.Р. - Це якась містика, хоча я в такі речі не вірю. З третьої спроби я долетіла до нього, з третьої спроби ми заручились і так само з третьої спроби ми одружились. Ми робили спробу одружитись у Нью-Йорку, у Празі, і це все було можливо для нас. Перший раз мене побили, другий раз Миколу затримали в Італії і третій раз це все ж таки сталося в Україні.

- До речі щодо побиття. Чи знайшли тих, хто Вас побив?

Н.Р. - Ні. В групі, яка розслідує цю подію, приблизно 20 слідчих. З травня місяця по сьогоднішній день мені лише одного разу зателефонував слідчий і запросив мене на бесіду. І на цьому все. Ви знаєте, у мене був конфлікт з (прес-секретарем МВС Києва – ред.) Володимиром Поліщуком, я подала на нього до суду, і власне після всіх цих подій він озвучив три версії.

Перші дві  - хуліганство та з професійних мотивів. При тому, що на той час я займалась спортивною журналістикою, переважно програмою про футбол і темою підготовки про Євро-2012. І хто за це мене міг побити, я навіть не уявляю собі.

І третя версія, що я сама собі це зробила. Більше того, начальник спецпідрозділу "Кобра" Віктор Стрілець навіть розповідав мені, як можна зламати собі два ребра. Він казав, що якщо залізти на третю сходинку, стрибнути на спину, підставивши при цьому собі ліктя, то в принципі теоретично можна зламати ребро. Я кажу - добре, а скажіть мені будь ласка, як можна розбити собі обличчя так, щоб шрам був і чотири шви накладали і взагалі втратити свідомість? Я кажу, ви припускаєте, що я сама билась головою об стінку? Ну, ви знаєте, всяке буває, каже він. Тобто такі у нас були розмови з представниками силових структур.

- Вам самим вдалось щось з'ясувати?

Н.Р. - Не вдалося. Але хочу розказати, що за два місяці до того, як сталася ця ситуація з "Коброю", мене пограбували. Вкрали в мене прикраси - браслет і годинник. Дорогі речі були. Причому сталося це в палаці "Україна" на одному дуже відомому світському заході.

Потім чомусь президент НТКУ Єгор Бенкендорф сказав, що він мене звільняє. Правда потім ми все з'ясували і ніхто нікого не звільнив, ми порозумілись. Він зрозумів ситуацію і навіть намагався мені допомогти.

Потім був скандал з "Коброю", коли мені наставляли пістолет у голову. І закінчується це все моїм побиттям.

Тобто ось вся ця низка подій, які я не знаю як пережила, сталася після того, як суспільство дізналося про те, що я наречена Миколи Мельниченка. Три з половиною роки ми ретельно приховували наші стосунки. Потім відомий тележурналіст Катерина Осадча певним чином про це дізналася і фактично винесла це на люди. До того у мене все було добре у всьому.

- Як Ви вважаєте, кому це потрібно?

Н.Р. - Коли Микола воює проти колишнього президента України, під яким на сьогодні багато політиків та бізнесменів, які так чи інакше все ще залежні і утворюють собою оцю єдину групу, яка утримує Україну, то який спосіб дістати людину, яка за кордоном, якій ти нічого не можеш зробити? Зробити щось тому, хто дорогий для цієї людини.

М.М. - Іще дивіться. У Кучми у підпорядкуванні 26 чи 27% всього ефірного телебачення України. Потім дуже багато я б сказав "ручних" керівників силових структур. Наприклад, той же Хорошковський (Валерій Хорошковський, екс-голова СБУ – ред.) на моє особисте глибоке переконання є людиною, яка сильно залежна від Кучми.

Н.Р. - Ви не уявляєте, наскільки Микола Іванович є небажаною персоною для багатьох людей в Україні. Тому його і охороняють цілодобово. Багатьом людям в Україні було би легше, якби Миколи не було. У США він був недосяжним. А мене дістати дуже просто і дуже легко. І це удар по Миколі прямо в серце.

- І це змусило вас повернутись до України?

М.М. - Ні, мене змусило повернутись до України дещо інше.

Н.Р. - Микола хотів мене забрати. 2 травня, коли сталася пригода з "Коброю", я вже взяла відпустку на два місяці, я мала їхати до Нью-Йорку ретельно вивчати англійську мову, готуватися до вступу у Колумбійський університет і залишатися у США, покинути Україну. І ця пригода змусила мене тут залишитися.

І якби я виїхала туди, Микола був би взагалі недосяжний, йому нічого не можна було б зробити. Він натомість міг робити все – бути суб'єктом надання інформації, суб'єктом слідчих дій, допитів, повідомлень. Група з України вилітає до США, утрясає всі законодавчі нюанси і Микола все ще головний свідок у справі Кучми і багатьом іншим справам.

Наталя Розинська, Микола Мельниченко_15
Євген Малолєтка/ТСН.ua
Молодята отримали у подарунок посуд, фоторамки, постільну білизну

- Зараз Ви тут. Плануєте в Україні лишитись чи таки повернутись до США вже вдвох?

- Ми плануємо лишатися в Україні. Ми тут залишимось, це наша Батьківщина.

- Ви ж кажете, що тут небезпечно.

М.М. - Воно небезпечне до того часу, поки не відбудеться судовий процес, поки суд не надасть оцінку моїм діям. Саме тоді, коли це відбудеться, тоді не буде сенсу мене вбивати тим людям, яким я потенційно загрожую і крадіжкам мільярдів доларів яких в юридичному плані буде надана оцінка.

Н.Р. - Тобто нам треба протриматись певний час. Був прийнятий новий КПК, який сприяє тому, що Микола зараз робить. Я вважаю, що це знак. Я особисто трактую це як те, що Бог на нашому боці. Зокрема, дорозслідування буде йти два місяці, потім має бути суд, більше на дорозслідування повернути не зможуть.  

М.М. - Плюс ще. Те рішення Конституційного суду, яке він ухвалив на моє особисте переконання за хабар, який дав Кучма судді КС…

Н.Р. - За нашою особистою інформацією - щоб на нас потім ніхто не подав до суду, ми кажемо "на наше глибоке громадянське переконання" цей хабар становив близько 25 млн.дол.

Дивіться фото: Розинська з Мельниченком мріють розправитись з судами і гайнути на острови

М.М. - На моїх же записах є достовірна інформація, що сім'я Кучми на 2000 рік казково збагатилася на суму 8 млрд.дол. І що таке ці гроші на 2000 рік? Це приблизно 800 тис. двокімнатних квартир у Києві. Весь житловий фонд Києва.

Ідемо далі. Новий КПК виводить мене, мої записи вже на новий рівень. Я вже є свідком, мої записи вже є речовим доказом. Я особисто вдячний Портнову за цей новий КПК, який би він не був.

Більше того, є особлива практика Європейського суду з прав людини, де чітко сказано, що записи, які зробила людина сама особисто для того, щоб запобігти резонансному або великому суспільному злочину, мають йти як докази. Тому на підставі рішення Європейського суду та сама Генпрокуратура України має сказати – записи Мельниченка є речовим доказом.

- За який час до смерті Гонгадзе Ви прослухали записи, на яких йшла мова про його вбивство?

М.М. Дивіться, коли у мене була можливість, я попереджав людей. Наприклад, у 1999 році я врятував від провокацій спецслужб головного редактора газети "День", дружину Євгена Марчука Ларису Івшину. А також сина Марчука врятував від провокацій, які готувала СБУ проти його батька-кандидата у президенти – підкинути наркотики та арештувати його сина. Я попереджав Ющенка через Євгена Червоненка у 2000 році про провокації, які плануються проти нього, я попереджав Юлію Тимошенко. Я попереджав Гонгадзе. І саме тому він звернувся із офіційним листом до ГПУ. Я все робив, що я міг робити. Я попередив Гонгадзе, і це в матеріалах кримінальної справи є.

Або як ви вважаєте, щоб я підійшов, я, людина, яку особисто в лице знає Кравченко, Деркач. І коли Кучма дав наказ слідкувати за Гонгадзе, як говориться, прямою мовою – "задрочити Гонгадзе", що в перекладі з бандитського сленгу означає вбити. А я весь час був біля кабінету Кучми. Як ви уявляєте, щоб я підійшов до Гонгадзе, і щоб зовнішнє спостереження доповіло, що Гонгадзе зустрічався із вашим охоронцем? Це просто абсурд. Або попередити треба було в прямому ефірі прямо з кабінету, щоб вся Україна чула.

Нам потрібна зміна політичних еліт. Мені особисто наприклад дуже гидко і прикро, що Віталік Кличко – там де Пінчук скаже Кличку бути, там він і є. Арсеній Яценюк… За моєю інформацією, і Кличка, і Сеню Яценюка фінансує Пінчук (Віктор Пінчук, зять Леоніда Кучми – ред..). І мені дуже гидко бачити, як Кучма вигодовує собі нові політичні сили, через які знову буде продовжувати керувати країною.

- Ви казали, що у вас є ще якийсь компромат на Кучму і Литвина. Коли ви його оприлюдните і чи оприлюдните взагалі?

М.М. - Оприлюдню. Я спочатку із своєю карною справою розберуся, потім буду рухатись далі. Новий КПК дає можливість писати заяви про злочини, після того прокуратура зобов'язана внести їх у Єдиний державний реєстр і розслідувати. На превеликий жаль правоохоронна система за всі 12 років після того, як записи були оприлюднені, їй нецікаво було знати про записи і злочини, які були там зафіксовані.

Нецікаво знати, яким чином Ющенко у 1999 році надрукував гривню і вона упала в 2 рази по відношенню до долара, і яким чином потім облігації НБУ потрапили до рук вищого керівництва країни. Їм нецікаво, як відбувалася приватизація, вибори, чому СБУ (за моєю інформацією, що є на записах) кидала гранату у натовп людей Вітренко в Кривому Розі, щоб скомпрометувати іншого кандидата у президенти. Так, їм це нецікаво, бо або вони самі особисто пов'язані, або вони матеріально залежать від тих, хто скоював ці злочини.  

- Остання справа Тимошенко по вбивству Щербаня. Кузьмін ще у 2011 році заявляв, що докази її причетності до замовлення вбивства депутата містяться у справі Лазаренка в США. Ці докази – це Ваші записи?

М.М. - Це потрібно у Кузьміна питати. Я був опитаний у справі Щербаня, я надав свідчення, надав записи. І в інтересах в першу чергу самої Тимошенко, щоб судовий процес по вбивству Щербаня був, і щоб він не був таємний як у справі Пукача. Аби він був публічним і люди могли самі надавати оцінку тим доказам, які надає прокуратура чи як захист розбиватиме ці докази вщент. І це в інтересах суспільства. Тому я кажу, що я надав докази, що у мене на записах є інформація, що Тимошенко причетна до перерахування грошей кілерам. А далі має бути судовий процес, який має це все розслідувати, давати оцінку. Я абсолютно переконаний, у Кузьміна серед доказів є не тільки мої записи.

- Наталю, а яка Ваша позиція щодо цієї справи проти Тимошенко?

Н.Р. - Я як громадянин на сто мільйонів відсотків переконана, що будь-якого політика, який вже довго тусується в українській політиці, є за що посадити. Раніше це не можна було зробити, бо вона постійно була або прем'єром, або народним депутатом.

- Але все одно важко сказати, що Тимошенко є найбільш винною серед усіх політиків в Україні. Чому саме вона має сидіти?

М.М. -Успіх будь-якої справи є, коли там є три складові – особиста, корпоративна і державна зацікавленості. Наприклад, справи Кучми і Гонгадзе. Там не було цих трьох складових. Державного інтересу там не було.

Справа Тимошенко – тут, як я бачу, трохи більше складових. Є державний інтерес. І тому за Тимошенко так взялися. Я не намагаюся бути суддею, адвокатом, прокурором. Я намагаюся бути свідком. Мені дуже тяжко, бо мені закидають багато претензій. Кажуть, якщо він знав про злочини, чому він Кучму не пристрелив, наприклад. Чому він не зробив те, чому не зробив те. Ви хочете, щоб в особі Мельниченка був і свідок, і прокурор, і судовий виконавець, якого Мельниченко засудить до розстрілу і сам приведе його у виконання.

У справі Тимошенко, я думаю, як би ми не хотіли, також на якомусь рівні особистий інтерес. Не тільки у влади, але й в опозиції. Дуже багатьом в опозиції вигідно, щоб Тимошенко сиділа. Але винна Тимошенко чи не винна, мені її особисто дуже шкода, шкода, що вона сидить. Але є інші люди, інші жінки, які сидять в набагато гірших умовах. Також є люди, які скоювали злочини гірші, ніж Тимошенко, і їм за це нічого немає. І дійсно, ця проблема існує сьогодні в державі. Вибіркове правосуддя – так, воно є.

Чому це сталося саме з Тимошенко? Ну так зірки склалися. Але те, що відбувся злам закону – це позитивно. Було б гірше для України, для суспільства, якби цього прецеденту не відбулось. Раніше влада попередня і майбутня могла робити все, що забажає, тому що знала - влада, яка буде після неї, нічого їй не зробить. А так... Тому я кажу, що в історичному масштабі для України дуже корисно, що Тимошенко сидить. Цинічно буде сказано, але для країни це позитив.

- Ви не думали зробити щось типу українського Вікілікса?

Наталя Розинська, Микола Мельниченко_8
Євген Малолєтка/ТСН.ua
Журналістів пара пригощала пирогом
Н.Р. Ви знаєте, його так і називають. Ви знаєте, що Микола вже зараз фактично є засновником юридичної компанії "Мельниченко і партнери ". І ця людина буде займатися тим, що захищатиме людей. Це буде не тільки юридичний і адвокатський супровід, але упор на антирейдерство.

- А як Ваше детективне агентство "Тамплієри"?

Н.Р. - Власне оце воно і є. Але оскільки закон, який дозволяє проводити власне суто детективну діяльність ще не ухвалений, тому фактично це і буде детективне агентство, яке буде займатись детективною діяльністю. Це і оперативно-розшукова робота, це і розвідка інформації, це і захист інформації (наприклад, виявляти "жучки"). За фактом це буде детективне агентство, а де-юре це буде юридична компанія. І фактично все те, про що ми говоримо, можна проводити у законодавчій площині.

- А як Ваша політична кар'єра, будете продовжувати?

Н.Р. - Звичайно, так.

- З Радикальною партією Олега Ляшка?

Н.Р. - Він фантастична людина, він простягнув мені руку допомоги, коли від мене всі відвернулися. Назва партії не має жодного значення. Можливо в контексті всього, що відбувається в Україні, це смішно звучить. Але я вірю в це. Я хочу бути першою людиною, яка прийде в політику не красти, а щось робити таке, яке покладене робити народному депутату.

- Розкажіть ще трохи про весілля. Що вам надарували?

Н.Р. - В принципі подарунки були такі дуже практичні для початку сімейного життя. Це і рамочки для фотографій, сервіз, різні предмети побутового характеру для спільного життя. Тарілки для фруктів, постільна білизна.

- Миколо, а спілкуєтесь з екс-дружиною і дочкою Лесею?

М.М. – Так, спілкуюся.

- Наталю, а Ви знайомі з Лесею, колись зустрічалися?

Н.Р. - На жаль, ми не знайомі з Лесею, але така пропозиція прозвучала від пані Лілі. В принципі, якщо ми будемо в Америці, ми можемо поспілкуватись, познайомитись. Звичайно, я ніколи в житті не стану її другою мамою, я на це не претендую. Але я готова стати для неї хорошою подругою.

А тим людям, які закидають, що я зруйнувала родину, скажу, що на момент, коли ми з Миколою познайомилися у Володимирському соборі, вони вже близько трьох років з Лілею не жили разом. Вона була там, він був тут. І фактично це не була родина в класичному розумінні цього слова. Самі розумієте, якщо чоловік і жінка приймають рішення жити на відстані, вони усвідомлюють усі наслідки і, мабуть, готові до них.

- З батьками один одного порозумілися?

Н.Р. – Так, звичайно, мій батько приїжджав на весілля, мій брат. Потім у мене є ще бабуся, мати мого батька. Вона не змогла приїхати на весілля, і на жаль деякі журналісти інтерпретували це по-своєму.

Насправді вона зараз дуже хвора, тому і не змогла приїхати. Одразу після весілля ми поїхали до Львова, познайомилися, святково пообідали.

А з батьками Миколи ми знайомі дуже давно. Я навіть люблю приготувати якусь їжу і з Миколою завезти їм, вони вже старенькі.

- Але мати Миколи Івановича казала…

Н.Р. - Мати сказала, що журналісти поставили запитання, яке очевидно звучало так: "Як ви оцінюєте, що Микола розлучився, зараз знову одружився?". Знаєте, як в старих людей, які звикли – один раз одружився, і на все життя. Для неї це горе, що та сім'я розпалась. І вона каже – я не знаю, звідки на мою голову звалилося таке горе. Тобто вона мала на увазі, що розлучення Миколи і його колишньої дружини – це горе. Бо все ж таки дитина і так далі. Журналісти в сюжеті це потім інтерпретували, що мати, відповідаючи на питання про нову невістку, сказала таке. Тобто це вже питання етики.

- А коли Ви плануєте заводити дітей?

Н.Р. - Зараз ми не вживаємо алкоголю, намагаємось організувати здорове харчування. Тобто ми щодня готуємось для цього і морально, і фізично. І думаю, що як тільки Микола завершить всі свої судові процеси, я думаю до весни все це завершиться, ми нарешті поїдемо в спільну подорож, яку назвемо медовим місяцем, вже по-справжньому місяцем. Після весілля я сама їздила на Шрі-Ланку ненадовго.

І просто поїдемо дуже далеко, щоб нікого не бачити і не чути, залишитися на якомусь океанському острові вдвох і думаю там якраз це і станеться. Ми хочемо, щоб це було в ідеальному, гармонічному стані нас обох. Думаю, ми поїдемо на острів Вікторія на Сейшельських островах і там здійсниться це чудо.

Розмовляла Світлана Кузьменко

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua / Микола Мельниченко
Побачили помилку - контрол+ентер
Інтерв’ю 30 січня, 2013, 09:51 23546 18
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 18
Вибір редакції