ТСН.ua з'ясовував, яка мова наступною може отримати статус регіональної, і чи не стане скандальний закон Колесніченка-Ківалова надто дорогим для України.
Мовний ефект доміно
Минулого тижня міська рада Одеси запустила в Україні парад мовних суверенітетів – за півтора тижні російська отримала статус регіональної у шести областях та кількох окремих містах, зокрема у Харкові, Херсоні, Миколаєві та Севастополі.
Невдачі зазнала хіба що спроба болгар в Ізмаїлі на Одещині. За рішення про оголошення болгарської мови регіональною більшість депутатів не захотіла голосувати.
А от дві області взагалі вибились зі струнких лав прихильників дітища Колесніченка-Ківалова. Так, керівництво Полтавщини оголосило, що не буде робити жодну мову регіональною, а Тернопільська облрада оголосила регіон поза його юрисдикцією.
Самі ж автори мовного закону прогнозували, що російська мова стане регіональною в 13 областях з 27 – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим та Києві із Севастополем.
Також статус регіональної вони пророкували для кримськотатарської в Криму, угорської в Закарпатській області та румунської в Чернівецькій.
Цікаво, що ці прогнози, як і сьогоднішні рішення облрад, ґрунтуються на даних останнього Всеукраїнського перепису, проведеного ще у 2001 році.
Читайте інтерв'ю з автором закону про мови Вадимом Колесніченко
Сам же батько мовного закону регіонал Вадим Колесніченко запевняє, що "жодна з областей не ухвалювала рішення про надання російській статусу регіональної".
"Рішення про визначення статусу мови жоден орган місцевого самоврядування не має права ухвалювати. Це право держави. Місцеві органи самоврядування, місцеві органи влади мають право проінформувати населення, дати доручення місцевим органам самоврядування підготувати програму з реалізації закону", - наголосив Колесніченко у коментарі ТСН.ua.
Він порекомендував уважно прочитати рішення цих облрад, аби впевнитись - вони лише інформують населення, що на їх території такий-то відсоток населення володіє російською мовою.
"У них йдеться про необхідність підготувати програму, вирішити питання фінансування, розподілення його між групами і класами у садках, школах після офіційного збору заяв батьків про мову навчання дитини", - зауважив Колесніченко.
Дійсно, у рішеннях деяких облрад немає фрази про надання російській статусу регіональної. Наприклад, депутати Дніпропетровської облради рекомендували громадам області забезпечити "права громадян на використання державної, російської, або інших мов, які будуть визнані як регіональні на відповідних територіях".
А Запорізька облрада своїм рішенням лише постановила "довести до відома територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, місцевих рад Запорізької області, що російська мова, як регіональна мова, використовується на території Запорізької області".
Закон ненаукової фантастики
Окрім болгар, яким довелось пережити гірке розчарування у новому законі, представники інших нацменшин поки не поспішають із регіональним статусом для своїх рідних мов. Кримські татари від початку були проти закону, бо вважають його загрозою для цілісності держави.
"Ми не хочемо, щоб наша мовна проблема вирішувалася за рахунок документу, який завдає шкоди інтересам всієї країни і сприяє сепаратизму", - казав голова Меджлісу Мустафа Джемілєв.
Та й загалом мовний закон кримських татар не влаштовує, вони розраховують на більше.
"У татар, на відміну від решти українських етнічних меншин, немає своєї національної держави. Україна - наша держава. Тому статус регіональної мови для кримськотатарської нас не влаштовує. Ми хочемо, щоб наша мова була державною", - пояснює кримський татарин Енвер Аметов.
Натомість українські румуни вітають ухвалення закону. "В Чернівецькій області існує багато сіл, де живе румуномовне населення, але існують тільки українські школи... В Чернівецькому університеті існує лише кафедра румунської мови... Хоча на побутовому рівні половина області говорить румунською", - каже секретар об'єднання "Румунська спільнота України" Ауріка Божеску.
Президент Міжрегіонального об'єднання "Румунська спільнота України", народний депутат від ПР Іван Попеску навіть запевнив, що рішення про статус румунської мови в Чернівецькій області буде прийнято вже через 3 місяці.
А от українські поляки не бачать практичного сенсу в законодавчих змінах. "Житомир, Вінниця - в цих регіонах найбільші польські громади в Україні. Мовним законом я шокований - це перший крок до розвалу держави. Є ж конституція - там чітко записано, що державна мова є українська. Я не уявляю, щоб українці у Польщі вимагали окремого статусу для своєї мови", - здивований голова Товариства польської культури Еміль Лєгович.
Глава Товариства угорської культури Закарпаття Міклош Ковач також не має оптимізму щодо дітища Колесніченка-Ківалова.
"Уявляти, що після того, як він набере чинності, буде оголошено набір кадрів до обладміністрацій, міліцейських відділків і прокуратури, де вимогою до претендента стане володіння угорською, – це з галузі ненаукової фантастики", - вважає Ковач.
Віце-президент Федерації нацменшин України Йосиф Зісельс вважає, що у цьому законі мова йде тільки про російську. "Причому справа не в тому, що ратують за російську мову - борються за право не говорити українською", - вважає Зісельс.
Дорогий "язык"
Та, незважаючи на те, скільки ще нацменшин піднімуть мовне питання, вже зараз виникає питання фінансування дітища Колесніченка-Ківалова.
Експерти називають це головною підставою того, що закон де-факто не працюватиме. Звідки візьмуться гроші на "язык", не зазначено у жодному з рішень, прийнятих обласними і міськими радами. Раніше політики і експерти називали вартість його втілення у життя цього закону від 5 аж до 50 мільярдів гривень.
Адже весь документообіг парламенту, уряду та адміністрації президента вестиметься тільки українською і обов'язково перекладатиметься на регіональні мови. Діловодство, документація у міських органах влади також.
За згодою сторін суди можуть проводитися з використанням регіональної мови. За мовною ініціативою парламентарів, судді та нотаріуси мають вивчити другу мову самі. Школярі і студенти зможуть обирати, якою мовою вони хочуть вчитися – пиши заяву, і держава повинна надати тобі викладача. Тож підручники також мають видаватися 18 мовами.
Сам автор переконаний, що на реалізацію закону потрібні копійки. "А що вирішувати з фінансуванням? У нас що, завтра з'являться на мільйон дітей більше? Дитина фінансується державою. Все інше: документація, бланки – це все копійки. Фінансування буде із місцевого і державного бюджету. Що встигнуть, в цьому році. Все інше в наступному", - вважає Колесніченко.
Він додав, що зміни відбуватимуться відповідно до можливостей, які є на завершення поточного бюджетного року. Інші нюанси виконання закону будуть закладатися з наступного року в кошторис країни.
Українській бути до 2030 року?
Автори мовного закону наголошують, що кожен українець зобов'язаний знати українську, а документ лише створює можливість для функціонування мов нацменшин паралельно з державною. Та експерти застерігають - в таких конкурентних реаліях українська мова до 2030 року може не вижити.
"Якщо цей закон справді почне реалізовуватися, то швидше можна говорити про остаточне зникнення української мови, ніж про мовний розкол", - каже експерт з регіонального розвитку Олег Хавич.
Такої ж думки і Джемілєв. На його думку, якщо російська одержить особливий статус, у етнічних українців не буде стимулу вивчати рідну мову. "Не буде цього стимулу і у кримських татар, оскільки вони володіють російською мовою не гірше за самих росіян", - вважає він.
Проте доктор філологічних наук Оксана Сліпушко з університету Шевченка, яка у складі робочої групи разом з академіком, директором Академії педагогічних наук НАН України Василем Кремінем і під керівництвом ректора університету Леоніда Губерського працює над удосконаленням мовної політики в Україні, не є прихильницею апокаліптичних прогнозів зникнення української мови.
"Буде затверджена спеціальна програма для всіх рівнів освіти, спрямована на те, щоб в усіх навчальних закладах українська була як мова державна. З української мови складатимуться кваліфікаційні іспити. Тобто кожен громадянин України буде зобов'язаний володіти державною мовою, щоб далі продовжувати своє навчання", - зауважила професор.
Сліпушко також впевнена, що на фоні закону повернеться квотування у сфері ЗМІ, телебачення та кіноіндустрії.
"На нашу думку, квотування буде цим виходом, який дозволить ЗМІ і телебаченню бути хоч частково україномовними. Я думаю, очевидно, що система квотування безперечно має бути. 50% є їх оптимальним розміром квот. І вони повинна встановлюватись і регулюватись державою", - зауважила вона.
У пояснювальній записці до закону його автори переконували, що "прийняття нового проекту про мови об'єднає суспільство на ґрунті прав людини, взаємоповаги та толерантності ". Та поки єднанням і не пахне - у Ізмаїлі ображені болгари планують судитись, а у Миколаєві прихильники і захисники закону влаштували бійку.
Хоча з одним аргументом Колесніченка-Ківалова не можна не погодитись - "Україну розколюють не мови, а політики, які спекулюють на мовному питанні".
Світлана Кузьменко
А як Ви оцінюєте блискавичне отримання російською мовою статусу регіональної одразу в декількох областях? Залишайте свої коментарі під матеріалом.