Офшоргейт. Економісти пояснили, за що українські товстосуми так люблять офшори

© Reuters
Експерти зазначають, що майже весь великий бізнес в Україні користується офшорами - так спокійніше для активів.

У зв'язку зі скандалом, який виник після витоку інформації щодо офшорів відомих українців, наприклад президента Петра Порошенка, ТСН.ua попросив економістів пояснити причини, чому ж серед бізнесменів та політиків так популярні офшори - компанії, зареєстровані у країнах, в межах яких вони не провадять господарської діяльності і - не сплачують податків.

Читайте також: ‪#‎PanamaPapers‬. Як експерти та нардепи відреагували на офшори Порошенка

Олег Устенко, директор Міжнародного фонду Блейзера:

- Є кілька мотивів, чому українські товстосуми використовують офшори. Як правило, законодавство всередині України далеке від нормального. І це стає проблемою, коли виникають якісь суперечки, які потрібно якимось чином вирішувати. А в українській судовій системі існують ризики, що рішення буде прийнято не по закону, а в залежності від того чи іншого впливу - людини або компанії. Тобто рішення може бути незаконним.

Другий мотив - якщо ви продаєте щось в офшорі, то ви не сплачуєте податки. Відбувається податкова оптимізація. Наприклад, у вас є актив, який ви вивели в офшор. Раніше це був український актив "А", ви вивели його в офшор і він став "А Офшор". І коли вже цей "А Офшор" ви продаєте, то не сплачуєте податок з продажу. А якщо ви будете продавати за місцевим законодавством, то ви отримуєте дохід, який обкладається податком.

Третя причина використання офшорів полягає в тому, що іноземець, який заходить на неякісний ринок, яким є Україна, віддає перевагу укладати угоду не всередині країни, а за її межами. Адже в іншому випадку у нього виникають ризики, пов'язані з тим, наскільки ця угода буде правдивою і як він зможе відстоювати свої права.

Це три основні мотиви, які змушують українських товстосумів проводити операції через офшори.

Економіст Борис Кушнірук
УНІАН
Борис Кушнірук, економіст:

- Є декілька варіантів офшорів. Перший - банальний. Наприклад, футболіст Мессі не хоче, декларувати всі свої доходи, тому реєструє офшорну компанію, і якісь угоди, наприклад, рекламні контракти, не пов'язані з основним контрактом, оформляє через офшорну компанію і з доходів за ними не сплачує податків. Тобто це приклад того, коли ті чи інші компанії або особи не хочуть сплачувати податки.

Але часто офшори використовують не лише для економії на податках. Справа в тому, що у деяких країнах, наприклад, у Великобританії чи Нідерландах, власник компанії несе купу витрат, пов'язаних з платою за транзакції. Тобто навіть за просте оформлення трасту, яке не приносить власнику якогось доходу, треба сплатити податки. А складні угоди, коли потрібно спочатку вивести всі активи, а потім їх поділити, передбачають багато транзакцій, за які також треба сплатити. І при чому суми можуть бути доволі суттєвими.

Тому не тільки українські, але й більшість угод західних корпорацій проводяться через офшори. Можна з цього приводу репетувати, мовляв, всі ці багатії не хочуть платити податки, але тут питання, у якій мірі самі ці податки є коректними.

Другий варіант офшорів пов'язаний з проведенням угод із продажу великих активів або з їх реструктуризації, із залученням кредитів або інвестицій. Якщо взяти українську компанію, то у нас взагалі всі великі угоди проходять через офшори, через іноземну юрисдикцію. Адже в Україні ніхто не може гарантувати, що на щойно продані активи не налетить купа рейдерів. От уявіть собі ситуацію: ви оформили в Україні угоду згідно з українським законодавством, а після того з'являється рішення якогось "кацапетовського" суду і приходе якийсь Вася Пупкін, який заявляє, що це взагалі незаконно, що він власник цього майна. Після цього приходить гурба хлопців у спортивному одязі, які захоплюють майно. Яскравих прикладів рейдерських захоплень в Україні багато. Згадаємо хоча б історії з "Житомирськими ласощами" тощо.

Читайте також: Порошенко прокоментував "офшорний скандал": Я серйозно ставлюсь до декларування статків

Відтак в Україні практично всі сто відсотків великих угод, пов'язаних із залученням великих кредитів, інвестицій або продажем активів, оформлювалися через іноземну юрисдикцію.

Ще один варіант створення офшорів, який має викликати найбільше питань - це коли їх створюють для так званого відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом. Тут вже з'являється фактор криміналу. Якщо взяти українські реалії, то в цьому пакеті "Панамських документів" з'явилася інформація, що мер міста Одеси є власником офшорної компанії, яка в свою чергу володіє українською компанією. І все б нічого, якщо б тільки ця українська компанія не отримувала б вигідні підряди в Одесі. Таким чином тут виникає питання про реальну і доволі суттєву корупційну складову.

Олексій Геращенко, викладач фінансів у Києво-Могилянській бізнес-школі:

- Люди, які стикаються з фінансами фахово, знають, що практично весь великий бізнес у світі (не лише в Україні) використовує систему юридичних осіб у різних юрисдикціях задля підтримки своєї діяльності. Це не завжди має на меті суто економію на податках, бо часто також йдеться про безпеку бізнесу, ризики і захист прав власності.

Українці дізнаються, що президент оформлював власність на свої активи не напряму, а через низку юридичних осіб, включаючи ті, які зареєстровано в офшорних зонах. І тут виникає великий розрив між сприйняттям фахівця і нефахівця.

Фахівець каже: "Тю, так працює весь світ". Так і є. Facebook, в якому ви це читаєте, Google, в якому ви щось шукаєте, Samsung чи Apple, завдяки яким ви телефонуєте, і багато-багато інших, практично всі світові глобальні корпорації так чи інакше структурують свою діяльність, оптимізуючи оподаткування за допомогою іноземних юрисдикцій. А допомагають їм робити це законно найкращі й найчесніші аудиторські компанії "великої четвірки" та топ-консалтингові й юридичні компанії.

Гадаю, що в світі кількість юридичних осіб, які переслідують ціль лише бути ланкою в ланцюжку, є набагато більшою за тих, на яких насправді ведеться активна діяльність.

Читайте також: НАБУ і спецпрокуратура візьмуться за "панамські офшори"

Так сталося, що фінансисти до цього вже звикли і щиро не бачать в цьому крамоли, це просто правила гри. І ось тепер решта людей, які не мають справи з усіма цими методами роботи, запитає в них: "Так це ж неправда. Всіх цих юридичних осіб насправді не існує. Для чого ви робити це? Чому існує два світи - реальний і намальований вами у фінансових схемах?".

І ці наївні, фінансово дитячі запитання рано чи пізно переможуть. Бо колись треба замислитися, що всі філігранні законні схеми, з одного боку, є справді законними, а, з іншого, справді схемами.

А поки президента з цією історією реєстрації офшорних компаній можна звинуватити лише в тому, що він діяв не як Робін Гуд, а дотримувався загальновживаної світової практики. Законної і повсякденної. Хоча за великим рахунком, це претензія не стільки до України, скільки саме до світової фінансової практики. Поклавши руку на серце, це неправильно. Світ має змінитися.

Оригінал 

3 квітня з панамської компанії Mossack Fonseca "витекли" документи, які стали основою для гучного міжнародного журналістського розслідування про іменитих власників великих офшорів.

Витік документів розкриває причетність багатьох світових лідерів і відомих людей різних професій до приховування величезних сум грошей в офшорних компаніях. Дивіться в нашій інфографіці все, що потрібно знати про цей гучний скандал:

PanamaPapers

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
Вибір редакції