Затримання Бочковського у прямому ефірі, Мосійчука - у Верховній Раді та публічні сварки Саакашвілі - у добірці політичних баталій 2015 року.
Але були й такі випадки, коли високопосадовці усіляко намагалися приховати та замовчати ганебні факти, як було наприклад, з виявленням у Міністерстві інформації так званої п'ятої колони.
ТСН.ua пропонує згадати найгучніші скандали 2015 року.
Протистояння Саакашвілі-Яценюк
Від часу призначення Міхеіла Саакашвілі на посаду голови Одеської області його супроводжують скандали. Найбільш гучні пов'язані з його протистоянням з прем'єром Арсенієм Яценюком та міністром МВС Арсеном Аваковим.
На початку вересня Саакашвілі звинуватив уряд у пособництві інтересам українських олігархів і небажанні змінювати ситуацію на Одеській митниці та в Державіаслужбі. "Я хочу, щоб прем'єр-міністр України діяв в інтересах народу України, а не Коломойського, а не Ахметова, а не будь-якого іншого", - заявив глава області.
Яценюк запальну промову Саакашвілі назвав брехливою. Сказав, що на особисті випади реагувати не буде, а зі злочинами на митниці має розібратися слідство. Втім, наступного дня Кабмін звільнив голову Державіаслужби, хоча після перевірки зауважень до його роботи не було.
Публічне протистояння на цьому не завершилось. На звинувачення Саакашвілі відповів Ігор Коломойський. "Коли собака без намордника когось кусає, потрібно карати і собаку, і, що важливо, її господаря. Собак у таких випадках присипляють. А в нашому випадку її можна відправити післяплатою до Грузії, щоб вона відповіла за покусаних там людей", - заявив бізнесмен.
Саакашвілі сприйняв ці слова як погрозу, про що написав на своїй сторінці у Facebook: "Олігархи заробили всі свої гроші за рахунок слабкості держави і вони все робитимуть для того, щоб держава завжди лишалась слабкою".
За кілька днів за Саакашвілі довелося віддуватися президентові. Питання критики одеським керманичем уряду було порушено на засіданні Кабміну, яке проходило за участі Порошенка. Тоді президент пообіцяв порушити цю тему на раді регіонів, куди запрошено і голів обладміністрацій. Але при цьому попросив утриматися від публічного з'ясування стосунків усередині владної команди.
Пізніше, на початку листопада пішов новий виток з'ясування стосунків між Яценюком та Саакашвілі. Прем'єр, якому не давали покою попередні звинувачення одеського голови у потуранні інтересам олігархів, піддав свого заочного опонента критиці.
Говорячи про реформи, Яценюк вказав на те, що Саакашвілі був дуже успішним в Грузії, і чому б йому не повернутися на батьківщину: "Якщо він був таким успішним в Грузії, чому він тепер не може туди повернутися? Що це за така реформа судової системи?".
Напруження між Саакашвілі з однієї сторони та Яценюком і Кабміном з іншої не спадало. І 14 грудня вибухнув новий політичний скандал. Цього разу емоції вирували під час засідання Національної ради реформ, на якому головував Петро Порошенко. Після виступу Саакашвілі слово взяв Аваков. Він розкритикував "м'який" виступ одеського очільника, згадавши йому попередні заяви про те, що Кабмін очолює корупцію. У свою чергу Саакашвілі не дав Авакову завершити виступ, почалася суперечка, під час якої Аваков запустив в сторону Саакашвілі склянкою з водою.
Також міністр з головою ОДА встигли обмінятися обвинуваченнями у корупції. Аваков натякнув, що Саакашвілі перешкоджає приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ). Губернатор на це заявив, що Аваков "сидить на схемах". Розмова докотилася до того, що Аваков назвав Саакашвілі гастролером і запропонував йому забиратися геть з України. До конфлікту долучився і прем'єр. "Ми тебе запросили в країну справу робити, а не аферизмом політичним займатися. Брехло", - сказав Яценюк. Тут Порошенко нарешті закрив засідання.
Президент пізніше прокоментував інцидент. Порошенко заявив про неприпустимість лайки та образ на Нацраді - особливо тих, які мають ксенофобський підтекст та зачіпають національну гідність людини.
В Адміністрації президента не хотіли оприлюднювати відео засідання, на якому стався конфлікт. Але 16 грудня Аваков виклав його на своїй сторінці у Facebook, супроводивши публікацію зверненням до Порошенка. До речі, про сам інцидент стало відомо після публікації того ж Авакова, у якій він пов'язував приватизацію ОПЗ зі спілкуванням Саакашвілі з російським олігархом, власником підприємства "Уралхім" Дмитром Мазепіним. Відео цієї розмови оприлюднив прес-секретар Міністерства Артем Шевченко.
Це, до речі, і є та сама зустріч і перемовини в Одесі глави тамтешньої ОДА і російського хімічного олігарха власника "Ур...
Опубліковано Artem Shevchenko 15 грудня 2015 р.
Своєю чергою, Саакашвілі назвав відео сфабрикованим і пов'язав реакцію Авакова розслідуванням на ОПЗ. "Тому що це дуже велика корупційна схема, в якій замішані інтереси депутатів "Народного фронту" Сергія Пашинського, його бізнес-партнера Сергія Тищенка, а також нардепа Миколи Мартиненка", - заявив голова Одеської ОДА.
Аваков сам пізніше припустив, що відео зустрічі Саакашвілі із російським олігархом може бути фейковим.
Примітно, що вересневому конфлікту Саакашвілі з Яценюком передувала поява на сайті президента петиції щодо призначення Саакашвілі прем'єром.
Тоді президент відповів на петицію, пояснивши причини, чому це є неможливим. Йшлося про так званий "імунітет" Яценюка: 11 грудня 2014 року Верховна Рада схвалила програму діяльності Кабміну Арсенія Яценюка, і протягом року парламент не може розглядати питання про відповідальність цього уряду. Але рік вже минув. Стався новий скандал за участі Саакашвілі та членів Кабміну, а у ЗМІ знову почали з'являтися роздуми на тему "Чи бути Саакашвілі прем'єром".
Скандал у прямому ефірі. Бочковський
25 березня під час засідання Кабміну правоохоронці затримали керівника Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського, якого звинувачують в організації злочинної схеми закупівель - пальне для рятувальників покупали за завищеними цінами. Разом з ним затримали і його заступника Василя Стоєцького.
15-20% від сум закупівель як "відкати" перераховувалися на рахунки Бочковського і Стоєцького на Кіпрі та на острові Джерсі.
Затримання у прямому ефірі викликало емоційну реакцію українців, адже таке в Україні відбувалося вперше. Самих чиновників, які були шоковані таким розвитком подій, одразу ж звільнили з посад. Також цей скандал супроводжувався відстороненням від виконання обов'язків керівників управлінь ДержНС у всіх областях.
Скандал отримав продовження, коли прокурор відкликав клопотання про обрання запобіжного заходу Бочковському, аргументувавши це недостатньою доказовою базою. Мовляв, у документах справи вказуються численні іноземні компанії, щодо яких необхідно провести перевірки і тільки потім висувати претензії до екс-голови ДСНС.
Ця подія викликала резонанс у суспільстві, відтак генпрокурор Віктор Шокін доручив вести справу іншому прокурору, фігурантам якої були висунуті додаткові обвинувачення у корупційних діях. Відтак 28 березня суд відправив екс-главу ДСНС і його заступника на два місяці за ґрати з можливістю звільнення під заставу у сумі 1,2 млн грн. Стоєцький зміг вийти на волю 1 квітня, Бочковський - наступного дня. Затримка була пов'язана з перевіркою походження заставних грошей Держслужбою фінансового моніторингу. Вона шукала кримінальний слід, але, судячи з усього, не знайшла.
Слідчі знову проводили у Бочковського обшуки, вилучене не коментували. Суд кілька разів продовжував запобіжний захід фігурантам розслідування. На початку жовтня слідчі нарешті завершили досудову роботу, за результатами якої колишнім керівникам ДСНС закидали низку злочинів, що призвели до втрати державою понад 6,6 млн грн. Суд у справі мав відбутися 14 грудня, але через неявку адвокатів Стоєцького слухання довелося перенести на 14 січня вже наступного року.
До речі, сам Бочковський заявляв, нібито справа проти нього розвалюється і що його неправомірно звільнили з посади. Він навіть намагався поновитися на посаді через суд.
Людина-Шкіряк рятує Непал
Після скандального затримання очільників ДСНС відомство у ранзі виконувача обов'язків очолив Зорян Шкіряк - колишній депутат Київради і радник голови МВС.
Новий керівник обіцяв зайнятися підвищенням зарплати рятувальникам та розпочав масову люстрацію. Проте далі на нього одна за одною валилися масштабні катастрофи: у квітні почалися лісові пожежі поблизу ЧАЕС, 25 квітня стався руйнівний землетрус у Непалі, де на той час перебували більше двох сотень українців.
Саме після скандалів, які розгорталися навколо проблем з евакуацією українців, Шкіряку довелося залишити свою посаду. Спочатку борт ІЛ-76 Міноборони, направлений на допомогу українцям, довго не міг вилетіти з України, очікуючи дозволу на посадку у Катманду. Вночі 29 квітня це вдалося зробити, але через завантаженість непальського аеропорту, було вирішено сідати у Делі і там чекати на свою чергу.
Тут сталася ще одна прикрість - в українському борті виявили технічну несправність. Тож частині учасників української експедиції довелося летіти у Катманду чартерним рейсом з Делі. Тим часом українців у Непалі прихистив у своїй резиденції почесний консул України. Решта розмістилися у готелях.
Літак не змогли швидко відремонтувати: насос-регулятор, що надіслали до Індії дипломатичною поштою, не підійшов, тож довелося чекати на новий. Евакуація затягувалася. У скрутному становищі опинилися і журналісти, які супроводжували рятувальну місію ДСНС. У них не було можливості самостійно утримувати себе на території Непалу, тож вони звернулися по допомогу до МЗС.
4 травня військовий літак, який застряг у Делі, вже був "на льоту". Крім того, за українцями пообіцяли вислати ще один борт - чартер зі Стамбулу. Проте обом повітряним суднам знову довелося чекати дозволу на посадку у Катманду. Врешті-решт, 5 травня ІЛ-76 забрав майже сотню людей, включаючи іноземців з Грузії, Росії, Польщі та Франції. Але і це ще був не кінець. Попереду літак чекали зупинки в Делі та Баку для дозаправки. Під час посадки у Делі у багатостраждального ІЛ-76 пробило колесо. Затримка в Делі склала понад чотири години, під час якої виснажені люди виходили з літака і спали просто на летовищі. В Азербайджані український борт затримався ще на 12 годин, поки відпочивали пілоти. 7 травня літак нарешті приземлився у Борисполі.
Обговорення у Мережі епічної операції з порятунку українців у Непалі, яка розтягнулася на тиждень, важко назвати компліментарним для Шкіряка. Розпалювало пристрасті й той факт, що голова ДСНС полетів у рятувальну експедицію разом із цивільною дружиною Катериною Храмовою.
Після повернення Шкіряк пояснив затягування евакуації відсутністю досвіду таких масштабних операцій в Україні. А свою супутницю чиновник похвалив, запевнивши, що вона літала за свій рахунок і на місці надавала психологічну допомогу українцям.
12 травня Шкіряк повідомив про те, що йде з посади голови ДСНС. Кабмін звільнив його за тиждень. Довго без роботи чиновник не сидів – Арсен Аваков повернув його у МВС на посаду свого радника.
Діамантові прокурори
5 липня СБУ провела обшук в головному слідчому управлінні Генпрокуратури. У результаті був затриманий перший заступник начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимир Шапакін та заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць.
За даними слідства вони вступили в корупційну змову та отримали хабар у розмірі 3 млн 150 тис. грн. Зловмисники вилучили техніку в підприємства, що займалося видобутком піску в Київській області, чим заблокували його роботу. За "допомогу" в поверненні техніки прокурори через посередників вимагали та отримали гривневий еквівалент $ 150 тис. Підприємець Валерій Гібаленко виступав посередником у цій схемі.
Під час проведення обшуків у скандальних прокурорів було виявлено понад $ 500 тис. готівкою, автомат Калашникова і холодну зброю, наркотики, багато ювелірних виробів і 65 діамантів, після чого їх стали називати "діамантовими".
Печерський райсуд Києва обрав Корнійцю і Гібаленку запобіжний захід у вигляді арешту з правом внесення застави у розмірі 3,2 млн грн, а Шапакіну - арешт із правом внесення застави у розмірі 3 млн грн.
Проте все це - лише сухі факти. Справа діамантових прокурорів призвела до грандіозного протистояння у верхівці самої ГПУ. З одного боку, над справою працювали заступники генпрокурора Давид Сакварелідзе і Віталій Касько. Водночас інші заступники генпрокурора Володимир Гузир і Юрій Столярчук зі схвалення самого Шокіна намагалися, як писали ЗМІ, протидіяти слідству.
Так, за тиждень після затримань ГПУ порушила справу проти підлеглих Сакварелідзе і Каська, які вели справу. Також з боку керівництва ГПУ лунали погрози звільнити процесуального прокурора, який давав дозволи на всі арешти та обшуки.
У зв'язку з цією ситуацією під Генпрокуратурою пройшов пікет, учасники якого вимагали відставки Гузиря та Шокіна. А в Раді тим часом почали збирати підписи за відставку генпрокурора. Примітно, що Гузир у цей час пішов у відпустку. А пізніше - подав у відставку.
До подій долучився і Петро Порошенко, який висловив підтримку боротьбі з корупцією. Сакварелідзе і Гузир доповідали про "діамантову справу" особисто президентові. Порошенко пообіцяв скасувати прокурорську недоторканність та сприяти тому, щоб справа прокурорів-хабарників була доведена до суду.
Водночас, з огляду на тиск, який чинився на слідство, Касько висловлював побоювання, що хабарники опиняться на волі. Так і сталося. Обидва прокурори сплатили застави, а Корнійцю навіть повернули паспорт, тож він тепер без перешкод може виїхати за кордон. У жовтні прокуратура висунула Корнійцю нові обвинувачення, а у листопаді просила суд взяти його під варту через те, що він не виконав попередній запобіжний захід - не вніс заставу 3 млн 45 тисяч грн. Проте марно. У грудні Печерський райсуд знову відмовився арештувати Корнійця.
З моменту затримання "діамантових прокурорів" пройшло майже півроку, а матеріали слідства досі не передано до суду. Сакварелідзе пояснив таку затримку тим, що ця справа виявилася лише вершиною айсберга злочинних схем. Тим часом за відставку Шокіна знову збирають підписи депутати.
Бійцівський клуб
Цього року депутати Верховної Ради продовжували шокувати громадськість бійками через спірні питання. Очевидно, що за два роки після революції народні обранці так і не навчилися вирішувати питання цивілізовано.
Перша бійка року, під час якої пролилася кров, сталася у лютому. Суперечка під час розгляду законопроекту щодо спрощення умов ведення бізнесу вилилася у штовханину між нардепом від "Самопомочі" Єгором Соболєвим і народним обранцем від "Батьківщини" Вадимом Івченком. А після того, як нардепів розборонили в залі засідань, "дуель" між політиками продовжилася в кулуарах.
У березні побилися народні депутати Сергій Мельничук та Олег Ляшко. Напруга через зміну політичної прописки колишнього комбата "Айдару" не вщухла і конфлікт переріс у криваву бійку.
Як відомо, на початку року батальйон "Айдар" розколовся на тих, хто воює на фронті, та прихильників Мельничука, які влаштували акцію з палаючими шинами біля стін Міноборони. У цій історії було замішане і сумнозвісне "Батальйонне братство", щодо якого ТСН.ua проводив розслідування: "Як захист прав військових став провокацією на користь Кремля".
У квітні незначний інцидент стався за участі "радикального" депутата Андрія Лозового. Його обурила фраза одного з колег. Він побіг до сектора фракції Блоку Петра Порошенка і почав штовханину.
Кілька місяців у "силовому блоці" Ради тривало затишшя. Лише у липні сутичка між нардепами Ігорем Мосійчуком і Юрієм Луценком на деякий час загальмувала роботу Верховної Ради, яка того дня працювала над скасуванням депутатської недоторканності. А вже за кілька днів конфлікт розгорівся між нардепом Володимиром Парасюком та його колегою Романом Насіровим. Парасюку не сподобалось те, що Насіров досі не склав мандат і прийшов у Раду голосувати за конституційні зміни. Проте штовханина тривала недовго – нардепів швидко розборонили.
А Вова Парасюк чуть по голові не отримав)Може за те, що штраф за проїзд на червоне світло не сплатив?))
Опубликовано Дмитрием Чигриным 16 июля 2015 г.
Парасюк взагалі претендує на звання головного бійця Ради. У парламенті суперечки виникали з Володимиром Литвином, пізніше він намагався розпочати штовханину з депутатом групи "Партія "Відродження" Віктором Бондарем тощо.
Наприкінці жовтня Парасюк був присутнім на засіданні ЦВК, на якому місто Павлоград позбавили другого туру вибрів мера. Тоді нардеп вступив у гостру перепалку з членом комісії Жанною Усенко-Чорною. Ситуація була напружена і скандальна, але обійшлося без сутичок. Відзначився Парасюк і на суді у справі Геннадія Корбана, де він накинувся на прокурора. А у Львівській області нардепа взагалі звинувачують у викраденні людини.
Найбільш гучний інцидент за участі Парасюка стався 19 листопада під час засідання комітету ВР з протидії корупції, на якому доповідав заступник начальника ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Василь Пісний. Під час засідання між Пісним і Парасюком виникла словесна перепалка. Народний обранець почав звинувачувати представника СБУ у "кришуванні" львівської міліції та деяких підприємств. Той, своєю чергою, відповів, що для Майдану зробив більше, а Парасюк - просто "махнув рукою". Обурений народний обранець накинувся на Пісного та вдарив його по голові ногою. Загалом войовничий Парасюк є фігурантом чотирьох кримінальних проваджень.
Найбільш масштабна сутичка з летальним кінцем сталася поза стінами парламенту. 31 серпня, коли депутати проголосували за зміни до Конституції, протестувальники, які зібралися біля будівлі парламенту, вчинили спробу прорватися всередину. Великий кордон міліції стримав натиск протестувальників, але довелось застосувати гумові кийки. З боку натовпу застосовувались дерев'яні палки, летіли камені, димові шашки.
Під час запеклого протистояння було підірвано бойову гранату, від вибуху якої загинули чотири нацгвардійця, ще більше сотні правоохоронців постраждали. Також поранення отримали вісім активістів та троє журналістів.
Слідство встановило, що гранату кинув боєць батальйону "Січ" Ігорь Гуменюк. Під суд було віддано близько десяти учасників кривавої акції. Серед протестувальників були присутні представники ВО "Свобода" - Олег Тягнибок, Юрій Сиротюк, Ігор Швайка та інші.
У листопаді відбулася сутичка за участі жінки - нардепа від "Батьківщини" Олександри Кужель. Оскільки інцидент стався після завершення пленарного засідання біля приймальні спікера ВР, відеозапису не було, а учасники тим часом надавали різні версії подій. Так, за однією версією, заступник керівника фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук дозволив собі образливі висловлювання на адресу членів фракції "Батьківщина", особисто грубо образив і вдарив Кужель по голові скляною пляшкою.
Відео з камер спостереження з'явилося пізніше, однак самого моменту удару пляшкою на ньому не видно.
Тетерук перепросив за свій вчинок, зауваживши, що конфлікт стався випадково. Водночас інший нардеп від "Народного фронту" Антон Геращенко заявив, що Кужель спровокувала Тетерука, замахнувшись на нього сумкою. У зв'язку з інцидентом у Тетерука хотіли відібрати мандат, але за цю ініціативу проголосували лише 106 парламентарів із 304, зареєстрованих у сесійній залі.
Один із силових прийомів, який цього року застосували у Раді, викликав навіть міжнародну реакцію. Інцидент стався наприкінці року, коли нардеп із фракції БПП Олег Барна накинувся на прем'єра Арсенія Яценюка, який звітував у Раді про рік роботи уряду.
Спочатку нардеп вручив Яценюку букет троянд, приспавши пильність прем'єра, а потім обхопив його за талію і поміж ніг, намагаючись стягнути з трибуни. Витівка Барни спровокувала подальшу бійку між народними обранцями.
Це вперше, коли у Раді нападають на прем'єр-міністра. Барну, який раніше був замішаний у бійці з депутатом "Радикальної партії" Юрієм Чижмарем, виключили з фракції БПП.
Як відомо, Барна збирав депутатські підписи про недовіру Кабміну Яценюка. Сам нардеп визнав, що його вчинок не є європейським, але заявив, що начебто не мав інших важелів для впливу на прем'єра.
Пенсіонери в екзилі
У листопаді з'ясувалося, що Україна продовжує виплачувати пенсію гаранту-тікачу Віктору Януковичу. Пенсійний фонд довго не здавався під натиском журналістів, спершу там відповідали, що це персональна інформація, яка не розголошується. Але в останній відповіді із переліку 24 осіб, які можуть бути причетні до злочинів щодо Євромайдану, позначили тих, кому пенсія не нараховується. Це 17 людей.
Решті, слід розуміти, гроші сплачуються – як зазначено у листі фонду, "згідно із законом". Із відповіді ПФ випливає, що Віктору Януковичу, Миколі Азарову, Віктору Пшонці, Олександру Єфремову, Раїсі Богатирьовій, Анатолію Могильову (колишньому голові Ради міністрів Криму) та Григорію Ілляшову (екс-начальнику зовнішньої розвідки СБУ) донині нараховують пенсію. Хоча ще у жовтні міністр соцполітики Павло Розенко стверджував, що Азаров і Янукович української пенсії не бачать.
Щоб отримувати ці гроші, вони не обов'язково мають бути фізично присутніми в Україні. Це можна зробити за допомогою довірених осіб. крім того, гроші перераховуються на банківську картку, з якої їх можна зняти у будь-якому куточку світу. Заблокувати виплати можуть лише в суді за поданням Генеральної прокуратури. Але чи подавали правоохоронці до суду – невідомо.
За приблизними підрахунками, за останні два роки вказаним сімом екс-посадовцям українська держава сплатила 3,5 млн грн.
Мінстець і піхотинці Кремля
Листопад був багатим на скандали. СБУ затримала двох чоловіків, які допомагали терористам на Донбасі налагоджувати телеефір сепаратистського каналу "Новороссия ТВ". Виявилося, що затримані - Дмитро Василець і Євген Тімонін - входять до громадської ради Міністерства інформаційної політики України.
Інцидент міг би бути вичерпаним, якби у Мінстеці визнали промах. Але працівники відомства, яке має відповідати за інформаційну безпеку країни, почали ховатися від журналістів.
І ховатися дійсно було від чого. Адже обидва затриманих своїх антиукраїнських поглядів не приховували, а навпаки, пропагували їх у соцмережах і серед знайомих. Свій інформаційних ресурс для поширення сепаратистських ідей вони створили ще весною 2014 року. Згодом з іншими однодумцями організували проект "Медіалюстрація", який критикує українські ЗМІ за патріотизм і роздає антипремії "Геббельс ТБ". І запитання, як такі постаті змогли потрапити у наглядову раду міністерства, лишилося без відповіді.
Сам міністр Юрій Стець зізнався, що хоч і особисто затверджував склад громадської ради свого міністерства, але хто туди прийшов – не перевіряв: "Я не маю права втручатись у формування громадської ради. Як і інший чиновник, міністр при будь-якому іншому органі влади".
Однак ці слова міністра поставив під сумнів один із членів ради Михайло Васянович. За його словами, всі кандидати проходили відбір через групу, до якої входили й високі чиновники від міністерства та СБУ. Останні мали ознайомитися з заявками і детальними біографіями претендентів, а також перевірити наведені відомості. Серед учасників групи, що відбирала кандидатів, був і сам міністр. Члени ради запідозрили, що ці документи просто ніхто не перевіряв, як і самих кандидатів. І обурювалися, що це є абсурдом, якщо мова йде про відомство, яке відповідає за інформаційну безпеку.
Заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко взявся захищати міністерство, заявивши, що Мінінформполітики не могло і не хотіло втручатися в діяльність громадської радиКоли ТСН намагалася поставити запитання вже у коридорі – Біденко попросив зачекати і зник. Пізніше до журналістів потрапило SMS-листування Біденка зі своїм радником: "Я втік від "Плюсів". Їм інтерв'ю не давати. Сиджу схований на шостому поверсі".
Відтак у Мінінформполітики так і не пояснили ситуацію. Лише голова СБУ Василь Грицак кілька тижнів тому заявив, що за сепаратистськими діями окремих представників громадської ради Мінінформполітики можуть стояти російські спецслужби. ТСН провела власне розслідування, під час якого виявила зв'язки сепаратистів навіть із фірмою президента Порошенка.
Експериментальний Чернігів і опальний Корбан
26 липня у Чернігові відбулися "гарячі" довибори до Верховної Ради у 205 окрузі. Передвиборча кампанія і сама запам'яталась декількома гучними скандалами за участі лідерів перегонів - кандидата від БПП Сергія Березенка та від УКРОПа Геннадія Корбана.
Так, 16 липня активісти заблокували автомобіль із представниками Березенка. У машині пізніше знайшли гроші, які начебто використовувались для підкупу виборців, фінансові документи та зброю. 18 липня у Чернігові заблокували приймальню, у якій також начебто представники Березенка видавали гроші. Там врешті-решт знайшли списки з підписами людей і номерами телефонів "десятників", а також конверти з грошима. Представники штабу Березенка спростували усі звинувачення та заявили, що зазначені інциденти – провокація з боку команди лідера партії "УКРОП" Геннадія Корбана.
Також лідери передвиборчих перегонів звинувачували один одного у підкупі виборців. Корбан закидав Березенку укладання "соціальних угод" з виборцями - це нова технологія, яку випробовували у Чернігові. А у справі звинувачення лідера УКРОПу навіть відбулося судове засідання, на якому його могли відсторонити від участі у виборах. Проте суд підкупу не помітив.
ЦВК зареєструвала рекордну кількість кандидатів - більше 90. Однак у Комітеті виборців України попередили, що до парламенту балотується багато технічних кандидатів. Зокрема, в останній день реєстрації були прийняті документи від Генадія Карбана і Галини Корпан. Вони отримали паспорти в один день в одному з управлінь ДМС в Києві.
Самі вибори на диво пройшли доволі спокійно. Спостерігачі КВУ зупинили спробу організації виборчої "каруселі": чоловік намагався вкинути в скриньку пустий папірець під виглядом бюлетеня, а незаповнонений виборчий бюлетень винести з приміщення для голосування. Так званих "тітушок" біля самих дільниць не було помічено, а псевдожурналістів забирали правоохоронці, або члени виборчкомів просто самі їх проганяли. У ЦВК визнали вибори такими, що пройшли без порушень.
Під час підрахунку голосів правоохоронці побоювалися провокацій. Врешті-решт по 205-му округу переміг провладний кандидат Березенко. Корбан поразку не визнав.
Експерти висловлювали думку, що скандальний процес волевиявлення у Чернігові став репетицією майбутніх місцевих виборів. І дійсно, у жовтні також лунали численні скандали.
За самого Корбана взялися пізніше. Вперше лідера УКРОПу СБУ затримала 31 жовтня у Дніпропетровську. За словами депутата Бориса Філатова, бійці "Альфи" схопили Корбана, не висунувши при цьому жодних обвинувачень. СБУ та ГПУ у спільній заяві повідомили, що "вивчають причетність Корбана до керівництва організованою злочинною організацією". Нібито СБУ викрила розтрати грошей благочинного фонду, який збирав допомогу для бійців АТО. І це СБУ називає лише одним з епізодів обвинувачення.
У понеділок, 2 листопада, Геннадія Корбана доправили до Новозаводського суду Чернігова, де мали обрати запобіжний захід політику. Багатогодинне засідання закінчилось госпіталізацією затриманого.
На ранок 3 листопада політика мали звільнити за закінченням строку попереднього утримання без висунення обвинувачень, однак співробітники Служби безпеки України схопили та вивезли лідера УКРОПу з Новозаводського суду у Чернігові. Пізніше прокуратура пояснила, що має нові обвинувачення для політика – вони, за даними адвокатів, пов'язані із виборами у Дніпропетровську. Адвокат Корбана називає цей епізод викраденням.
6 листопада Печерський суд обрав для Корбана запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці цілодобово - до 31 грудня 2015 року. 18 грудня політика просто із зали суду госпіталювали до лікарні з підвищеним тиском.
Наступне засідання має відбутися 23 грудня. З огляду на те, що Корбан перебував на лікуванні на домашньому стаціонарі та не міг бути присутні на засіданні, Печерський суд переніс його на 29 грудня. Корбану треба було лише пройти наступного дня медекспертизу. Але усе пройшло не так, як планувалося.
Вранці 24 грудня виявилося, що медекспертизу було скасовано. Замість неї співробітники СБУ вручили Корбану постанову про іншу медичну експертизу - вже примусову і призначену у Києві на шосту годину того ж дня. Вчасно дістатися до столиці з Дніпропетровська було фізично неможливо.
Як виявилося пізніше, постанову прийняв одіозний суддя Микола Чаус, який у минулому судив Автомайданівців і порушував присягу, а тепер, за словами захисників Корбана, долучається до фабрикування справи проти нього, ховаючись за спинами охорони з СБУ.
Увечері 24 грудня в квартиру до Геннадія Корбана увірвалися озброєні спецназівці і вивезли його в невідомому напрямку.
Пізніше стало відомо, що Корбан був доставленний в Київ співробітниками СБУ. У Генпрокуратурі повідомили про сумніви і підозри, що політик дійсно має проблеми зі здоров'ям, адже його обстежували у дніпропетровській клініці, якою він нібито володіє через афілійованих осіб.
25 грудня слідчі Генеральної прокуратури України внесли до Дніпровського районного суду Києва клопотання про обрання запобіжного заходу Корбану. Прокурори вимагають утримання політика під вартою. Під час засідання Корбану стало погано і його госпіталізували до лікарні Інституту Амосова, де йому зробили стентування. Пізніше в лікарні винесли медичний висновок про задовільний стан здоров'я лідера УКРОПу.
26 грудня суддя Микола Чаус задовольнив клопотання прокуратури про силовий привід і доставлення Корбана до суду, але через поганий стан здоров'я політика завершити розгляд справи у суботу не вдалося. Суд перенесли на 27 грудня і він тривав до майже 14 години 28 грудня - Корбана заарештували.
Екс-суддя КСУ Віктор Шишкін назвав нічне судилище над Корбаном яскравим прикладом порушення норм процесуального законодавства.
29 грудня Генеральна прокуратура України провела спеціальний брифінг, під час якого оприлюднила нові матеріали справи - начебто чорну бухгалтерію Корбана. В УКРОПі заявляють, що ці документи були фальсифіковані. Крім того, адвокати Корбана розповіли, що слідчі мають доступ до медичної документації їх підзахисного і планують оголосити його наркоманом.
Далі буде...
Радикальний арешт
Ще однією скандальною справою року став арешт депутата "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука. Операція затримання депутата відбулася публічно і з помпою, на кшталт сценарію з екс-головою ДСНС Бочковським у Кабміні. Тільки цього разу місцем дії стала Верховна Рада. 17 вересня генпрокурор Віктор Шокін продемонстрував депутатам оперативне відео, яке доводить отримання нардепом-радикалом Мосійчуком великого хабара.
Верховна Рада оперативно проголосувала за притягнення до кримінальної відповідальності й арешт Мосійчука. Лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко спочатку перешкоджав затриманню соратника, не пускаючи співробітників СБУ до кабінету Мосійчука. За деякий час скомпроментований нардеп сам вийшов до силовиків.
За даними джерел, близьких до розслідування, затримання Мосійчука готувалося кілька місяців. Зокрема, відеозаписи зустрічей, на яких з нардепом обговорювали деталі правопорушень і давали йому гроші, велися протягом одного місяця.
Загалом проти Мосійчука відкрили справу за п'ятьма статтями КК, серед яких хуліганство, погрози службовим особам і суддям тощо. https://tsn.ua/politika/proti-mosiychuka-vidkrili-spravu-po-p-yati-stattyam-kk-gpu-495685.html
Оговтавшись, Ляшко включив амплуа жертви та назвав арешт Мосійчука політичним переслідуванням через вихід "Радикальної партії" з коаліції. Експерти говорили, що у такий спосіб Порошенко намагається знизити радикальність парламенту, а чимало політиків та блогерів жорстко критикували правоохоронців, які ігнорують справді одіозні фігури на кшталт Бойка, Єфремова або Ківалова.
Печерський суд обрав Мосійчуку запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці без можливості внести заставу. Відтак нардеп почав голодування. Далі ледь не кожне судове засідання у справі Мосійчука було скандальним. Перед наступним засіданням у справі апеляції Ляшко влаштував скандал, накинувшися з лайкою на прокурорів. Його обурення було викликано тим, що докази проти Мосійчука збирали незаконно – без відповідного рішення парламенту. Пізніше радикали заблокували будівлю суду, щоб Мосійчука, якому лікар діагностував внутрішню кровотечу, не повернули до СІЗО.
Наприкінці жовтня ГПУ завершила досудове розслідування у справі Мосійчука, за результатами якого йому світить 12 років позбавлення волі. Тим не менш 15 листопада, коли термін арешту Мосійчука сплив, його звільнили з-під варти. У той же час Вищий адмінсуд визнав незаконною згоду Ради на арешт Мосійчука. Після цього Мосійчук лікується та ігнорує засідання суду щодо призначення йому запобіжного заходу. Засідання кілька разів переносилося, наступне призначено на 19 січня 2016 року.
За даними Ляшка, загалом кримінальні справи порушені проти шести нардепів Радикальної партії.